Марлос: Усі перемоги присвячуємо вболівальникам
20 червня 2017 р.
|
В ексклюзивному інтерв’ю shakhtar.com півзахисник донеччан підбив підсумки минулого сезону
– Марлосе, уболівальники визнали тебе найкращим гравцем «гірників» сезону – 2016/17. Що для тебе означає перемога?
– Безперечно, це тішить і мотивує працювати ще завзятіше. Приємно, що вболівальники «Шахтаря» обрали саме мене. Усі голи й перемоги ми насамперед присвячуємо нашим фанам.
– Три ключові матчі минулого сезону, на твою думку?
– Перший – виїзний поєдинок з «Янг Бойз», коли ми поступились і не вийшли в груповий раунд Ліги чемпіонів. Гадаю, після тієї невдачі команда згуртувалася, стала ще сильнішою, показала, що ми одна сім’я. Друга зустріч – із київським «Динамо» торік у грудні. Тоді було складно. Жахлива погода, особливо для нас, латиноамериканців. Грати за таких умов надто важко. Завдяки тій перемозі ми змогли збільшити відрив від «Динамо». І третій, зламний епізод особисто для мене, – фінальний матч Кубка України. Тоді я не зміг забити важливий м’яч із пенальті, але реабілітувався наприкінці. Це була дуже емоційна мить.
– Був іще поєдинок з «Карпатами», в якому після першого тайму «Шахтар» поступався 0:2, однак, виявивши характер, зміг вирвати перемогу. Чи пам’ятаєш події тієї зустрічі?
– Вірю, що футбол вчить і дає певні застереження. Для нас це був непростий період – саме після невдачі в протистоянні з «Янг Бойз». Ми розслаблено почали гру, та по перерві прокинулися й виявили характер. Показали, що в нас згуртований колектив і ми можемо домагатись успіху. Я вийшов на поле в другому таймі, у перерві пішов на розминку й не знав, що відбувалось у роздягальні. Гадаю, Паулу злився на підопічних і дав їм гарного прочухана. На мій погляд, часом слід приводити футболістів до адекватного стану. У результаті команда зламала хід матчу й перемогла.
– «Оранжево-чорні» серйозно готувалися до протистояння із «Сельтою» й забезпечили гарний доробок у першій виїзній зустрічі, обігравши іспанців завдяки голу Бланко Лещука. Що завадило «гірникам» вийти в наступний раунд?
– У тому поєдинку нас переслідувала невдача. Ми чудово діяли у Віго, повернулися до Харкова на матч-відповідь, проте не пощастило. Ми поступились, хоч віддавалися до останнього. На жаль, не вийшло. У принципі, того вечора «Сельта» виявилась кращою. Це була одна з небагатьох зустрічей, де супротивник переважав. У нас відмінний від інших команд стиль гри, ми намагаємося контролювати м’яч, але іспанці не дозволили нам використати свої сильні сторони. Суперник більше володів м’ячем. Утім це футбол. Ми усвідомлювали вагу поєдинку, і коли б успіх був за нами, то, гадаю, «Шахтар» далеко пройшов би у тому розіграші Ліги Європи.
– Виграти чемпіонат достроково з великою перевагою перед головним конкурентом, виступаючи далеко від рідного стадіону й міста, – унікальне досягнення. Завдяки чому вдалося домогтися такого результату?
– Протягом усього чемпіонату ми поступилися двічі. Подивіться на статистику – цифри самі свідчать. Це ще раз доводить, що ми на правильному шляху. У нас чудовий тренерський склад, відмінні футболісти. Коли «Шахтар» перебуває в оптимальній формі, цілковито мотивований, то в Україні цю команду майже неможливо перемогти.
– Як ти і твої партнери сприйняли зміну наставника на початку сезону? Яке враження склалося про Паулу Фонсеку?
– Це був дуже складний перехідний момент. Звичайно, я також переживав, адже Мірча Луческу був головним тренером протягом стількох років, знав, як тут усе функціонує. Проте, коли приїхав новий фахівець, ми мали час усе проаналізувати, зрозуміти його характеристики, роботу. Зараз можу озиватися про Паулу Фонсеку тільки якнайкраще. Я поважаю його не лише як наставника, професіонала, а й як людину з великим серцем.
– Що португальський фахівець змінив у тренуваннях, у побуті «гірників»?
– Ми вже мали згуртовану команду, адже в клубі працюють великі професіонали, що знають свою справу. Паулу ж дуже спокійна людина, яка тримає все у своїх руках. Завдяки йому ми єдиний колектив, кожен стоїть один за одного і бажає домогтися спільної мети. Зараз у команді фантастична атмосфера, де панує любов та гармонія.
– У матчі із «Зорею» «Шахтар» оформив чемпіонство. Які передчуття мав ігрового дня?
– Тоді вже зранку була думка, що сьогодні станемо чемпіонами. Про інше навіть не міркував. Нам потрібна була перемога – так і сталося.
