Каніболоцький: Дякую вболівальникам за енергію та підтримку
2 червня 2017 р.
|
Голкіпер донеччан попрощався з клубом і подякував уболівальникам команди
– Антоне, позаду п’ять років із «Шахтарем». Які спогади залишаться про цей час?
– Це був чудовий час. Із «гірниками» я здобув свій перший трофей, виграв перше чемпіонство, кубки. Це незабутньо! Відмінна дружня атмосфера, що панувала протягом цих п’яти років, на все життя залишиться в моїй душі. «Шахтар» – великий клуб. Його підхід до робочого процесу, до футболістів, до побуту в кожній дрібниці, у деталях – він просто вражає. Тут усе на найвищому рівні. Тому важко розлучатися з командою, проте лишаються тільки найприємніші враження й спогади.
– Ти працював із представниками різних воротарських шкіл: Маріан Іоніце, Дмитро Шутков, Томіслав Рогич, Антоніу Феррейра. Чи багато знань набув?
– Безперечно, кожен тренер був зі своїми поглядами, філософією. У всіх я чомусь навчився та набув важливих професійних навичок. Досвід робити з ними є безцінним. Зараз можу порівнювати різні стилі, школи і використовувати необхідні знання.
– У такі миті зазвичай пригадують найбільш значущі та яскраві матчі. Які міг би виокремити?
– Добре пам’ятаю свій перший поєдинок за «Шахтар»: на «Донбас Арені» я відстояв на нуль із «Металургом». Запам’яталися й Суперкубки України, в яких я грав три роки поспіль і три роки ми брали трофей. У двох зустрічах не пропускав, а вже в останній, 2015 року, Мірча Луческу мене випустив, напевно, на фарт. Але це знову спрацювало, і ми здобули титул. Незабутні емоції подарувала Ліга чемпіонів. Цей турнір – мрія кожного футболіста. Я дуже довго чекав шансу зіграти в Лізі чемпіонів і був щасливий, коли це сталося. Хотілося б відтворити момент і наново пережити ті почуття.
– Що б ти міг сказати вболівальникам «Шахтаря»?
– Насамперед я хочу подякувати всім нашим уболівальникам. Протягом цих п’яти років я, як і вся наша команда, відчував їхню підтримку та енергію. Це додавало і сил, і емоцій. Бажаю «гірникам» якомога швидше повернутися до мирного й щасливого Донецька, на рідну «Донбас Арену». Цього всі чекають: і керівництво, і футболісти, й прихильники «Шахтаря». І, певно ж, бажаю клубу продовжувати так і далі: перемагати на всіх фронтах, брати чемпіонства, кубки, а також виграти Лігу чемпіонів. Я обіцяю з великим інтересом спостерігати за командою й радітиму її успіхам!
– Це був чудовий час. Із «гірниками» я здобув свій перший трофей, виграв перше чемпіонство, кубки. Це незабутньо! Відмінна дружня атмосфера, що панувала протягом цих п’яти років, на все життя залишиться в моїй душі. «Шахтар» – великий клуб. Його підхід до робочого процесу, до футболістів, до побуту в кожній дрібниці, у деталях – він просто вражає. Тут усе на найвищому рівні. Тому важко розлучатися з командою, проте лишаються тільки найприємніші враження й спогади.
– Ти працював із представниками різних воротарських шкіл: Маріан Іоніце, Дмитро Шутков, Томіслав Рогич, Антоніу Феррейра. Чи багато знань набув?
– Безперечно, кожен тренер був зі своїми поглядами, філософією. У всіх я чомусь навчився та набув важливих професійних навичок. Досвід робити з ними є безцінним. Зараз можу порівнювати різні стилі, школи і використовувати необхідні знання.
– У такі миті зазвичай пригадують найбільш значущі та яскраві матчі. Які міг би виокремити?
– Добре пам’ятаю свій перший поєдинок за «Шахтар»: на «Донбас Арені» я відстояв на нуль із «Металургом». Запам’яталися й Суперкубки України, в яких я грав три роки поспіль і три роки ми брали трофей. У двох зустрічах не пропускав, а вже в останній, 2015 року, Мірча Луческу мене випустив, напевно, на фарт. Але це знову спрацювало, і ми здобули титул. Незабутні емоції подарувала Ліга чемпіонів. Цей турнір – мрія кожного футболіста. Я дуже довго чекав шансу зіграти в Лізі чемпіонів і був щасливий, коли це сталося. Хотілося б відтворити момент і наново пережити ті почуття.
– Що б ти міг сказати вболівальникам «Шахтаря»?
– Насамперед я хочу подякувати всім нашим уболівальникам. Протягом цих п’яти років я, як і вся наша команда, відчував їхню підтримку та енергію. Це додавало і сил, і емоцій. Бажаю «гірникам» якомога швидше повернутися до мирного й щасливого Донецька, на рідну «Донбас Арену». Цього всі чекають: і керівництво, і футболісти, й прихильники «Шахтаря». І, певно ж, бажаю клубу продовжувати так і далі: перемагати на всіх фронтах, брати чемпіонства, кубки, а також виграти Лігу чемпіонів. Я обіцяю з великим інтересом спостерігати за командою й радітиму її успіхам!