Перше золото
5 квітня 2020 р.
|
Доки футбол на паузі, пропонуємо разом пригадати всі чемпіонські сезони в історії «Шахтаря»
Перший титул є пам’ятним не лише тим, що команда здобувала його під проводом трьох різних тренерів, а ще й тому, що весь сезон «Шахтар» подолав без жодної поразки.
Кадровий склад
Улітку 2001-го клуб здійснив якісну трансферну кампанію: до багаторічних лідерів (Сергій Попов, Михайло Старостяк, Сергій Ателькін) приєдналося кілька легіонерів, які дуже швидко влилися до складу. Так, польський голкіпер Войцех Ковалевськи нав’язав конкуренцію Юрієві Вірту й Дмитрові Шуткову, а зрештою виявився найбільш надійним воротарем (9 матчів і лише 1 пропущений м’яч). Румунський захисник Даніель Флоря закріпився в основі та взяв участь у 22 із 26 поєдинків чемпіонату. Ще один поляк, Маріуш Левандовськи, не відразу влився до стартового складу, проте згодом виступав за клуб 10 років і став одним з легендарних футболістів «Шахтаря». Розігралися в сезоні-2001/02 і підписані раніше сенегальський захисник Ассан Ндіає (23 матчі, 3 голи) та нігерійський форвард Джуліус Агахова (17 зустрічей, 7 м’ячів). Не здавали позицій досвідченіші українці: Геннадій Зубов у 23 поєдинках відзначився 8 разів, а Андрія Воробея визнано найкращим бомбардиром «оранжево-чорних» у чемпіонаті (25 матчів, 9 голів).
Інтрига чемпіонату
Сезон-2001/02 минув за гегемонії «Шахтаря» й «Динамо». Суперники так захопилися дуеллю, що на фінішу відставання третьої команди (донецького «Металурга») становило цілу прірву – 23 очки.
Визначальними в боротьбі за золото були очні матчі фаворитів. Волею календаря, перший огляд сил відбувся вже в другому турі в Києві. До 62-ї хвилини господарі вели з рахунком 2:0. Однак спрацювала подвійна заміна від Віктора Прокопенка. Тренер замість Сергія Попова й Олексія Бахарева випустив Сергія Ателькіна та Андрія Конюшенка, посиливши атаку. І «Шахтар» відігрався. Протягом останніх 10 хвилин до фінального свистка забили Андрій Воробей та Джуліус Агахова. 2:2.
Не менш драматичним видався й другий матч, що припав на передостанній тур. Перед поїздкою до Донецька кияни випереджали на 2 очки, і їх улаштовувала нічия. «Шахтар» був налаштований виключно на перемогу і здобув її завдяки 2 динамівським автоголам: Сергія Федорова на 43-й хвилині й Горана Гавранчича на 90-й. Цей поєдинок зібрав аншлаг, за протистоянням спостерігали 32 000 глядачів. Перед заключним туром на вершині турнірної таблиці сталося рокірування.
Фінальна крапка
Останній матч «Шахтар» проводив в Ужгороді із «Закарпаттям». Господарі перебували на останньому місці, проте зберігали шанси лишитись у Вищій лізі. Інтриги додавала й та обставина, що команду тренував екскапітан «Динамо» Юрій Калитвинцев. Гра вийшла напруженою, а результат не був відомим геть до фінального свистка. Усе вирішив єдиний м’яч, забитий Олексієм Бєліком із передачі Анатолія Тимощука на початку другого тайму. 1:0.
Герої сезону
Варто відзначити тренерський внесок. Розбіг «гірники» набирали на чолі з Віктором Прокопенком, який перебував біля керма 10 матчів. Потім, у середині й наприкінці жовтня, 3 поєдинки обов’язки наставника «Шахтаря» виконував Валерій Яремченко. Від 18 січня 2002 року став керувати італієць Невіо Скала, перший в історії клубу іноземний тренер. Саме йому й судилося привести команду до історичного успіху. До речі, в тому сезоні «Шахтар» зробив «золотий дубль», вигравши і Кубок України. Також під проводом Скали «гірники» у фіналі з рахунком 3:2 здобули перемогу над «Динамо».
Вагомим виявився бомбардирський внесок Андрія Воробея: на рахунку форварда 9 влучних ударів – це найкращий показник серед «гірників». На м’яч менше забив Геннадій Зубов. Результативно діяв і Сергій Попов: універсальний гравець 5 разів розписався у чужих воротах, а 3 його м’ячі стали переможними. Лідерські нахили виявив Анатолій Тимощук. Надійно та злагоджено діяла оборона, і у 26 матчах «оранжево-чорні» пропустили лише 10 м’ячів.
Спогади легенди
Сергій Попов (капітан «Шахтаря» в сезоні-2001/02):
– «Шахтар» уже привчив уболівальників до перемог, проте перше золото завжди особливе. Починаючи від президента клубу, співробітників, футболістів, уболівальників – усі буквально жили мрією про чемпіонство. Тренери змінювались, однак головна мета була одна – перше місце.