– Футболісти дуже раділи успіху й яскраво його святкували…
– Коли ти здобуваєш такий титул, досягаєш мети, до якої прямував цілий рік, то завжди щасливий. Дивишся на всі боки і бачиш людей, що працювали над виконанням цього завдання. У таку мить емоції просто позамежні й важко втриматися від радості.
– Безперечно, це тішить і мотивує працювати ще завзятіше. Приємно, що вболівальники «Шахтаря» обрали саме мене. Усі голи й перемоги ми насамперед присвячуємо нашим фанам.
– Три ключові матчі минулого сезону, на твою думку?
– Перший – виїзний поєдинок з «Янг Бойз», коли ми поступились і не вийшли в груповий раунд Ліги чемпіонів. Гадаю, після тієї невдачі команда згуртувалася, стала ще сильнішою, показала, що ми одна сім’я. Друга зустріч – із київським «Динамо» торік у грудні. Тоді було складно. Жахлива погода, особливо для нас, латиноамериканців. Грати за таких умов надто важко. Завдяки тій перемозі ми змогли збільшити відрив від «Динамо». І третій, зламний епізод особисто для мене, – фінальний матч Кубка України. Тоді я не зміг забити важливий м’яч із пенальті, але реабілітувався наприкінці. Це була дуже емоційна мить.
– Був іще поєдинок з «Карпатами», в якому після першого тайму «Шахтар» поступався 0:2, однак, виявивши характер, зміг вирвати перемогу. Чи пам’ятаєш події тієї зустрічі?
– Вірю, що футбол вчить і дає певні застереження. Для нас це був непростий період – саме після невдачі в протистоянні з «Янг Бойз». Ми розслаблено почали гру, та по перерві прокинулися й виявили характер. Показали, що в нас згуртований колектив і ми можемо домагатись успіху. Я вийшов на поле в другому таймі, у перерві пішов на розминку й не знав, що відбувалось у роздягальні. Гадаю, Паулу злився на підопічних і дав їм гарного прочухана. На мій погляд, часом слід приводити футболістів до адекватного стану. У результаті команда зламала хід матчу й перемогла.
– «Оранжево-чорні» серйозно готувалися до протистояння із «Сельтою» й забезпечили гарний доробок у першій виїзній зустрічі, обігравши іспанців завдяки голу Бланко Лещука. Що завадило «гірникам» вийти в наступний раунд?
– У тому поєдинку нас переслідувала невдача. Ми чудово діяли у Віго, повернулися до Харкова на матч-відповідь, проте не пощастило. Ми поступились, хоч віддавалися до останнього. На жаль, не вийшло. У принципі, того вечора «Сельта» виявилась кращою. Це була одна з небагатьох зустрічей, де супротивник переважав. У нас відмінний від інших команд стиль гри, ми намагаємося контролювати м’яч, але іспанці не дозволили нам використати свої сильні сторони. Суперник більше володів м’ячем. Утім це футбол. Ми усвідомлювали вагу поєдинку, і коли б успіх був за нами, то, гадаю, «Шахтар» далеко пройшов би у тому розіграші Ліги Європи.
– Виграти чемпіонат достроково з великою перевагою перед головним конкурентом, виступаючи далеко від рідного стадіону й міста, – унікальне досягнення. Завдяки чому вдалося домогтися такого результату?
– Протягом усього чемпіонату ми поступилися двічі. Подивіться на статистику – цифри самі свідчать. Це ще раз доводить, що ми на правильному шляху. У нас чудовий тренерський склад, відмінні футболісти. Коли «Шахтар» перебуває в оптимальній формі, цілковито мотивований, то в Україні цю команду майже неможливо перемогти.
– Як ти і твої партнери сприйняли зміну наставника на початку сезону? Яке враження склалося про Паулу Фонсеку?
– Це був дуже складний перехідний момент. Звичайно, я також переживав, адже Мірча Луческу був головним тренером протягом стількох років, знав, як тут усе функціонує. Проте, коли приїхав новий фахівець, ми мали час усе проаналізувати, зрозуміти його характеристики, роботу. Зараз можу озиватися про Паулу Фонсеку тільки якнайкраще. Я поважаю його не лише як наставника, професіонала, а й як людину з великим серцем.
– Що португальський фахівець змінив у тренуваннях, у побуті «гірників»?
– Ми вже мали згуртовану команду, адже в клубі працюють великі професіонали, що знають свою справу. Паулу ж дуже спокійна людина, яка тримає все у своїх руках. Завдяки йому ми єдиний колектив, кожен стоїть один за одного і бажає домогтися спільної мети. Зараз у команді фантастична атмосфера, де панує любов та гармонія.
– У матчі із «Зорею» «Шахтар» оформив чемпіонство. Які передчуття мав ігрового дня?
– Тоді вже зранку була думка, що сьогодні станемо чемпіонами. Про інше навіть не міркував. Нам потрібна була перемога – так і сталося.
– Футболісти дуже раділи успіху й яскраво його святкували…
– Коли ти здобуваєш такий титул, досягаєш мети, до якої прямував цілий рік, то завжди щасливий. Дивишся на всі боки і бачиш людей, що працювали над виконанням цього завдання. У таку мить емоції просто позамежні й важко втриматися від радості.