Готові до кожного суперника
28 лютого 2020 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру – щодо виходу до 1/8 фіналу Ліги Європи та майбутнього жеребкування
– Луїше, в першому таймі команда припускалася багатьох помилок. Із чим це пов’язано? Як ви змінили гру по перерві?
– У першому таймі ми були просто жахливою командою, геть не могли контролювати гру, не мали успіху ані в атаці, ані в обороні. Не змогли контролювати ні швидкі атаки «Бенфіки», ні їхні подачі, ні їхній прохід до зони. Суперник завжди перебував в останній третині, притискав нас до штрафного, і так було весь тайм. У перерві змогли скорегувати позиціонування певних футболістів. У другій половині вдалося здійснювати позиційні атаки, нейтралізувати найвпливовіших гравців «Бенфіки», які створювали найбільше проблем до перерви, і все стало виходити: забивали голи, реагували на чужі атаки, відмінно оборонялися й наступали завжди разом та компактніше. Якщо в першому таймі «Бенфіка» притискала нас до штрафного, то майже весь другий минув на половині суперника, що немаловажно для нас. Тож наша команда у двох таймах мала два різні обличчя. За підсумками другого заслужили домогтися позитивного результату.
– Перед матчем ви говорили про те, що можна очікувати гарної атмосфери на стадіоні й на полі, і зараз обидві команди мали шанси пройти далі. «Смачніше» домагатися результату, коли до останньої хвилини зберігається інтрига?
– Так. Коли переживаєш такі труднощі, як ми в першому таймі, успіх за підсумками другого є ще приємнішим. Та зрештою протистояння в 1/16 фіналу складалося з чотирьох таймів. Хтось пам’ятає лише другий матч, геть не згадуючи перший. Обговорімо все за таймами. У першому в Харкові ми були значно кращими від «Бенфіки», в другому – також. Перший тайм у Лісабоні – виявили себе погано, в другому були значно кращими. Отже, за таймами ми виграємо з рахунком 3:1. Багато хто говорив щодо кризи «Бенфіки». Скажіть, про яку кризу йдеться, коли команда продемонструвала такий компетентний футбол, як зараз у першому таймі? Другий тайм – уже наша заслуга. Завдяки нашим гравцям ми змогли анулювати роль найвпливовіших виконавців «Бенфіки» й домогтися заслуженого результату. Однак повторю ще раз, що ми грали з грандом, гідним виступати в будь-якому змаганні. «Бенфіка» – найсильніший суперник.
– Прокоментуйте, будь ласка, виліт чотирьох португальських клубів з Ліги Європи. Чи не змушує це вас як португальця непокоїтись?
– Як португальця мене засмучує, що три з чотирьох команд вилетіли з єврокубків. І не тому, що четверта – «Бенфіка», а тому що я є тренером іншого клубу. Успіх моєї команди завжди буде для мене на першому місці, незважаючи на те, в якій країні я перебуваю. Чому клуби вилетіли? Складно сказати, я наразі не маю даних щодо цих матчів. Залишу це вам: зрештою ви щодня у футбольному житті Португалії, на відміну від мене.
– У чому секрет вашого успіху? Завдяки чому «Шахтар» зміг пройти далі?
– У футболі є чотири важливі фактори. Є техніка, тактика, фізика, проте я можу сказати, що психологія зараз допомогла нашим футболістам зреагувати, прийняти всю інформацію, яку було передано їм тренерським штабом у перерві, та обернути результат на свою користь. Ми програвали 1:2, однак могли й більше, виходячи з продемонстрованого футболу. Важливо було правильно донести до хлопців інформацію, аби вони вчасно зреагували й продемонстрували геть інший футбол. Так і сталося в другому таймі.
– Напевно, я можу точно оголосити думку вболівальників, з яким клубом вони бажають, аби «Шахтар» зіграв у наступному раунді, – це «Рома». А з ким хотіли б зустрітися ви?
