Нам ще далеко до перемоги
24 квітня 2019 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Паулу Фонсека – щодо нічиєї з «Динамо» в Києві, кадрових рішень, обережної гри та суддівства
– Доброго вечора. Гра була дуже тактичною, проте майже без гольових моментів до останньої хвилини. Команди віддали перевагу безпеці в обороні, ніж будь-якому ризику в атаці. Ми контролювали події на полі більшість часу, провели матч із м’ячем, однак правда в тому, що в нас не було цікавих та небезпечних моментів. Так само і в суперника. Визнаю, очікував побачити «Динамо», яке більше ризикує через необхідність перемагати. Але кияни грали досить безпечно, як і ми. Мені нема в чому дорікнути своїм футболістам за діями в обороні: знову не пропустили, що для нас важливо. Коли б до пенальті мене запитали, чи справді нічия сьогодні є закономірною, я б відповів стверджувально. Проте зараз хлопці в роздягальні дуже засмучені. Ми могли тут перемогти, якщо б забили. Лишаємось на першому місці з тією ж перевагою. До фінальної перемоги ще далеко, однак у кожному разі зроблено важливий крок.
– Вихід Бутка замість Болбата означає, що Сергій виявився просто не готовим до гри, враховуючи, що в першому таймі де Пена його флангом фактично «гуляв»?
– Ні. Болбат дістав жовту картку і скаржився на м’язовий біль, а ми вирішили не ризикувати.
– В останніх матчах Коваленко добре виглядав в опорній зоні. Чому ви лишили його на лаві запасних, а місце в старті надали Алану Патріку?
– Так, дуже логічне запитання. Коваленко добре виступав на цій позиції, однак він деякий час був травмований і не тренувався. Напередодні він провів на полі з командою лише два дні. Перед поєдинком я мав сумніви, чи ставити його до стартового складу. Оскільки пауза була досить тривалою, також вирішили не ризикувати, – його фізичний стан ще не стовідсотковий.
– Чому так слабо зіграли в атаці? Чи не зарано повірили в чемпіонство?
– Ні. Коли ми були з м’ячем, «Динамо» теж опускало всі свої лінії, закривалося в обороні. Це правда, в деяких моментах ми діяли надто обережно, коли можна було трохи більше ризикувати, проте кияни не відкривалися та не дозволяли нам атакувати небезпечніше й гостріше.
– У Кубку були вилучення, сьогодні – багато жовтих карток. Чи була настанова грати стриманіше, без червоних?
– Звісно, перед матчем я поговорив із хлопцями, власне, як зазвичай. У таких випадках завжди складно контролювати емоції. Ми чудово знаємо, що для футболістів означають ці поєдинки. Я постійно попереджаю, що потрібно тримати голову холодною, не піддаватися в таких ситуаціях. Це дуже велике суперництво! І так не лише в «Шахтаря» з «Динамо», в інших країнах завжди подібне між грандами. Це плоди несамовитої віддачі гравців обох команд, але важливо зберігати емоційний контроль геть в усіх моментах. Так, у двох матчах дійсно було чимало гірчичників, що типово для такого роду протистоянь, утім гравці поважали один одного. До речі, оскільки ви заговорили про картки… Я вмію визнавати свої помилки, якщо їх припускаюся. Хочу сказати, що такі матчі справді є дуже складними для арбітрів, їх надзвичайно важко судити. Сьогодні рефері виявив себе чудово. Користуючись нагодою, мушу визнати: я був несправедливим щодо арбітра після кубкового матчу з «Динамо». Із точки, де я перебуваю, ми бачимо гру з певного ракурсу. Після фінального свистка я вважав, що з жовтими картками перебір, критикував суддю, однак удома переглянув поєдинок і всі моменти ще раз. Визнаю, що лише дві жовті картки були неправильними: Мораесу, яка згодом призвела до вилучення, й Степаненку. Інші цілковито заслужені. Я був неправий в оцінці роботи цього арбітра. Це не означає, що він узагалі не помилявся, – він зробив це двічі, проте не так глобально, як я оцінив одразу після матчу. Судити матчі з таким емоційним навантаженням геть не просто.
– «Динамо» не скористалося нагодою скоротити відрив до чотирьох очок. Чи відчуваєте впевненість у тому, що станете чемпіонами, а зустріч із киянами за місяць фактично буде формального характеру?
