Малишев: У команді дуже серйозна дисципліна
25 червня 2016 р.
|
Півзахисник «Шахтаря» відповів на запитання вболівальників у прямому ефірі на сторінці клубу у Facebook. До вашої уваги – найцікавіші моменти спілкування
– Вимоги досить різні. Зараз ми повинні дуже уважно слухати тренера, все вловлювати, схоплювати і виконувати те, що він хоче бачити в нашій команді. Думаю, з часом усе вийде. Ми зрозуміємо філософію нового наставника і показуватимемо хороші результати.
– Чи складно переходити на схему 4–4–2?
– Досить важко. Ми довго грали за однією тактичною схемою, а тепер вона трохи інша. Змінилися вимоги. Раніше в середині ми були втрьох і виконували великий обсяг роботи. За схеми 4–4–2 двоє півзахисників знаходяться в центрі, а двоє – по краях. Потрібно діяти дуже компактно, щоб не було розривів. Тренер пояснює нам, як потрібно діяти і як правильно переміщатися. З кожним днем виходить дедалі краще. Футболістам цікаво пробувати щось нове – так ми ростемо.
– Як із приходом Паулу Фонсеки змінилася дисципліна в команді?
– Чи був у тебе кумир?
– Френк Лемпард, який грав на моїй позиції. Вважаю, це один із найдосконаліших футболістів. Він різносторонній і мобільний: може оборонятися, атакувати, забивати і приносити велику користь команді.
– Хто є прикладом для наслідування в сучасному футболі?
– Виділив би Крооса, Модрича і Бускетса. Вони вже багато сезонів грають на найвищому рівні, а їхні клуби завжди завойовують трофеї.
– Футбольна мрія, до якої ти прагнеш?
– Стати великим футболістом і виграти Лігу чемпіонів. Залишилося її виконати, щоб це здійснилося.
– Чи не боїшся конкуренції з Фредом за місце в основі?
– Ні, навіщо боятися? Це футбол. Все залежить від мене: маю добре грати і допомагати команді. Не думаю, що це проблема. Ми робитимемо один одного тільки сильніше.
– Опиши почуття в миті перемог над «Динамо» із рахунком 3:0.
– Шикарні! Обіграти «Динамо» завжди принципово і приємно. У минулому сезоні ми двічі перемогли з таким рахунком. Були дуже щасливі. Шкода, що віддали чемпіонат через власні помилки. Очні зустрічі все показали.
– Якби тобі запропонували перейти в «Дніпро» або «Динамо» із зарплатою значно вище, ти б погодився?
– Ні. Зарплата не відіграє ролі. До «Динамо» я б точно не перейшов. Хороший клуб, але не уявляю себе там. Я народився і виріс в Донецьку. Від самого дитинства в «Шахтарі». Люблю цей клуб, для мене важливий тільки він. Я готовий грати тут усе життя, провести найбільше матчів, забивати голи і завойовувати титули. Мені цього хочеться, але все потрібно підтверджувати на полі.
– Назви трійку найбільш технічних і швидких гравців «Шахтаря».
– У нас всі хороші. Якщо трьох – Марлос, Тайсон і Бернард.
– Як проводите вільний час на зборах?
– Після вечері граємо в настільний теніс. Заруби в нас пристойні! Тож час проводимо добре і з користю – це цікаво і впливає на настрій.
– Чи дотримуєшся спортивної дієти? Є солодке, від якого не можеш відмовитися?
– Солодке дуже люблю! На жаль, футбол не дозволяє ним надто захоплюватися. Можу з'їсти шматочок «Наполеона», після чого – пауза, в якій їм фрукти та овочі. До речі, після приходу нового тренера солодке трохи «урізали». Але в цілому в меню все практично без змін.
– Які почуття ти мав, повернувшись до рідного міста?
– Почуття не передати словами. Усередині все розривається. Перший раз після всієї цієї ситуації я був там взимку. Їхав знайомими вуличками, рідними проспектами в Донецьку – емоції непередавані! Дуже сумую. Без дому важко. Ми живемо в Києві, але я б багато чого віддав, щоб повернутися в Донецьк. Думаю, не один тільки я. Маю велику надію, що незабаром так і буде. Без дому важко: дуже сумуєш за рідними, друзями, з якими ріс... Улітку я теж був у Донецьку! Рідного дому ніщо не замінить. Там відпочиваєш і почуваєшся в спокої навіть за тих умов, які зараз є. Так, війна, стріляють, але дім то є дім.
– Бачили твої фотографії в соцмережах біля «Донбас Арени»...
– Я додому приїхав! І взимку викладав фотографії, і влітку. Поїду знову – ще викладатиму! Це мій рідний дім. Я сумую за ним і люблю.
– Як ставишся до того, що тебе не викликали на Євро? Чи вважаєш, що міг підсилити збірну на цьому турнірі?
– Зараз складно про це говорити і не хотілося б. Я їхав до збірної з великими цілями і надіями принести команді користь. Напевно, виступами за клуб я це заслужив. Але так склалося, таким є рішення тренера. Думаю, я покинув збірну не через погані ігрові якості. Було боляче і неприємно, але є як є. Я прийняв це і пішов далі.
– Яку збірну ти тепер підтримуєш на Євро-2016?
– Хорватію. У них хороші шанси. Там Дарійо грає – успіху йому, щоб він пройшов якомога далі, а то й виграв! Також виділю Іспанію. Буде важко, але якщо зараз вони пройдуть італійців, то цілком можуть виграти чемпіонат Європи.