– Я не знаю, які клуби пройшли. Ми й самі ще не знали, що пройдемо далі, тому якось не вивчали це питання. Наразі буде час. На жеребкуванні побачимо, хто нам випаде. Особливих уподобань немає. Однак проаналізуймо цей сезон: із ким ми грали? Ви чудово пам’ятаєте матчі з «Аталантою» на «Сан-Сіро», з «Манчестер Сіті» в Манчестері, з «Динамо» в Загребі, коли програвали 1:3 на 90+3-й хвилині, а зрештою завершили 3:3. Нас уже геть нічого не лякає, ми готові до кожного суперника. Зможемо відповідально попрацювати перед будь-яким поєдинком з повагою до опонента. Якщо моя команда змогла зреагувати так, як зараз після такого першого тайму, ми зможемо зреагувати на кожного суперника.
– Ви говорили щодо психології своїх футболістів. А чи мали ментальну проблему гравці «Бенфіки» після того, як вони пропустили другий гол?
– Усі команди складаються з живих людей. Звісно, «Бенфіку» це засмутило. А за рахунку 3:3 ми вже чудово випереджали суперника. Хтось гадає, що футболісти – роботи, які не мають серця та емоцій, що вони не можуть понурити голови. Усі засмучуються. Але ключовим стало не це, а те, що вони не змогли зреагувати так, як це зробили ми після першого тайму. У другій половині ми почувалися дуже комфортно, правильно позиціонувалися, не надавали зон «Бенфіці», що дозволило випереджати суперника. Ми почувалися комфортніше, а «Бенфіка», поступаючись, була змушена квапитись, здійснювати атаки чимшвидше й відіграватися, тому втрачалося багато м’ячів. Проте потрібно було поспішати, і це цілком нормально. Якщо б те саме відбувалося з моєю командою, дуже складно було б зберігати холодну голову. Тут дуже важливою є емоційна складова. Підсумковий результат для нас заслужений, що мене дуже тішить. Побачимо, що чекає далі. Перш ніж залишити цей зал, хочу подякувати всім за прийом у Португалії. Було дуже приємно повернутися до своєї країни. Щиро дякую! Звідси до Києва п’ять із половиною годин перельоту. Дякую всім уболівальникам, які були присутні на стадіоні, – у найважливіші моменти ми відчували їхню підтримку.
– У першому таймі ми були просто жахливою командою, геть не могли контролювати гру, не мали успіху ані в атаці, ані в обороні. Не змогли контролювати ні швидкі атаки «Бенфіки», ні їхні подачі, ні їхній прохід до зони. Суперник завжди перебував в останній третині, притискав нас до штрафного, і так було весь тайм. У перерві змогли скорегувати позиціонування певних футболістів. У другій половині вдалося здійснювати позиційні атаки, нейтралізувати найвпливовіших гравців «Бенфіки», які створювали найбільше проблем до перерви, і все стало виходити: забивали голи, реагували на чужі атаки, відмінно оборонялися й наступали завжди разом та компактніше. Якщо в першому таймі «Бенфіка» притискала нас до штрафного, то майже весь другий минув на половині суперника, що немаловажно для нас. Тож наша команда у двох таймах мала два різні обличчя. За підсумками другого заслужили домогтися позитивного результату.
– Перед матчем ви говорили про те, що можна очікувати гарної атмосфери на стадіоні й на полі, і зараз обидві команди мали шанси пройти далі. «Смачніше» домагатися результату, коли до останньої хвилини зберігається інтрига?
– Так. Коли переживаєш такі труднощі, як ми в першому таймі, успіх за підсумками другого є ще приємнішим. Та зрештою протистояння в 1/16 фіналу складалося з чотирьох таймів. Хтось пам’ятає лише другий матч, геть не згадуючи перший. Обговорімо все за таймами. У першому в Харкові ми були значно кращими від «Бенфіки», в другому – також. Перший тайм у Лісабоні – виявили себе погано, в другому були значно кращими. Отже, за таймами ми виграємо з рахунком 3:1. Багато хто говорив щодо кризи «Бенфіки». Скажіть, про яку кризу йдеться, коли команда продемонструвала такий компетентний футбол, як зараз у першому таймі? Другий тайм – уже наша заслуга. Завдяки нашим гравцям ми змогли анулювати роль найвпливовіших виконавців «Бенфіки» й домогтися заслуженого результату. Однак повторю ще раз, що ми грали з грандом, гідним виступати в будь-якому змаганні. «Бенфіка» – найсильніший суперник.
