Насолодимося цим матчем
4 жовтня 2022 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевіч відповів на запитання журналістів на пресконференції перед матчем з «Реалом»
– Ігоре, ви мали тренерську амбіцію повернутися на «Сантьяго Бернабеу», напевно тепер мрієте домогтися тут гарного результату. Як настрій у вас і команди?
– Абсолютно гарний настрій у команди. Ми готові до завтрашнього матчу. Минула гра чемпіонату додала нам і впевненості, і гарних емоцій, щоб їхати до Мадрида на такий відповідальний поєдинок Ліги чемпіонів з найкращим клубом у світі. У футболі все можливо, і ми сподіваємось на свій шанс завтра в Лізі чемпіонів.
– Яка кадрова ситуація в команді напередодні гри?
– У принципі всі готові до матчу. Невелике ушкодження в Тотовицького, який не зможе взяти участі в поєдинку. Усі інші готуються.
– Для вашої команди зараз дуже складна ситуація – ми всі розуміємо, що Україна перебуває в стані війни. Що ви говорите своїм гравцям?
– Ми всі усвідомлюємо те, яка відповідальність на нас у такій ситуації, розуміємо, що представляємо Україну у світі. Від самого початку воєнного вторгнення я розумів усю складність становища в країні. Але «Шахтар» – це важлива команда, надто на сході України, як «Реал» (Мадрид) в Іспанії. І щодня, розмовляючи з футболістами, долаючи перешкоди, ми розуміємо, що ми не лише гравці, а й люди – кожен з нас має родину, друзів, тому всі ми переживаємо й шукаємо сили. Ми уважно стежимо за тим, як просуваються Збройні сили України, та прагнемо відповідати їм: дивлячись на те, як бореться наша армія, ми теж намагаємось битися на полі й перемагати. Хочемо, щоб наші вболівальники пишалися нами, і намагатимемось подарувати їм ці емоції.
– У суботу «Реал» уперше в сезоні втратив очки. Ви були 5 років у мадридському клубі – чи не маєте дещо подвійних почуттів перед матчем?
– Ні, таких почуттів не маю: я цілковито належу «Шахтарю» – і серцем, і душею. Звісно, я маю приємні відчуття, адже повернувся на стадіон, де починав як гравець. І завтра я вийду на цей стадіон, представляючи найбільший клуб України. Звичайно, це гордість – повернутися на «Сантьяго Бернабеу» та розуміти, що ми здатні досягти успіху. Що ж до матчу «Реала» з «Осасуною», то це швидше нещасний випадок. Ми не вважаємо, що вони входять у кризу, однак завтра подивимось, чи зможемо перетворити їхні невеликі проблеми на серію.
– Що відчуває тренер, який змушений грати за межами країни, переносити всі ці довгі переїзди?
– Звісно, цю ситуацію не можна оцінювати з погляду досвіду, хоч це й не перша війна, яку я переживаю: колись я опинився в Мадриді, залишивши охоплену війною Югославію. Тому можу сказати за власним досвідом, що найнеобхідніше зараз – мати змогу почуватися корисним і допомагати одне одному. Але завтра ніхто не думатиме про наші проблеми: чому ми запізнилися, скільки часу в нас забрала дорога, адже сьогодні ти в Мадриді, завтра – у Варшаві, післязавтра – у Львові. Ти завжди переїжджаєш, не зупиняєшся на одному місці. Звичайно, ми трохи більше втомилися, ніж «Реал». Це не те саме, що відпочивати вдома, доки інша команда проводить час у перельотах. Проте ми сфокусовані, дуже зосереджені на грі й завтра намагатимемось представити «Шахтар» у Лізі чемпіонів якнайкраще. Розуміємо, що не є фаворитами, але завтра ми діставатимемо задоволення від гри.
– Якої атмосфери чекаєте завтра на стадіоні?
– Ми розуміємо, що фанати «бланкос» знають, як підтримувати свою команду та вболівати за неї. Це я знаю з власного досвіду. Однак за своїм досвідом можу сказати й те, що коли мадридській публіці щось не подобається, то вона починає свистіти, показувати своє невдоволення. Ми завтра спробуємо відзначитись, забити. Чи вийде в нас це зробити, не знаємо. Але знаємо, що цей стадіон чинить сильний тиск. І ми знаємо, що в «Реалі» грають 6 футболістів, які вже вигравали Лігу чемпіонів. Це я новачок у цьому питанні, проте частина гравців уже мають цей досвід. У нас ніхто не зможе відібрати нашого ентузіазму. Ми віритимемо в неможливе і втілюватимемо це в реальність. І ми завтра максимально насолоджуватимемось матчем.
– Чи вистачає вам часу стежити за іграми та ситуацією з Вінісіусом Тобіасом?
