Граємо добре
22 серпня 2019 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру – щодо майбутнього матчу з «Маріуполем», участі орендованих футболістів, травм Пихальонка й Малишева, а також про зміну тренера в «Динамо»
– У «Маріуполі» багато орендованих у «Шахтаря» футболістів, які не зможуть узяти участі в поєдинку. Останнім часом чимало розмов про те, що зрештою слід дозволити їм грати проти своєї команди, навіть аби тренер мав змогу переглянути їх на фоні власних підопічних. Як ви ставитеся до цієї проблеми?
– Ця проблема існує в усьому світі, наразі футбол її переживає. Думки різні. Дехто вважає, що гравці повинні виступати за будь-якої ситуації та проти будь-якої команди. Якщо вони вийдуть і все мине добре – це одна справа, проте якщо вони грають і щось не вдається (хоча пенальті, фоли, забиті й незабиті штрафні – для футболу це нормально), то потім усе аналізуватиметься. Важливішим за те, що відбувається протягом матчу, є те, що відбувається після нього. Футбол – найпопулярніший вид спорту, і після завершення будь-якого поєдинку тут говорять про кожен момент. Так не лише в Україні, а й у світі. Найчастіше федерації та ліги намагаються адаптувати ту систему, що створить найменше проблем. У цьому разі – щоб хлопці не виступали проти власної команди. Для того, щоб після матчів була більш чиста атмосфера. Як тренер, я хотів би, аби грали всі проти всіх. Люблю, коли футболісти демонструють свій найкращий рівень і відмінне видовище на стадіоні.
– Ви провели п’ять офіційних матчів на посаді наставника «гірників». Ваші враження? Чи цього чекали, коли щойно прийшли?
– Ми намагалися принести нову ідею. Перш ніж погодитись на цю роботу, звісно ж, аналізували все, що має бути. Потім ухвалювали рішення: чи можливо втілити нашу ідею на практиці або потрібно буде дещо відійти від неї та адаптувати іншу. Як я й передбачав, у «Шахтарі» відмінні гравці. Вони можуть практикувати той футбол, яким він, на мою думку, повинен бути: привабливий, естетичний, атакувальний, з величезним обсягом роботи попереду, проте без втрати безпеки в обороні. На щастя, нам це вдається. Я не кажу, що глобально вийшло геть усе, але складні ситуації на полі нам вдавалося вирішувати. Грати добре більшість часу матчу й домагатися перемоги – цього ми прагнемо, аби тішити наших уболівальників.
– Чи дивилися ви зустрічі «Маріуполя» з АЗ? Що думаєте про найближчого суперника?
– Звісно, і не лише ці матчі, а й усі інші. Команда намагається здійснювати атаки на флангах, виконує багато вертикальних передач, звужується й закривається в момент оборони. Найчастіше вони формують лінію з п’ятьох (4+1) та цілковито закривають простір між лініями, що не дозволяє нам розвивати свої атаки. Потрібно буде мати більше терпіння. Складний поєдинок, як і всі, що були до цього. Намагатимемось розвивати швидкий атакувальний футбол, аби розкрити оборону «Маріуполя» та не відійти від своєї мети – грати добре й перемагати.
– Чи здивувала вас відставка Олександра Хацкевича?
– У футболі все можливо, і я не можу конкретно коментувати той чи інший епізод. Тим паче що рішення ухвалюють президенти, адміністрації клубів або самі наставники інших команд. Як тренер, я маю бути готовий, аби цього не сталося зі мною, а якщо станеться, то відреагувати якнайкраще. Узагалі, тренер завжди засмучується, йдучи таким чином після стількох років у клубі. Однак слід приймати це і жити далі. Ми, тренери, до цього готові.
– Щось чули про Олексія Михайличенка?
– Так, Михайличенко вже був чемпіоном із «Динамо» 2004 року. Чудовий у минулому футболіст національної збірної. Це тренер, який глибоко знає український футбол, і я впевнений, що він здійснить відмінну роботу в «Динамо». Футбол завжди є відкритим до всіх, хто його розуміє. Михайличенко тут дуже давно й добре знає, куди і на що він ішов.
– Три кадрові запитання: Мораес, Коваленко та Пихальонок…
– Мораес – добре. Побачимо, в якому стані буде Коваленко. А Пихальонок, на жаль, вибув на досить довгий час, проте я впевнений, що він повернеться ще сильнішим.
– Чи спілкувалися ви з Пихальонком після травми?
– Так-так, звісно. Щойно я говорив про тренерів, що вони повинні бути готовими прийти і піти. Гравці також мають бути готовими до травм, дискваліфікацій. На жаль, погані моменти є складовою нашого життя. Ніхто не бажає їх, адже ми ніколи не втомлюємось від гарних, але, на жаль, забрати погане ми не можемо. У Пихальонка ще величезна кількість років у футболі. Я впевнений, у нього попереду успішний шлях. Як і в Олександра, в Максима Малишева дуже складна травма й він також проходить тривале відновлення. Однак структура «Шахтаря» та медичний департамент є сильними, тут багато гарних професіоналів. Гадаю, вони зможуть повернути гравців до роботи з тими самими властивостями.
– Пишуть, що Бланко Лещук веде перемови з «Кадісом».