– Прокоментуйте, будь ласка, виліт чотирьох португальських клубів з Ліги Європи. Чи не змушує це вас як португальця непокоїтись?
– Як португальця мене засмучує, що три з чотирьох команд вилетіли з єврокубків. І не тому, що четверта – «Бенфіка», а тому що я є тренером іншого клубу. Успіх моєї команди завжди буде для мене на першому місці, незважаючи на те, в якій країні я перебуваю. Чому клуби вилетіли? Складно сказати, я наразі не маю даних щодо цих матчів. Залишу це вам: зрештою ви щодня у футбольному житті Португалії, на відміну від мене.
– У чому секрет вашого успіху? Завдяки чому «Шахтар» зміг пройти далі?
– У футболі є чотири важливі фактори. Є техніка, тактика, фізика, проте я можу сказати, що психологія зараз допомогла нашим футболістам зреагувати, прийняти всю інформацію, яку було передано їм тренерським штабом у перерві, та обернути результат на свою користь. Ми програвали 1:2, однак могли й більше, виходячи з продемонстрованого футболу. Важливо було правильно донести до хлопців інформацію, аби вони вчасно зреагували й продемонстрували геть інший футбол. Так і сталося в другому таймі.
– Напевно, я можу точно оголосити думку вболівальників, з яким клубом вони бажають, аби «Шахтар» зіграв у наступному раунді, – це «Рома». А з ким хотіли б зустрітися ви?
– Я не знаю, які клуби пройшли. Ми й самі ще не знали, що пройдемо далі, тому якось не вивчали це питання. Наразі буде час. На жеребкуванні побачимо, хто нам випаде. Особливих уподобань немає. Однак проаналізуймо цей сезон: із ким ми грали? Ви чудово пам’ятаєте матчі з «Аталантою» на «Сан-Сіро», з «Манчестер Сіті» в Манчестері, з «Динамо» в Загребі, коли програвали 1:3 на 90+3-й хвилині, а зрештою завершили 3:3. Нас уже геть нічого не лякає, ми готові до кожного суперника. Зможемо відповідально попрацювати перед будь-яким поєдинком з повагою до опонента. Якщо моя команда змогла зреагувати так, як зараз після такого першого тайму, ми зможемо зреагувати на кожного суперника.
– Ви говорили щодо психології своїх футболістів. А чи мали ментальну проблему гравці «Бенфіки» після того, як вони пропустили другий гол?
– Усі команди складаються з живих людей. Звісно, «Бенфіку» це засмутило. А за рахунку 3:3 ми вже чудово випереджали суперника. Хтось гадає, що футболісти – роботи, які не мають серця та емоцій, що вони не можуть понурити голови. Усі засмучуються. Але ключовим стало не це, а те, що вони не змогли зреагувати так, як це зробили ми після першого тайму. У другій половині ми почувалися дуже комфортно, правильно позиціонувалися, не надавали зон «Бенфіці», що дозволило випереджати суперника. Ми почувалися комфортніше, а «Бенфіка», поступаючись, була змушена квапитись, здійснювати атаки чимшвидше й відіграватися, тому втрачалося багато м’ячів. Проте потрібно було поспішати, і це цілком нормально. Якщо б те саме відбувалося з моєю командою, дуже складно було б зберігати холодну голову. Тут дуже важливою є емоційна складова. Підсумковий результат для нас заслужений, що мене дуже тішить. Побачимо, що чекає далі. Перш ніж залишити цей зал, хочу подякувати всім за прийом у Португалії. Було дуже приємно повернутися до своєї країни. Щиро дякую! Звідси до Києва п’ять із половиною годин перельоту. Дякую всім уболівальникам, які були присутні на стадіоні, – у найважливіші моменти ми відчували їхню підтримку.