Кадровий склад
Улітку 2001-го клуб здійснив якісну трансферну кампанію: до багаторічних лідерів (Сергій Попов, Михайло Старостяк, Сергій Ателькін) приєдналося кілька легіонерів, які дуже швидко влилися до складу. Так, польський голкіпер Войцех Ковалевськи нав’язав конкуренцію Юрієві Вірту й Дмитрові Шуткову, а зрештою виявився найбільш надійним воротарем (9 матчів і лише 1 пропущений м’яч). Румунський захисник Даніель Флоря закріпився в основі та взяв участь у 22 із 26 поєдинків чемпіонату. Ще один поляк, Маріуш Левандовськи, не відразу влився до стартового складу, проте згодом виступав за клуб 10 років і став одним з легендарних футболістів «Шахтаря». Розігралися в сезоні-2001/02 і підписані раніше сенегальський захисник Ассан Ндіає (23 матчі, 3 голи) та нігерійський форвард Джуліус Агахова (17 зустрічей, 7 м’ячів). Не здавали позицій досвідченіші українці: Геннадій Зубов у 23 поєдинках відзначився 8 разів, а Андрія Воробея визнано найкращим бомбардиром «оранжево-чорних» у чемпіонаті (25 матчів, 9 голів).
Інтрига чемпіонату
Сезон-2001/02 минув за гегемонії «Шахтаря» й «Динамо». Суперники так захопилися дуеллю, що на фінішу відставання третьої команди (донецького «Металурга») становило цілу прірву – 23 очки.
Визначальними в боротьбі за золото були очні матчі фаворитів. Волею календаря, перший огляд сил відбувся вже в другому турі в Києві. До 62-ї хвилини господарі вели з рахунком 2:0. Однак спрацювала подвійна заміна від Віктора Прокопенка. Тренер замість Сергія Попова й Олексія Бахарева випустив Сергія Ателькіна та Андрія Конюшенка, посиливши атаку. І «Шахтар» відігрався. Протягом останніх 10 хвилин до фінального свистка забили Андрій Воробей та Джуліус Агахова. 2:2.
Не менш драматичним видався й другий матч, що припав на передостанній тур. Перед поїздкою до Донецька кияни випереджали на 2 очки, і їх улаштовувала нічия. «Шахтар» був налаштований виключно на перемогу і здобув її завдяки 2 динамівським автоголам: Сергія Федорова на 43-й хвилині й Горана Гавранчича на 90-й. Цей поєдинок зібрав аншлаг, за протистоянням спостерігали 32 000 глядачів. Перед заключним туром на вершині турнірної таблиці сталося рокірування.
Фінальна крапка
Останній матч «Шахтар» проводив в Ужгороді із «Закарпаттям». Господарі перебували на останньому місці, проте зберігали шанси лишитись у Вищій лізі. Інтриги додавала й та обставина, що команду тренував екскапітан «Динамо» Юрій Калитвинцев. Гра вийшла напруженою, а результат не був відомим геть до фінального свистка. Усе вирішив єдиний м’яч, забитий Олексієм Бєліком із передачі Анатолія Тимощука на початку другого тайму. 1:0.
Герої сезону
Варто відзначити тренерський внесок. Розбіг «гірники» набирали на чолі з Віктором Прокопенком, який перебував біля керма 10 матчів. Потім, у середині й наприкінці жовтня, 3 поєдинки обов’язки наставника «Шахтаря» виконував Валерій Яремченко. Від 18 січня 2002 року став керувати італієць Невіо Скала, перший в історії клубу іноземний тренер. Саме йому й судилося привести команду до історичного успіху. До речі, в тому сезоні «Шахтар» зробив «золотий дубль», вигравши і Кубок України. Також під проводом Скали «гірники» у фіналі з рахунком 3:2 здобули перемогу над «Динамо».
Вагомим виявився бомбардирський внесок Андрія Воробея: на рахунку форварда 9 влучних ударів – це найкращий показник серед «гірників». На м’яч менше забив Геннадій Зубов. Результативно діяв і Сергій Попов: універсальний гравець 5 разів розписався у чужих воротах, а 3 його м’ячі стали переможними. Лідерські нахили виявив Анатолій Тимощук. Надійно та злагоджено діяла оборона, і у 26 матчах «оранжево-чорні» пропустили лише 10 м’ячів.
Спогади легенди
Сергій Попов (капітан «Шахтаря» в сезоні-2001/02):
– «Шахтар» уже привчив уболівальників до перемог, проте перше золото завжди особливе. Починаючи від президента клубу, співробітників, футболістів, уболівальників – усі буквально жили мрією про чемпіонство. Тренери змінювались, однак головна мета була одна – перше місце.
Тренерський штаб не стримував емоцій. Ми перемогли – 1:0! Усвідомлення прийшло відразу. Пам’ятаю, із Сергієм Ателькіним сіли на лаву, подивились один на одного: ну нарешті, адже ми так довго прямували до цього чемпіонства!
Невіо Скала додав багато нового до нашої підготовки. Інший погляд на футбол, італієць звертав увагу навіть на дрібниці. У тому сезоні тренери задіювали мене і в лінії оборони, і в півзахисті. Звідси, можливо, й така результативність. Забивав у чемпіонаті, у фіналі Кубка у ворота «Динамо». Запам’ятався м’яч у грі з «Таврією». Виїзна зустріч у Сімферополі припала на кінець сезону, і нам потрібна була лише перемога, щоб не відстати від «Динамо». Через проблеми з паховими кільцями я опинився в запасі. Ми довго не могли вразити ворота кримчан. Як потім розповідали, помічник Невіо Скали в другому таймі сказав тренерові: «Випускай Попова, він заб’є». Я замінив Левандовськи й після розіграшу кутового забив головою. Тренерський штаб не стримував емоцій. Ми перемогли – 1:0! Усвідомлення прийшло відразу. Пам’ятаю, із Сергієм Ателькіним сіли на лаву, подивились один на одного: ну нарешті, адже ми так довго прямували до цього чемпіонства!
Почати слайдшоу