– Я сподіваюся, що так і станеться. Сьогодні була небезпечна гра. Я усвідомлював те, що, якщо б ми поступилися, «Динамо» знову повірило б у себе. Утримали різницю в 7 очок, і це важлива перевага, але мої хлопці знають: нам ще дуже далеко до перемоги. Попереду кілька складних поєдинків. Повинні працювати на межі своїх сил, якщо бажаємо стати чемпіонами України. Зараз у жодному разі не можна засинати. Ніхто ще нічого не виграв.
– Вихід Бутка замість Болбата означає, що Сергій виявився просто не готовим до гри, враховуючи, що в першому таймі де Пена його флангом фактично «гуляв»?
– Ні. Болбат дістав жовту картку і скаржився на м’язовий біль, а ми вирішили не ризикувати.
– В останніх матчах Коваленко добре виглядав в опорній зоні. Чому ви лишили його на лаві запасних, а місце в старті надали Алану Патріку?
– Так, дуже логічне запитання. Коваленко добре виступав на цій позиції, однак він деякий час був травмований і не тренувався. Напередодні він провів на полі з командою лише два дні. Перед поєдинком я мав сумніви, чи ставити його до стартового складу. Оскільки пауза була досить тривалою, також вирішили не ризикувати, – його фізичний стан ще не стовідсотковий.
– Чому так слабо зіграли в атаці? Чи не зарано повірили в чемпіонство?
– Ні. Коли ми були з м’ячем, «Динамо» теж опускало всі свої лінії, закривалося в обороні. Це правда, в деяких моментах ми діяли надто обережно, коли можна було трохи більше ризикувати, проте кияни не відкривалися та не дозволяли нам атакувати небезпечніше й гостріше.
– У Кубку були вилучення, сьогодні – багато жовтих карток. Чи була настанова грати стриманіше, без червоних?
– Звісно, перед матчем я поговорив із хлопцями, власне, як зазвичай. У таких випадках завжди складно контролювати емоції. Ми чудово знаємо, що для футболістів означають ці поєдинки. Я постійно попереджаю, що потрібно тримати голову холодною, не піддаватися в таких ситуаціях. Це дуже велике суперництво! І так не лише в «Шахтаря» з «Динамо», в інших країнах завжди подібне між грандами. Це плоди несамовитої віддачі гравців обох команд, але важливо зберігати емоційний контроль геть в усіх моментах. Так, у двох матчах дійсно було чимало гірчичників, що типово для такого роду протистоянь, утім гравці поважали один одного. До речі, оскільки ви заговорили про картки… Я вмію визнавати свої помилки, якщо їх припускаюся. Хочу сказати, що такі матчі справді є дуже складними для арбітрів, їх надзвичайно важко судити. Сьогодні рефері виявив себе чудово. Користуючись нагодою, мушу визнати: я був несправедливим щодо арбітра після кубкового матчу з «Динамо». Із точки, де я перебуваю, ми бачимо гру з певного ракурсу. Після фінального свистка я вважав, що з жовтими картками перебір, критикував суддю, однак удома переглянув поєдинок і всі моменти ще раз. Визнаю, що лише дві жовті картки були неправильними: Мораесу, яка згодом призвела до вилучення, й Степаненку. Інші цілковито заслужені. Я був неправий в оцінці роботи цього арбітра. Це не означає, що він узагалі не помилявся, – він зробив це двічі, проте не так глобально, як я оцінив одразу після матчу. Судити матчі з таким емоційним навантаженням геть не просто.
– «Динамо» не скористалося нагодою скоротити відрив до чотирьох очок. Чи відчуваєте впевненість у тому, що станете чемпіонами, а зустріч із киянами за місяць фактично буде формального характеру?
– Я сподіваюся, що так і станеться. Сьогодні була небезпечна гра. Я усвідомлював те, що, якщо б ми поступилися, «Динамо» знову повірило б у себе. Утримали різницю в 7 очок, і це важлива перевага, але мої хлопці знають: нам ще дуже далеко до перемоги. Попереду кілька складних поєдинків. Повинні працювати на межі своїх сил, якщо бажаємо стати чемпіонами України. Зараз у жодному разі не можна засинати. Ніхто ще нічого не виграв.