– Для нас це новини… Ми не знаємо, що сказати. Це нормально, у футболі ми спілкуємось з усіма. Відверто кажучи, я не планував сьогодні з вами розмовляти, вести перемови, проте ми ж ведемо. Й якщо Бланко веде перемови, то це теж нормально, але я про це, відверто кажучи, не знаю.
– Ця проблема існує в усьому світі, наразі футбол її переживає. Думки різні. Дехто вважає, що гравці повинні виступати за будь-якої ситуації та проти будь-якої команди. Якщо вони вийдуть і все мине добре – це одна справа, проте якщо вони грають і щось не вдається (хоча пенальті, фоли, забиті й незабиті штрафні – для футболу це нормально), то потім усе аналізуватиметься. Важливішим за те, що відбувається протягом матчу, є те, що відбувається після нього. Футбол – найпопулярніший вид спорту, і після завершення будь-якого поєдинку тут говорять про кожен момент. Так не лише в Україні, а й у світі. Найчастіше федерації та ліги намагаються адаптувати ту систему, що створить найменше проблем. У цьому разі – щоб хлопці не виступали проти власної команди. Для того, щоб після матчів була більш чиста атмосфера. Як тренер, я хотів би, аби грали всі проти всіх. Люблю, коли футболісти демонструють свій найкращий рівень і відмінне видовище на стадіоні.
– Ви провели п’ять офіційних матчів на посаді наставника «гірників». Ваші враження? Чи цього чекали, коли щойно прийшли?
– Ми намагалися принести нову ідею. Перш ніж погодитись на цю роботу, звісно ж, аналізували все, що має бути. Потім ухвалювали рішення: чи можливо втілити нашу ідею на практиці або потрібно буде дещо відійти від неї та адаптувати іншу. Як я й передбачав, у «Шахтарі» відмінні гравці. Вони можуть практикувати той футбол, яким він, на мою думку, повинен бути: привабливий, естетичний, атакувальний, з величезним обсягом роботи попереду, проте без втрати безпеки в обороні. На щастя, нам це вдається. Я не кажу, що глобально вийшло геть усе, але складні ситуації на полі нам вдавалося вирішувати. Грати добре більшість часу матчу й домагатися перемоги – цього ми прагнемо, аби тішити наших уболівальників.
– Чи дивилися ви зустрічі «Маріуполя» з АЗ? Що думаєте про найближчого суперника?
– Звісно, і не лише ці матчі, а й усі інші. Команда намагається здійснювати атаки на флангах, виконує багато вертикальних передач, звужується й закривається в момент оборони. Найчастіше вони формують лінію з п’ятьох (4+1) та цілковито закривають простір між лініями, що не дозволяє нам розвивати свої атаки. Потрібно буде мати більше терпіння. Складний поєдинок, як і всі, що були до цього. Намагатимемось розвивати швидкий атакувальний футбол, аби розкрити оборону «Маріуполя» та не відійти від своєї мети – грати добре й перемагати.
– Чи здивувала вас відставка Олександра Хацкевича?
– У футболі все можливо, і я не можу конкретно коментувати той чи інший епізод. Тим паче що рішення ухвалюють президенти, адміністрації клубів або самі наставники інших команд. Як тренер, я маю бути готовий, аби цього не сталося зі мною, а якщо станеться, то відреагувати якнайкраще. Узагалі, тренер завжди засмучується, йдучи таким чином після стількох років у клубі. Однак слід приймати це і жити далі. Ми, тренери, до цього готові.
– Щось чули про Олексія Михайличенка?
– Так, Михайличенко вже був чемпіоном із «Динамо» 2004 року. Чудовий у минулому футболіст національної збірної. Це тренер, який глибоко знає український футбол, і я впевнений, що він здійснить відмінну роботу в «Динамо». Футбол завжди є відкритим до всіх, хто його розуміє. Михайличенко тут дуже давно й добре знає, куди і на що він ішов.
– Три кадрові запитання: Мораес, Коваленко та Пихальонок…
– Мораес – добре. Побачимо, в якому стані буде Коваленко. А Пихальонок, на жаль, вибув на досить довгий час, проте я впевнений, що він повернеться ще сильнішим.
– Чи спілкувалися ви з Пихальонком після травми?
– Так-так, звісно. Щойно я говорив про тренерів, що вони повинні бути готовими прийти і піти. Гравці також мають бути готовими до травм, дискваліфікацій. На жаль, погані моменти є складовою нашого життя. Ніхто не бажає їх, адже ми ніколи не втомлюємось від гарних, але, на жаль, забрати погане ми не можемо. У Пихальонка ще величезна кількість років у футболі. Я впевнений, у нього попереду успішний шлях. Як і в Олександра, в Максима Малишева дуже складна травма й він також проходить тривале відновлення. Однак структура «Шахтаря» та медичний департамент є сильними, тут багато гарних професіоналів. Гадаю, вони зможуть повернути гравців до роботи з тими самими властивостями.
– Пишуть, що Бланко Лещук веде перемови з «Кадісом».
– Для нас це новини… Ми не знаємо, що сказати. Це нормально, у футболі ми спілкуємось з усіма. Відверто кажучи, я не планував сьогодні з вами розмовляти, вести перемови, проте ми ж ведемо. Й якщо Бланко веде перемови, то це теж нормально, але я про це, відверто кажучи, не знаю.