Соколовський: Шахтар демонструє футбол високого рівня
15 листопада 2016 р.
|
15 листопада виповнилося 65 років легендарному футболісту «Шахтаря», багаторічному капітану команди й володарю зірки на Алеї слави Михайлові Соколовському. Цього дня зичимо іменинникові міцного здоров’я, щастя й добробуту
– Михайле Григоровичу, прийміть наші вітання! Чи відрізняється чимось для вас день народження від будь-якого іншого дня?
– Дякую. Скажімо, мій 60-річний ювілей був до війни. Чимало людей, усі зібрались, подарували пам’ятну футболку «Шахтаря»… Я хочу подякувати Рінату Ахметову, який сьогодні зателефонував мені та привітав із днем народження. Було дуже приємно! За цих непростих часів президент клубу знайшов таку можливість. Це означає, що футбол у думках людей. Рінат Леонідович вірно сказав: «Шахтар» не здається». Я з ним погоджуюсь, адже це ледве не єдиний клуб, що попри все не опускає руки і демонструє футбол високого рівня. А сьогодні ми зібрались у вузькому колі: рідні та близькі, друзі. Все гаразд, але, відверто кажучи, сумно і важко без футболу.
– Коли ви були гравцем, чи намагалися зібратися всією командою після тренувань?
– По-різному траплялось. Ми були молодими, ентузіастами, які вірили в майбутнє та не помічали складнощів і незручностей. Відзначали дні народження, зустрічали Новий рік, готували разом шашлики… Було весело й радісно! Але це в молодості – на все свій вік.
– Чи були сьогодні дзвінки від когось, з ким давно не спілкувались або не бачились?
– Дуже приємними є добрі слова від усіх, із ким грав: Миколи Федоренка, Валерія Рудакова, Володимира Юрченка та інших хлопців. Телефонували вболівальники «Шахтаря» з-за кордону, і дивовижна річ: від 1975 року не було випадку, щоб ці люди не привітали мене з днем народження чи Новим роком! Був дуже радий, коли й сьогодні отримав такий дзвінок. Це означає, що все гаразд і життя триває.
– Одного разу в інтерв’ю ви сказали: «Від семи років мені крім футболу нічого не потрібно було». Чи сьогодні футбол посідає для вас те саме провідне місце?
– Так. На диво, я дивлюся майже весь футбол. Часом навіть першу лігу: задля власних знань і висновків, аби бути в курсі справи. Але скажу так: зрештою наживо інакше. «Донбас Арена», повний стадіон і великі команди – це зовсім інше.
– Якою є ваша думка щодо «Шахтаря» в нинішньому сезоні?
– Я був на базі, де хлопці тренуються. Там лише одне поле. Але «гірники» показують гарний футбол, за що слід віддати належне і команді, і головному тренеру, і президенту. Не думаю, що десь іще знайдеться клуб, який в поданій ситуації демонструє таку якість гри і результат. За цими двома головними показниками «Шахтар» однозначно перебуває на першому місці, що розуміють та визнають усі.
– Дякую. Скажімо, мій 60-річний ювілей був до війни. Чимало людей, усі зібрались, подарували пам’ятну футболку «Шахтаря»… Я хочу подякувати Рінату Ахметову, який сьогодні зателефонував мені та привітав із днем народження. Було дуже приємно! За цих непростих часів президент клубу знайшов таку можливість. Це означає, що футбол у думках людей. Рінат Леонідович вірно сказав: «Шахтар» не здається». Я з ним погоджуюсь, адже це ледве не єдиний клуб, що попри все не опускає руки і демонструє футбол високого рівня. А сьогодні ми зібрались у вузькому колі: рідні та близькі, друзі. Все гаразд, але, відверто кажучи, сумно і важко без футболу.
– Коли ви були гравцем, чи намагалися зібратися всією командою після тренувань?
– По-різному траплялось. Ми були молодими, ентузіастами, які вірили в майбутнє та не помічали складнощів і незручностей. Відзначали дні народження, зустрічали Новий рік, готували разом шашлики… Було весело й радісно! Але це в молодості – на все свій вік.
– Чи були сьогодні дзвінки від когось, з ким давно не спілкувались або не бачились?
– Дуже приємними є добрі слова від усіх, із ким грав: Миколи Федоренка, Валерія Рудакова, Володимира Юрченка та інших хлопців. Телефонували вболівальники «Шахтаря» з-за кордону, і дивовижна річ: від 1975 року не було випадку, щоб ці люди не привітали мене з днем народження чи Новим роком! Був дуже радий, коли й сьогодні отримав такий дзвінок. Це означає, що все гаразд і життя триває.
– Одного разу в інтерв’ю ви сказали: «Від семи років мені крім футболу нічого не потрібно було». Чи сьогодні футбол посідає для вас те саме провідне місце?
– Так. На диво, я дивлюся майже весь футбол. Часом навіть першу лігу: задля власних знань і висновків, аби бути в курсі справи. Але скажу так: зрештою наживо інакше. «Донбас Арена», повний стадіон і великі команди – це зовсім інше.
– Якою є ваша думка щодо «Шахтаря» в нинішньому сезоні?
– Я був на базі, де хлопці тренуються. Там лише одне поле. Але «гірники» показують гарний футбол, за що слід віддати належне і команді, і головному тренеру, і президенту. Не думаю, що десь іще знайдеться клуб, який в поданій ситуації демонструє таку якість гри і результат. За цими двома головними показниками «Шахтар» однозначно перебуває на першому місці, що розуміють та визнають усі.