– Так, звичайно, хоч ми цілковито зосереджені на підготовці до матчів і не маємо багато часу, щоб дивитися його гру наживо, однак ми стежимо за новинами, знаємо, як розвиваються події в «Реалі», як на це дивляться скаути та адміністрація. Побачимо, яке рішення ухвалить мадридський клуб. Але ми розуміємо, що стосовно Вінісіуса буде ухвалено рішення: його переглядали під час попереднього сезону, подивимось, як він гратиме в «Реалі» чи «Кастільї». Не маємо жодних сумнівів у тому, що він прогресуватиме, і ми стежитимемо за його виступами.
– Ви перетиналися з Раулем. Чи бачите його тренером «Реала» в майбутньому?
– Коли він тренувався з нами, ми, звісно, вже тоді бачили, що це особистість. Пам'ятаю, ми провели матч із «Реалом» В, програли цю гру. Хорхе Вальдано забрав його до першої команди, і після цього Рауль зробив неймовірну кар’єру. Я пишаюся ним, захоплююсь як особистістю, як людиною, як гравцем. Рауль, безперечно, ікона Мадрида.
– Сьогодні Карло Анчелотті сказав, що Лука Модрич буде готовий до гри. Як ви це сприйняли?
– З одного боку, я радію, адже буквально незадовго до початку чемпіонату світу він відновився. Модрич є надзвичайно важливою персоною для хорватської збірної, він може служити взірцем для всіх своїх партнерів по команді, і збірна Хорватії дуже потребує такого гравця. Проте, з іншого боку, нам би хотілося, щоб його поберегли завтра і він не зіграв проти нас. Я розумію, що він тренується й завтра буде готовий. Ми знаємо, що це один з найкращих футболістів, і готові грати проти найкращих гравців. Ми також виставимо своїх найкращих гравців, – один із них зараз перебуває поруч зі мною. І, звісно, Карвахаль або хтось інший на правому фланзі оборони матиме достатньо проблем від таких гравців, як Мудрик. І ми докладемо всіх зусиль, аби створити їм проблеми.
– Останнім часом у пресі знову багато говорять про Суперлігу. Що ви думаєте про «Шахтар», про «Реал» у цьому контексті та як оцінюєте перспективи Ліги чемпіонів?
– Особисто я не маю якоїсь конкретної думки щодо цього. Я розумію, що якщо ти є чемпіоном своєї країни, то хочеш продовжувати грати у вищому турнірі. У нашому випадку це Ліга чемпіонів. Мені б хотілося, щоб усе лишилося так, як є, і ніхто нічого не вигадував, щоб ми лишилися з Лігою чемпіонів.
– Абсолютно гарний настрій у команди. Ми готові до завтрашнього матчу. Минула гра чемпіонату додала нам і впевненості, і гарних емоцій, щоб їхати до Мадрида на такий відповідальний поєдинок Ліги чемпіонів з найкращим клубом у світі. У футболі все можливо, і ми сподіваємось на свій шанс завтра в Лізі чемпіонів.
– Яка кадрова ситуація в команді напередодні гри?
– У принципі всі готові до матчу. Невелике ушкодження в Тотовицького, який не зможе взяти участі в поєдинку. Усі інші готуються.
– Для вашої команди зараз дуже складна ситуація – ми всі розуміємо, що Україна перебуває в стані війни. Що ви говорите своїм гравцям?
– Ми всі усвідомлюємо те, яка відповідальність на нас у такій ситуації, розуміємо, що представляємо Україну у світі. Від самого початку воєнного вторгнення я розумів усю складність становища в країні. Але «Шахтар» – це важлива команда, надто на сході України, як «Реал» (Мадрид) в Іспанії. І щодня, розмовляючи з футболістами, долаючи перешкоди, ми розуміємо, що ми не лише гравці, а й люди – кожен з нас має родину, друзів, тому всі ми переживаємо й шукаємо сили. Ми уважно стежимо за тим, як просуваються Збройні сили України, та прагнемо відповідати їм: дивлячись на те, як бореться наша армія, ми теж намагаємось битися на полі й перемагати. Хочемо, щоб наші вболівальники пишалися нами, і намагатимемось подарувати їм ці емоції.
– У суботу «Реал» уперше в сезоні втратив очки. Ви були 5 років у мадридському клубі – чи не маєте дещо подвійних почуттів перед матчем?
– Ні, таких почуттів не маю: я цілковито належу «Шахтарю» – і серцем, і душею. Звісно, я маю приємні відчуття, адже повернувся на стадіон, де починав як гравець. І завтра я вийду на цей стадіон, представляючи найбільший клуб України. Звичайно, це гордість – повернутися на «Сантьяго Бернабеу» та розуміти, що ми здатні досягти успіху. Що ж до матчу «Реала» з «Осасуною», то це швидше нещасний випадок. Ми не вважаємо, що вони входять у кризу, однак завтра подивимось, чи зможемо перетворити їхні невеликі проблеми на серію.
