Дмитро Шутков: Гравець відповідає за себе, тренер – за підопічних
3 квітня 2016 р.
|
3 квітня святкує день народження вихованець, багаторічний воротар «Шахтаря»
Дмитрові Шуткову виповнюється 44 роки! Вітаємо винуватця торжества, зичимо міцного здоров’я, миру, добробуту і нових звершень.
– Дмитре, ви всю ігрову кар’єру присвятили «Шахтарю», декілька років працюєте у штабі Мірчі Луческу. Як змінився ваш світогляд із переходом до тренерської діяльності?
– Футболіст відповідає за себе, а тренер – за своїх підопічних. На мою думку, робота тренера потребує більшої відповідальності. Крім того, раніше гадав, що гравцям важче, бо серйозні фізичні навантаження. Але тепер вважаю, що тренерам складніше – вони зазнають ще сильніших навантажень, тільки психологічних.
– Назвіть три головні складові успішної кар’єри воротаря?
– Стійка психологія, фізичні дані і добрий наставник.
– Чи відрізняється сьогодні тренувальний процес воротарів «Шахтаря» від того, який був під час вашого перебування гравцем?
– Раніше менше уваги приділялося такому компонентові, як гра ногами. Наразі в цьому плані голкіпери порівнялися з польовими футболістами, а деякі навіть переважають. На тренуваннях ми пропонуємо воротарям велику кількість вправ цього напрямку. Приділяємо увагу також психології. Під час мого перебування гравцем із психологічним тиском доводилось справлятися самостійно.
– Дмитре, ви всю ігрову кар’єру присвятили «Шахтарю», декілька років працюєте у штабі Мірчі Луческу. Як змінився ваш світогляд із переходом до тренерської діяльності?
– Футболіст відповідає за себе, а тренер – за своїх підопічних. На мою думку, робота тренера потребує більшої відповідальності. Крім того, раніше гадав, що гравцям важче, бо серйозні фізичні навантаження. Але тепер вважаю, що тренерам складніше – вони зазнають ще сильніших навантажень, тільки психологічних.
– Назвіть три головні складові успішної кар’єри воротаря?
– Стійка психологія, фізичні дані і добрий наставник.
– Чи відрізняється сьогодні тренувальний процес воротарів «Шахтаря» від того, який був під час вашого перебування гравцем?
– Раніше менше уваги приділялося такому компонентові, як гра ногами. Наразі в цьому плані голкіпери порівнялися з польовими футболістами, а деякі навіть переважають. На тренуваннях ми пропонуємо воротарям велику кількість вправ цього напрямку. Приділяємо увагу також психології. Під час мого перебування гравцем із психологічним тиском доводилось справлятися самостійно.
Під час мого перебування гравцем із психологічним тиском доводилось справлятися самостійно
– Як ви чините в ситуації, коли хтось із підопічних проводить невдалу гру?
– Матч завершився – поїзд пішов. Тому гримати і звинувачувати немає сенсу: воротар сам чудово розуміє, що зіграв невдало, й усвідомлює, якої саме помилки припустився. Потрібно просто здійснити аналіз поєдинку і зробити висновки на майбутнє. Я не прихильник того, щоб розповідати: «Ось я в цій ситуації так би не зіграв». Нема такого воротаря, який не помиляється, в усіх трапляються зльоти і падіння. Намагаюся не виносити своє «я» напоказ і від хлопців вимагаю того ж.
– Чи важко вам дався перехід від гравця до тренера?
– Якщо чесно, психологічно було нелегко. Багато років я жив у одному режимі, а потім усе різко закінчилося. Я дуже вдячний керівництву клубу за підтримку. Після завершення сезону – 2007/08 та короткої відпустки ми зібралися на базі, і Містер запропонував залишитися в команді вже в якості тренера. Я тоді не мав навіть ліцензії, лише ігровий досвід. Я став осягати нову роботу, асистував Маріану Іоніце та паралельно вчився на тренерських курсах, протягом зимового міжсезоння, коли був вільний час, проводив тренування в Академії «Шахтаря» – по 3–4 заняття на день. Наразі в мене категорія «А». Згідно з вимогами УЄФА, від 2019 року в Україні тренери воротарів повинні мати спеціальну ліцензію. Саме зараз, із 11 квітня, вирушаю на нові курси, що триватимуть орієнтовно півроку.
– Матч завершився – поїзд пішов. Тому гримати і звинувачувати немає сенсу: воротар сам чудово розуміє, що зіграв невдало, й усвідомлює, якої саме помилки припустився. Потрібно просто здійснити аналіз поєдинку і зробити висновки на майбутнє. Я не прихильник того, щоб розповідати: «Ось я в цій ситуації так би не зіграв». Нема такого воротаря, який не помиляється, в усіх трапляються зльоти і падіння. Намагаюся не виносити своє «я» напоказ і від хлопців вимагаю того ж.
– Чи важко вам дався перехід від гравця до тренера?
– Якщо чесно, психологічно було нелегко. Багато років я жив у одному режимі, а потім усе різко закінчилося. Я дуже вдячний керівництву клубу за підтримку. Після завершення сезону – 2007/08 та короткої відпустки ми зібралися на базі, і Містер запропонував залишитися в команді вже в якості тренера. Я тоді не мав навіть ліцензії, лише ігровий досвід. Я став осягати нову роботу, асистував Маріану Іоніце та паралельно вчився на тренерських курсах, протягом зимового міжсезоння, коли був вільний час, проводив тренування в Академії «Шахтаря» – по 3–4 заняття на день. Наразі в мене категорія «А». Згідно з вимогами УЄФА, від 2019 року в Україні тренери воротарів повинні мати спеціальну ліцензію. Саме зараз, із 11 квітня, вирушаю на нові курси, що триватимуть орієнтовно півроку.
