Бланко Лещук: Хочу перевершити Луїса Адріано

– Густаво, ми помітили твою любов до цифри 9. Що вона означає для тебе? На зборах ти грав під номером 39. Чому відразу не взяв 99-й?
– Це було незначне непорозуміння. Змалку мені дуже подобався 9-й номер. Через те що він уже зайнятий, я обрав дві дев’ятки. 99-й мені також подобається.

– Чи був ти раніше знайомий зі своїм земляком Факундо Феррейрою? Чи перетиналися з ним на футбольному полі в Аргентині?
– Так, грали один проти одного. Ми обмінялись хіба що кількома словами, тож не дуже добре були знайомі. Під час збору в Іспанії я зрозумів, що це чудова людина. У нас гарні стосунки. Що ж стосується суперництва – воно професійне. І мене дуже тішить, що між двома аргентинцями існує здорова конкуренція.

– Протягом першої половини року, на відміну від осені, ти не надто часто забивав і була критика на твою адресу. Чи не думав тоді, що Україна, можливо, неправильний вибір, що це не твоє?
– Від самого початку, коли я сюди приїхав, мені подобалося інтенсивно тренуватись, аби згодом перейти до клубу вищого рівня. Зараз я маю намір зробити все можливе, щоб допомогти «Шахтарю». Хочу перевершити Луїса Адріано за кількістю забитих м’ячів.

– Дуже амбітне завдання. Проте тут немає Паулу Фонсеки, тому можеш відверто сказати, як із ним працюється. Чи встигнув звикнути до його вимог?
– У принципі, так, досить швидко. Із кожним днем я дедалі краще розумію вимоги головного тренера. Щодня працюю, аби потім віддячити наставникові за нагоду грати.

– Стиль та динаміка гри «Шахтаря» відрізняються від «Карпат». Чи виступав ти в командах, що так само багато контролюють м’яч? На твою думку, як тут змінюватимуться твої функції?
– На тренуваннях під час збору я вже встиг зрозуміти, що гра «Шахтаря» відрізняється від мого попереднього клубу. Повторюсь, із кожним днем я дедалі краще розумію, чого від нас вимагає головний тренер. Справді, це серйозна зміна, є чимала різниця. Розумію, що мені поставлено складне завдання і слід докласти зусиль. Проте, як то кажуть, нема нічого неможливого. Намагатимусь продемонструвати найкращі результати.

– Існує багато стереотипів щодо взаємин аргентинців та бразильців. Як із цим у вас? Якою мірою менталітет і темперамент бразильців відповідає твоєму?
– Коли я прибув до розташування «гірників», мене чудово зустріли. До мене добре поставились усі: бразильці, аргентинець та українці. Я вже бачу, що всі гравці – відмінні люди. Згодом починаю розуміти, що цей клуб як одна родина. В мене прекрасні стосунки з бразильцями, і я почуваюся щасливим від прийому, що мені тут влаштували.

– Чи сприймаєш виступи за «Шахтар» як трамплін до збірної України, враховуючи, що паспортна процедура у твоєму випадку має бути добре полегшеною?
– Можливість грати була б для мене чудовою, коли не виявиться такого шансу в моїй національній збірній. Уся родина раділа б, якщо б я міг виступати за місцеву збірну. Це щось велике у футбольному сенсі для мене. Я був би щасливий.

– У списку бомбардирів чемпіонату ви з Факундо прямуєте поруч. Чи принципово для тебе обійти його і стати найкращим голеадором цього сезону?
– Футбол – це завжди змагання. Я маю шанс випередити такого, умовно кажучи, суперника, який, до того ж теж аргентинець. У спортивному плані мені подобається весь час бути першим. Коли зможу перевершити Факундо в бомбардирських перегонах, це стане для мене чималою гордістю. Працюватиму над цим. Але команда й змагання – це одне, а за межами поля – зовсім інша річ. У нас чудові стосунки. Я розумію, що Факундо думає так само, і він також хотів би мене перевершити. Це здорова конкуренція, і ми обидва працюватимемо.

– Латиноамериканці зазвичай рідко живуть по одному. Кого перевезеш із собою? Розкажи про свою родину.
– Разом із батьками нас шестеро. Я мав змогу зробити так, аби мама й тато побули тут зі мною. Тоді я був щасливий і почувався, як в Аргентині. Прагну, щоби хтось із родини міг приєднатися до мене і я не був тут один.

– Ти ще не грав у єврокубках. Чи стане це для тебе чимось особливим?
– В Аргентині я брав участь у матчах Кубка Лібертадорес. Звичайно, єврокубки – це дуже серйозний рівень. Я був би щасливий, і родина б раділа за мене. Працюватиму й робитиму все можливе, аби перебувати на достатньому рівні для участі у єврокубкових матчах.

– Густаво, прохання конкретніше сформулювати свою позицію щодо збірної: коли тобі надійдуть пропозиції від Аргентини та України, за кого ти гратимеш?
– Досить складне запитання. Дістати запрошення одночасно від двох національних збірних було б чудово для моєї кар’єри. Та наразі я нічого не можу відповісти, адже спершу обговорюватиму це зі своєю родиною, яка для мене є дуже важливою.