Це бачила вся країна

– Дорогі друзі, передусім дозвольте привітати наших уболівальників із виходом команди у півфінал Кубка України. Щодо ситуації хочу сказати таке. Минулого тижня, у четвер, ми отримали лист від ФФУ, яка пропонувала організувати захід, присвячений 26-й річниці Збройних сил України. Того ж дня ми дали свою згоду на участь і сьогодні успішно його провели. До чого я це говорю? До того, що хотів би жорстко заявити: наш клуб не братиме участі в заходах від усіх організацій і фондів, якщо це не походить від Федерації футболу України. Ми братимемо участь у них лише відповідно до регламенту змагань і тільки якщо ці заходи перебувають «під парасолькою» ФФУ. Чому ми так робимо? Вам чудово відомо про події, що сталися після матчу з «Олімпіком», коли фонд прибрали до рук брати Суркіси задля того, щоб дискредитувати наше ім’я з теми АТО… Сьогодні взагалі дуже легко грати цією темою, і вони, я вважаю, просто хотіли нас відвести від проблеми Маріуполя. Замість того щоб поїхати грати там у футбол, вони вирішили зайнятися піар-пропагандою. До нашого клубу надходить безліч листів від фондів та організацій, із тим щоб футболісти виходили на поле перед початком матчу в тих або інших футболках, однак, знов-таки, ніхто не знає, що це за організації й фонди. Завдання Федерації футболу України та Прем’єр-ліги, коли вони віддають нам листи з участі гравців у заходах, щонайперше, перевіряти ці фонди, аби розуміти, що вони відкриті, прозорі і мають нормальні взаємини. А не так, як вийшло після матчу з «Олімпіком», коли виникли складнощі й, скажімо так, непорозуміння.

Дивно ще й те, як у газетах та інтернет-виданнях усе подавалося зі словами, що ми заборонили дітям одягати футболки й виходити в них перед матчем з «Олімпіком». Хочу вам напевно розповісти, як усе було. О 10 годині в день гри була передматчева нарада – стандартна процедура відповідно до регламенту. Фонд, про який ми сьогодні говоримо та який в усіх на вустах, – федерація футболу АТО. За великим рахунком вона кинула футболки і в грубуватому тоні сказала: ви, гравці, відтепер виходитимете в цих футболках. Я хочу зазначити: жодного слова про дітей не було взагалі. Відмотаємо ситуацію й повернемось до початку матчу. Президент цього фонду, відвідавши підтрибунні приміщення та зрозумівши, що ситуація йому на руку і ми не вийшли в його футболках, зібрав їх і побіг до центральної ложі стадіону, де сиділи представники й нашого клубу. Там він із радісною усмішкою доповідав Кочетову: ось бачите, усе добре – вони не вийшли. У цей час Кочетов, розуміючи, що відбувається, що наші люди дивляться і все виглядає цинічно та ненормально, намагався його забрати. На щастя, ми це все помітили. Тобто все, що відбувалося, – спланований, серйозний захід. Повторюся, його було здійснено для того, щоб прибрати тему Маріуполя і зосередитись на нас, адже сьогодні дуже легко грати на темі війни та АТО.

Щодо ситуації, яка була вчора. Я проаналізував безліч статей в інтернет-виданнях і газетах. Тішить одне те, що журналісти у 80 відсотках випадків правильно трактували те, що сталося. Я виписав собі головні три слова, які були в усіх цих заголовках: наїзд, погрози й залякування. Про що це свідчить? Ми живемо в цивілізованому суспільстві, і те, що відбувалося вчора, не лізе в жодні межі й ворота. Мене вразили й деякі заголовки зі словами «чоловіча розмова». Друзі, чоловіча розмова буває, коли ти виходиш сам на сам. А коли 40 осіб оточили трьох хлопців, гравців збірної України, це не чоловіча розмова, а дещо інше. Мені у Facebook ставили багато запитань, що ми робитимемо далі й чи подаватимемо заяву до органів. Друзі, послухайте: те, що відбувалося, бачила вся країна! Коли нікого це не цікавить – а сенс кудись щось подавати? Гадаю, той самий національний корпус, який це зробив, був сам того не підозрюючи втягнений в інтриги, що походять від власників «Динамо» (Київ). Такою є ситуація. Аби надалі не було жодних нарікань, іще раз повторюся: в усіх заходах, що проходитимуть під егідою ФФУ, наші хлопці братимуть участь.

Ніхто не говоритиме із «Шахтарем» мовою сили. Ми не коритимемось силовому тиску, махінаціям та всіляким популістським маневрам. Ми робитимемо так, як підказує серце. Я пропоную, щоб у майбутньому цього не було, працювати відповідно до регламенту і законів нашої країни. Якщо ми їх дотримуватимемось, гадаю, жодних запитань ні в кого не виникне.

– Сергію Анатолійовичу, усі бачили, що були певні погрози. Чи не думає клуб притягнути людей до відповідальності? Зрештою це кримінально каране діяння. Учора підійшов і став говорити в такому тоні із футболістами, завтра провокуватиме на матчі Ліги чемпіонів.
– Розумієте, ми не можемо відповідати за той рівень взаємин між людьми, який маємо в нашій країні. За великим рахунком сьогодні в нас не верховенство права, а верховенство вулиць. На жаль. Виправляти це потрібно лише спільними зусиллями і розуміти, куди ми можемо так дійти.

– Сьогодні людина зрозуміє, що це безкарно, і завтра зробить щось більше…
– Це сталося не під столом. Це бачила вся країна. У нас правоохоронних органів – ось так!.. Різних узагалі.

– Ви кілька разів сказали, що за цією ситуацією стоять брати Суркіси і «Динамо». Це ваші припущення або є певні докази? На що спираються ваші слова?
– Це не припущення – є конкретні докази всіх цих питань. Я гадаю, найближчим часом громадськості стане відомо, як усе здійснювалось, ким керувалося і хто за цим стоїть. Хоча, за великим рахунком, і так усе ясно та зрозуміло. Досить просто подивитися трохи глибше й проаналізувати.