Потрібна дисципліна

12 грудня 2019 р.

|

FCSD

Півзахисник «Шахтаря» Тарас Степаненко докладно розібрав матч з «Аталантою»

– