Міцні як колектив
26 лютого 2020 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру – щодо другої зустрічі з «Бенфікою» в Португалії, оптимізму й песимізму, кадрових новин і тактики
– Містере, наскільки незамінними є Тайсон або Марлос? У матчі з «Десною» вони вийшли, і гра стала геть іншою.
– «Шахтар» завжди цінувався, цінується й цінуватиметься командними діями. Я не можу виокремити певних футболістів індивідуально і сказати, що вони роблять різницю. Так, хтось сьогодні є трохи важливішим, але так говорити не можна. Ми справді міцні саме як колектив. Усі наші динаміки ґрунтуються на спільних діях. Не уявляю, аби хтось міг зробити гру без інших партнерів.
– Як відрізнятиметься тактика на виїзді, враховуючи перемогу 2:1 у першій зустрічі? Можливо, буде більш обережною?
– Я не знаю жодного тренера, який говорить своїм футболістам, що, наприклад, слід зіграти на нічию. Як тренер «Шахтаря» я завжди налаштовую команду тільки на перемогу. Перший матч був дуже складним. Обидва суперники можуть пройти далі: я вже неодноразово говорив, що вони рівня Ліги чемпіонів. Головне, провести чудову гру, таку саму, як у Харкові. До протистояння я сказав, що і в Харкові, і в Лісабоні буде велика боротьба. Саме до неї ми готові й сподіваємось, що успіх буде на нашому боці.
– Луїше, в Харкові вам поставили запитання щодо ймовірного стартового складу «Бенфіки», і ви з деякою невпевненістю назвали майже всі позиції супротивника. Чи могли б це зробити зараз?
– Коли робимо презентацію суперника для гравців, завжди визначаємо орієнтовний стартовий склад. Майбутній матч не виняток. Намагаємося пояснити, як команда діє за того чи іншого поєднання футболістів. Це важливо. Можна пригадати, як «Бенфіка» грала з нами фактично весь матч, до виходу Самаріса, і останній поєдинок з «Жил Вісенте». Звісно, динаміки відрізняються, проте загалом колективні дії завжди приблизно однакові, незалежно від складу, так само як і в нас. Завтра очікується збалансована гра, гарна боротьба європейських грандів. Сподіваємося, буде гарний атакувальний футбол, як і в Харкові. І більше дивимось на себе, ніж на суперника, прагнемо продемонструвати те, чого варта наша команда.
– Одразу після жеребкування ви сказали: «У домашній грі ми маємо продемонструвати такий результат, аби до другої підійти якомога оптимістичніше». Наскільки ви оптимістичні після 2:1 у Харкові?
– Я завжди розглядаю футбол і з оптимізмом, і з песимізмом. Вам відомо, наскільки різні події можуть відбуватися в ході будь-якого матчу або турніру. Коли ти чекаєш одного, а стається геть інше. Або, навпаки, все для тебе лише з найкращого боку. Припустімо, я знаю, що в цьому змаганні дві команди вийдуть до фіналу. Можливо, ми там будемо. Знаю, що в цьому турнірі буде переможець. Можливо, ми. Однак це лише те, що я думаю. Оптимістично можна ставитись до різних речей. Зараз поясню, чому я говорив про оптимізм, важливий після першої гри. Я вперше працюю в клубі, в якого така довга зимова перерва в чемпіонаті. Завжди думав про те, що ж може статися з нашою командою. Хтось уважав, що «Шахтар» не буде підготовлений фізично або виявиться втомленим. Я, навпаки, говорив, що команда буде свіжою, адже ми не були перевантаженими матчами. Ми мали достатньо часу на підготовку. Далі – щодо психологічної складової. Усі поєдинки дуже виснажують, ти відчуваєш постійне навантаження, але в нас у принципі такого не було. Ми провели лише кілька товариських ігор, що не дають такого складного психологічного навантаження, як офіційні. Третій момент – таймінг. Це час у матчі, коли тобі потрібно піти до зони, віддати пас, розвернутися тощо. Думка, ухвалення рішення та дія. Саме про це переживав: я не знав, як наша команда зможе себе виявити. Утім ми провели два офіційні поєдинки. Уже перший продемонстрував, що футболісти до цього моменту є геть підготовленими. Саме тому я підходжу до другої зустрічі з іще більшим оптимізмом, уже знаючи, що на нас чекає, адже перший матч після паузи вже минув. Однак ще раз повторю: завтра ми гратимемо з європейським грандом, справді компетентною командою компетентного тренера. І попереду дуже складний поєдинок. Усі ми знаємо, що «Бенфіка» є міцною.
– На вашу думку, Рафа Сілва гратиме під нападником? Яку команду представить нам Бруну Лаже? Ви говорили, що в першому матчі він, можливо, побереже деяких хлопців на чемпіонат Португалії. Якого складу чекаєте зараз?
– У Харкові в півзахисті були Флорентіну, Таарабт і Піцці. Із «Жил Вісенте» – Самаріс, Вайгль і Таарабт. Для кожного тренера єврокубкові матчі на виліт є завжди складними. Ти можеш поставити певний стартовий склад, проте будуть критичні моменти, коли потрібно терміново щось змінювати. Посилюючись праворуч, можеш утратити щось ліворуч або навпаки. Кожен наставник мусить упоратися з цим. Завтра якась із команд програватиме, й комусь доведеться ці критичні рішення ухвалити. Коли все навколо палає, наші, тренерів, голови мають бути холодними та ухвалювати правильні рішення для підсилення. Другий тренер у цій парі також на це реагує і робить свої зміни. Не знаю, хто завтра ухвалюватиме такі рішення, я або Бруну Лаже. Можете скільки завгодно обговорювати матч, будувати склади, намагатися вгадати, як і що відбуватиметься, але цього не знає ніхто. Що буде завтра за 10–15 хвилин до кінця другого тайму? Я не знаю, чи поставить Бруну Вайгля із Самарісом в опорній зоні, Таарабта в ролі атакувального півзахисника, Рафу ліворуч і Піцці праворуч. Можливо, він вирішить випустити в ролі опорників Вайгля й Таарабта, Рафа зіграє під нападником, а Серві та Піцці – вінгерів. Це тренерське рішення. Найважливіше – розглядати власну команду. А що зробить суперник, ми побачимо завтра.
– Чи не маєте ви, як португалець, проблем із тим, аби завтра холоднокровно позбавити своїх співвітчизників єврокубків?
– Наш «Шахтар» повинен перемогти і пройти далі. Скористаюся вашим запитанням, аби сказати, що я дуже щасливий повернутися до Португалії та зіграти в рідній країні. Справді, для мене це перший такий досвід. Уперше перебуваю в закордонному клубі й протистою тут португальському суперникові. Ісмаїлі вже сказав, що на цьому стадіоні переживаєш чудові емоції, трибуни переповнені, десятки тисяч уболівальників підтримують свою команду. Нам це дуже подобається. Ми обожнюємо перебувати в такій атмосфері! Виступати на заповнених аренах – це гарний футбол. Так було на «Сан-Сіро» з «Аталантою», на «Сіті оф Манчестер», на «Максимірі». Атмосфера фантастична. Сподіваюсь, завтра стадіон також заповниться, і ми побачимо гарне видовище. Я дуже люблю Португалію, завжди за те, щоб вона проходила далі в будь-яких турнірах, але, перепрошую, тільки не цього разу. Це наш «Шахтар». Ми маємо йти далі.
– Як «Шахтар» атакуватиме, щоб розкрити зони в обороні «Бенфіки»? Чи має суперник слабкі місця? Патрік і Коваленко на сто відсотків готові до поєдинку?
– Почну з останньої частини запитання: ні для кого не секрет, щодо цих гравців є певні сумніви в тому, чи гратимуть вони. Ця інформація не приховується, всі про це знають. Наразі стосовно слабких місць у суперника. На самому початку пресконференції я сказав, що команда цінується не за індивідуальними властивостями, а за колективними діями. Ми ніколи не розглядаємо ситуацію так, що певний футболіст слабкий і ми зможемо здійснити атаку через його зону, а з іншого боку не підемо, тому що там міцніший і компетентніший виконавець. Наш аналіз на таких даних не ґрунтується. До речі, хочу порушити питання, про яке ви, преса, багато писали й говорили. Візьмемо такі команди, як «Брага», «Порту», «Шахтар», «Бенфіка». Чому, наприклад, «Бенфіка» не може виграти в «Порту»? Ви говорите, що певний клуб переживає кризу. За вашою версією є якась криза, коли зазнав поразки. Однак це геть не криза, коли ти програв гарній команді! Для мене показником кризи могла б бути поразка від суперника, який опускатиметься до нижчого дивізіону, потім – від команди з передостаннього місця тощо. Говорили, що «Бенфіка» має труднощі в обороні, що в матчі з нами в другому гольовому епізоді Рубен Діаш дозволив себе обійти… Але зачекайте, ми ж також граємо. Рубен Діаш пропустив, тому що Тайсон зміг його обвести! Ми теж на полі, ми теж працюємо. І в жодному разі не можна говорити, що команда переживає кризовий момент, зокрема стосовно «Бенфіки» я геть не згодний. Гранди зустрічаються, грають один з одним, хтось перемагає, а хтось зазнає поразки. Таким є футбол, так буде завжди, і нічого страшного в цьому немає. Мені не подобається, коли говорять, що команда переживає кризу, а нам потрібно шукати слабкі сторони й здійснювати всі наші атаки там. Зовсім ні. Стратегія будується так само, як і на попередній матч, узявши до уваги певні корегування та помилки нашої команди, не більше того.
– «Шахтар» завжди цінувався, цінується й цінуватиметься командними діями. Я не можу виокремити певних футболістів індивідуально і сказати, що вони роблять різницю. Так, хтось сьогодні є трохи важливішим, але так говорити не можна. Ми справді міцні саме як колектив. Усі наші динаміки ґрунтуються на спільних діях. Не уявляю, аби хтось міг зробити гру без інших партнерів.
– Як відрізнятиметься тактика на виїзді, враховуючи перемогу 2:1 у першій зустрічі? Можливо, буде більш обережною?
– Я не знаю жодного тренера, який говорить своїм футболістам, що, наприклад, слід зіграти на нічию. Як тренер «Шахтаря» я завжди налаштовую команду тільки на перемогу. Перший матч був дуже складним. Обидва суперники можуть пройти далі: я вже неодноразово говорив, що вони рівня Ліги чемпіонів. Головне, провести чудову гру, таку саму, як у Харкові. До протистояння я сказав, що і в Харкові, і в Лісабоні буде велика боротьба. Саме до неї ми готові й сподіваємось, що успіх буде на нашому боці.
– Луїше, в Харкові вам поставили запитання щодо ймовірного стартового складу «Бенфіки», і ви з деякою невпевненістю назвали майже всі позиції супротивника. Чи могли б це зробити зараз?
– Коли робимо презентацію суперника для гравців, завжди визначаємо орієнтовний стартовий склад. Майбутній матч не виняток. Намагаємося пояснити, як команда діє за того чи іншого поєднання футболістів. Це важливо. Можна пригадати, як «Бенфіка» грала з нами фактично весь матч, до виходу Самаріса, і останній поєдинок з «Жил Вісенте». Звісно, динаміки відрізняються, проте загалом колективні дії завжди приблизно однакові, незалежно від складу, так само як і в нас. Завтра очікується збалансована гра, гарна боротьба європейських грандів. Сподіваємося, буде гарний атакувальний футбол, як і в Харкові. І більше дивимось на себе, ніж на суперника, прагнемо продемонструвати те, чого варта наша команда.
– Одразу після жеребкування ви сказали: «У домашній грі ми маємо продемонструвати такий результат, аби до другої підійти якомога оптимістичніше». Наскільки ви оптимістичні після 2:1 у Харкові?
– Я завжди розглядаю футбол і з оптимізмом, і з песимізмом. Вам відомо, наскільки різні події можуть відбуватися в ході будь-якого матчу або турніру. Коли ти чекаєш одного, а стається геть інше. Або, навпаки, все для тебе лише з найкращого боку. Припустімо, я знаю, що в цьому змаганні дві команди вийдуть до фіналу. Можливо, ми там будемо. Знаю, що в цьому турнірі буде переможець. Можливо, ми. Однак це лише те, що я думаю. Оптимістично можна ставитись до різних речей. Зараз поясню, чому я говорив про оптимізм, важливий після першої гри. Я вперше працюю в клубі, в якого така довга зимова перерва в чемпіонаті. Завжди думав про те, що ж може статися з нашою командою. Хтось уважав, що «Шахтар» не буде підготовлений фізично або виявиться втомленим. Я, навпаки, говорив, що команда буде свіжою, адже ми не були перевантаженими матчами. Ми мали достатньо часу на підготовку. Далі – щодо психологічної складової. Усі поєдинки дуже виснажують, ти відчуваєш постійне навантаження, але в нас у принципі такого не було. Ми провели лише кілька товариських ігор, що не дають такого складного психологічного навантаження, як офіційні. Третій момент – таймінг. Це час у матчі, коли тобі потрібно піти до зони, віддати пас, розвернутися тощо. Думка, ухвалення рішення та дія. Саме про це переживав: я не знав, як наша команда зможе себе виявити. Утім ми провели два офіційні поєдинки. Уже перший продемонстрував, що футболісти до цього моменту є геть підготовленими. Саме тому я підходжу до другої зустрічі з іще більшим оптимізмом, уже знаючи, що на нас чекає, адже перший матч після паузи вже минув. Однак ще раз повторю: завтра ми гратимемо з європейським грандом, справді компетентною командою компетентного тренера. І попереду дуже складний поєдинок. Усі ми знаємо, що «Бенфіка» є міцною.
– На вашу думку, Рафа Сілва гратиме під нападником? Яку команду представить нам Бруну Лаже? Ви говорили, що в першому матчі він, можливо, побереже деяких хлопців на чемпіонат Португалії. Якого складу чекаєте зараз?
– У Харкові в півзахисті були Флорентіну, Таарабт і Піцці. Із «Жил Вісенте» – Самаріс, Вайгль і Таарабт. Для кожного тренера єврокубкові матчі на виліт є завжди складними. Ти можеш поставити певний стартовий склад, проте будуть критичні моменти, коли потрібно терміново щось змінювати. Посилюючись праворуч, можеш утратити щось ліворуч або навпаки. Кожен наставник мусить упоратися з цим. Завтра якась із команд програватиме, й комусь доведеться ці критичні рішення ухвалити. Коли все навколо палає, наші, тренерів, голови мають бути холодними та ухвалювати правильні рішення для підсилення. Другий тренер у цій парі також на це реагує і робить свої зміни. Не знаю, хто завтра ухвалюватиме такі рішення, я або Бруну Лаже. Можете скільки завгодно обговорювати матч, будувати склади, намагатися вгадати, як і що відбуватиметься, але цього не знає ніхто. Що буде завтра за 10–15 хвилин до кінця другого тайму? Я не знаю, чи поставить Бруну Вайгля із Самарісом в опорній зоні, Таарабта в ролі атакувального півзахисника, Рафу ліворуч і Піцці праворуч. Можливо, він вирішить випустити в ролі опорників Вайгля й Таарабта, Рафа зіграє під нападником, а Серві та Піцці – вінгерів. Це тренерське рішення. Найважливіше – розглядати власну команду. А що зробить суперник, ми побачимо завтра.
– Чи не маєте ви, як португалець, проблем із тим, аби завтра холоднокровно позбавити своїх співвітчизників єврокубків?
– Наш «Шахтар» повинен перемогти і пройти далі. Скористаюся вашим запитанням, аби сказати, що я дуже щасливий повернутися до Португалії та зіграти в рідній країні. Справді, для мене це перший такий досвід. Уперше перебуваю в закордонному клубі й протистою тут португальському суперникові. Ісмаїлі вже сказав, що на цьому стадіоні переживаєш чудові емоції, трибуни переповнені, десятки тисяч уболівальників підтримують свою команду. Нам це дуже подобається. Ми обожнюємо перебувати в такій атмосфері! Виступати на заповнених аренах – це гарний футбол. Так було на «Сан-Сіро» з «Аталантою», на «Сіті оф Манчестер», на «Максимірі». Атмосфера фантастична. Сподіваюсь, завтра стадіон також заповниться, і ми побачимо гарне видовище. Я дуже люблю Португалію, завжди за те, щоб вона проходила далі в будь-яких турнірах, але, перепрошую, тільки не цього разу. Це наш «Шахтар». Ми маємо йти далі.
– Як «Шахтар» атакуватиме, щоб розкрити зони в обороні «Бенфіки»? Чи має суперник слабкі місця? Патрік і Коваленко на сто відсотків готові до поєдинку?
– Почну з останньої частини запитання: ні для кого не секрет, щодо цих гравців є певні сумніви в тому, чи гратимуть вони. Ця інформація не приховується, всі про це знають. Наразі стосовно слабких місць у суперника. На самому початку пресконференції я сказав, що команда цінується не за індивідуальними властивостями, а за колективними діями. Ми ніколи не розглядаємо ситуацію так, що певний футболіст слабкий і ми зможемо здійснити атаку через його зону, а з іншого боку не підемо, тому що там міцніший і компетентніший виконавець. Наш аналіз на таких даних не ґрунтується. До речі, хочу порушити питання, про яке ви, преса, багато писали й говорили. Візьмемо такі команди, як «Брага», «Порту», «Шахтар», «Бенфіка». Чому, наприклад, «Бенфіка» не може виграти в «Порту»? Ви говорите, що певний клуб переживає кризу. За вашою версією є якась криза, коли зазнав поразки. Однак це геть не криза, коли ти програв гарній команді! Для мене показником кризи могла б бути поразка від суперника, який опускатиметься до нижчого дивізіону, потім – від команди з передостаннього місця тощо. Говорили, що «Бенфіка» має труднощі в обороні, що в матчі з нами в другому гольовому епізоді Рубен Діаш дозволив себе обійти… Але зачекайте, ми ж також граємо. Рубен Діаш пропустив, тому що Тайсон зміг його обвести! Ми теж на полі, ми теж працюємо. І в жодному разі не можна говорити, що команда переживає кризовий момент, зокрема стосовно «Бенфіки» я геть не згодний. Гранди зустрічаються, грають один з одним, хтось перемагає, а хтось зазнає поразки. Таким є футбол, так буде завжди, і нічого страшного в цьому немає. Мені не подобається, коли говорять, що команда переживає кризу, а нам потрібно шукати слабкі сторони й здійснювати всі наші атаки там. Зовсім ні. Стратегія будується так само, як і на попередній матч, узявши до уваги певні корегування та помилки нашої команди, не більше того.
Почати слайдшоу