– Що відчуває тренер, який змушений грати за межами країни, переносити всі ці довгі переїзди?
– Звісно, цю ситуацію не можна оцінювати з погляду досвіду, хоч це й не перша війна, яку я переживаю: колись я опинився в Мадриді, залишивши охоплену війною Югославію. Тому можу сказати за власним досвідом, що найнеобхідніше зараз – мати змогу почуватися корисним і допомагати одне одному. Але завтра ніхто не думатиме про наші проблеми: чому ми запізнилися, скільки часу в нас забрала дорога, адже сьогодні ти в Мадриді, завтра – у Варшаві, післязавтра – у Львові. Ти завжди переїжджаєш, не зупиняєшся на одному місці. Звичайно, ми трохи більше втомилися, ніж «Реал». Це не те саме, що відпочивати вдома, доки інша команда проводить час у перельотах. Проте ми сфокусовані, дуже зосереджені на грі й завтра намагатимемось представити «Шахтар» у Лізі чемпіонів якнайкраще. Розуміємо, що не є фаворитами, але завтра ми діставатимемо задоволення від гри.
– Якої атмосфери чекаєте завтра на стадіоні?
– Ми розуміємо, що фанати «бланкос» знають, як підтримувати свою команду та вболівати за неї. Це я знаю з власного досвіду. Однак за своїм досвідом можу сказати й те, що коли мадридській публіці щось не подобається, то вона починає свистіти, показувати своє невдоволення. Ми завтра спробуємо відзначитись, забити. Чи вийде в нас це зробити, не знаємо. Але знаємо, що цей стадіон чинить сильний тиск. І ми знаємо, що в «Реалі» грають 6 футболістів, які вже вигравали Лігу чемпіонів. Це я новачок у цьому питанні, проте частина гравців уже мають цей досвід. У нас ніхто не зможе відібрати нашого ентузіазму. Ми віритимемо в неможливе і втілюватимемо це в реальність. І ми завтра максимально насолоджуватимемось матчем.
– Чи вистачає вам часу стежити за іграми та ситуацією з Вінісіусом Тобіасом?
– Так, звичайно, хоч ми цілковито зосереджені на підготовці до матчів і не маємо багато часу, щоб дивитися його гру наживо, однак ми стежимо за новинами, знаємо, як розвиваються події в «Реалі», як на це дивляться скаути та адміністрація. Побачимо, яке рішення ухвалить мадридський клуб. Але ми розуміємо, що стосовно Вінісіуса буде ухвалено рішення: його переглядали під час попереднього сезону, подивимось, як він гратиме в «Реалі» чи «Кастільї». Не маємо жодних сумнівів у тому, що він прогресуватиме, і ми стежитимемо за його виступами.
– Ви перетиналися з Раулем. Чи бачите його тренером «Реала» в майбутньому?
– Коли він тренувався з нами, ми, звісно, вже тоді бачили, що це особистість. Пам'ятаю, ми провели матч із «Реалом» В, програли цю гру. Хорхе Вальдано забрав його до першої команди, і після цього Рауль зробив неймовірну кар’єру. Я пишаюся ним, захоплююсь як особистістю, як людиною, як гравцем. Рауль, безперечно, ікона Мадрида.
– Сьогодні Карло Анчелотті сказав, що Лука Модрич буде готовий до гри. Як ви це сприйняли?
– З одного боку, я радію, адже буквально незадовго до початку чемпіонату світу він відновився. Модрич є надзвичайно важливою персоною для хорватської збірної, він може служити взірцем для всіх своїх партнерів по команді, і збірна Хорватії дуже потребує такого гравця. Проте, з іншого боку, нам би хотілося, щоб його поберегли завтра і він не зіграв проти нас. Я розумію, що він тренується й завтра буде готовий. Ми знаємо, що це один з найкращих футболістів, і готові грати проти найкращих гравців. Ми також виставимо своїх найкращих гравців, – один із них зараз перебуває поруч зі мною. І, звісно, Карвахаль або хтось інший на правому фланзі оборони матиме достатньо проблем від таких гравців, як Мудрик. І ми докладемо всіх зусиль, аби створити їм проблеми.
– Останнім часом у пресі знову багато говорять про Суперлігу. Що ви думаєте про «Шахтар», про «Реал» у цьому контексті та як оцінюєте перспективи Ліги чемпіонів?
– Особисто я не маю якоїсь конкретної думки щодо цього. Я розумію, що якщо ти є чемпіоном своєї країни, то хочеш продовжувати грати у вищому турнірі. У нашому випадку це Ліга чемпіонів. Мені б хотілося, щоб усе лишилося так, як є, і ніхто нічого не вигадував, щоб ми лишилися з Лігою чемпіонів.