Факундо Феррейра: Севілья атакуватиме при рідних трибунах
3 травня 2016 р.
|
Нападник «гірників» поділився очікуваннями від матчу-відповіді півфіналу Ліги Європи
– Факундо, від фіналу Ліги Європи «Шахтар» відділяє один крок. Чи вважаєш ти майбутній поєдинок найважливішим у своїй кар'єрі?
– Так, без сумнівів. Цей матч дійсно буде найважливішим у моїй кар'єрі.
– Матч у Львові показав, що оборона «Севільї» не бездоганна. Як потрібно діяти, щоб відкрити її?
– Так, як ми грали в першому таймі! Потрібно було діяти так постійно. В нас були можливості забити після голу Степаненка. Ми проводили контратаки, але не змогли їх завершити: десь помилялися в останньому пасі, а десь – у русі. Це та манера гри, яка створює «Севільї» труднощі. І треба не дозволяти їм приймати м'яч. У складі суперника є технічні і швидкі футболісти з дуже хорошим пасом.
– У другому таймі суперник відчув себе вільніше в середній лінії. Чому?
– Ми не змогли пресингувати суперника так само, як у першому таймі. Плюс Евер Банега по-справжньому «робив різницю»: приймав м'яч, роздавав передачі... Він зробив пас на Вітоло в моменті з пенальті. Банега значно змінив гру.
– Чи вплинула на тебе психологічно травма Крон-Делі? Ти ж був учасником того епізоду.
– Це була дуже дивна ситуація. Я вже збирався зіграти в м'яч – і тут побачив, як суперник впав, закричав і схопився за коліно. У перші секунди я навіть не зрозумів, що сталося. Але сталося найгірше, що тільки може бути з футболістом. Крон-Делі отримав серйозну травму. Я почав турбуватися: спершу було враження, що це через мене. Але потім подивився повтор і зрозумів, що він травмувався сам, для нього це був просто нещасний момент. Сподіваюся, він скоро видужає. Бажаю Крон-Делі якнайшвидшого одужання!
– Ти говориш іспанською, як і багато хто із суперників. Періодично чув на полі, що вони підказують один одному, розумів їх перестроювання і тактичні зміни?
– Насправді, дуже мало. У «Севільї» теж багато іноземців. Здебільшого я чув французьку та англійську мови. Але по-іспанськи досить часто говорив їхній капітан – його і Банегу я чув. Щоправда, епізодично, адже був сконцентрований на грі... Якщо чесно, вночі після матчу я так і не зміг заснути. Переживав. В епізоді з пенальті мав місце дуже швидкий розіграш. Часу на роздуми особливо не було, все відбувалося інстинктивно. Містер завжди каже, що не можна робити підкати у власному штрафному майданчику. Я думав, що з боку Вітоло точно піде простріл або подача... Було не зовсім зрозуміло, чи торкнулася його ноги, але мені здалося, що все-таки зачепив. Арбітр призначив пенальті. Дай Боже, щоб у мене була можливість зіграти в матчі-відповіді і щоб ми взяли реванш.
– У Львові в першому таймі «Севілья» переважно оборонялася, у другому – більше атакувала. На яку гру чекаєш від іспанців у четвер?
– Думаю, матч у Севільї не дуже відрізнятиметься від того, що був у Львові. Але тепер суперник гратиме вдома. У будь-якому разі іспанцям потрібно буде виходити в атаку і відкриватися при рідних трибунах. При цьому було б добре, якби вони залишали простір для контратак. Нам теж потрібно буде йти вперед, адже нічия нас не влаштовує. Обов'язково потрібно забивати.
– Так, без сумнівів. Цей матч дійсно буде найважливішим у моїй кар'єрі.
– Матч у Львові показав, що оборона «Севільї» не бездоганна. Як потрібно діяти, щоб відкрити її?
– Так, як ми грали в першому таймі! Потрібно було діяти так постійно. В нас були можливості забити після голу Степаненка. Ми проводили контратаки, але не змогли їх завершити: десь помилялися в останньому пасі, а десь – у русі. Це та манера гри, яка створює «Севільї» труднощі. І треба не дозволяти їм приймати м'яч. У складі суперника є технічні і швидкі футболісти з дуже хорошим пасом.
– У другому таймі суперник відчув себе вільніше в середній лінії. Чому?
– Ми не змогли пресингувати суперника так само, як у першому таймі. Плюс Евер Банега по-справжньому «робив різницю»: приймав м'яч, роздавав передачі... Він зробив пас на Вітоло в моменті з пенальті. Банега значно змінив гру.
– Чи вплинула на тебе психологічно травма Крон-Делі? Ти ж був учасником того епізоду.
– Це була дуже дивна ситуація. Я вже збирався зіграти в м'яч – і тут побачив, як суперник впав, закричав і схопився за коліно. У перші секунди я навіть не зрозумів, що сталося. Але сталося найгірше, що тільки може бути з футболістом. Крон-Делі отримав серйозну травму. Я почав турбуватися: спершу було враження, що це через мене. Але потім подивився повтор і зрозумів, що він травмувався сам, для нього це був просто нещасний момент. Сподіваюся, він скоро видужає. Бажаю Крон-Делі якнайшвидшого одужання!
– Ти говориш іспанською, як і багато хто із суперників. Періодично чув на полі, що вони підказують один одному, розумів їх перестроювання і тактичні зміни?
– Насправді, дуже мало. У «Севільї» теж багато іноземців. Здебільшого я чув французьку та англійську мови. Але по-іспанськи досить часто говорив їхній капітан – його і Банегу я чув. Щоправда, епізодично, адже був сконцентрований на грі... Якщо чесно, вночі після матчу я так і не зміг заснути. Переживав. В епізоді з пенальті мав місце дуже швидкий розіграш. Часу на роздуми особливо не було, все відбувалося інстинктивно. Містер завжди каже, що не можна робити підкати у власному штрафному майданчику. Я думав, що з боку Вітоло точно піде простріл або подача... Було не зовсім зрозуміло, чи торкнулася його ноги, але мені здалося, що все-таки зачепив. Арбітр призначив пенальті. Дай Боже, щоб у мене була можливість зіграти в матчі-відповіді і щоб ми взяли реванш.
– У Львові в першому таймі «Севілья» переважно оборонялася, у другому – більше атакувала. На яку гру чекаєш від іспанців у четвер?
– Думаю, матч у Севільї не дуже відрізнятиметься від того, що був у Львові. Але тепер суперник гратиме вдома. У будь-якому разі іспанцям потрібно буде виходити в атаку і відкриватися при рідних трибунах. При цьому було б добре, якби вони залишали простір для контратак. Нам теж потрібно буде йти вперед, адже нічия нас не влаштовує. Обов'язково потрібно забивати.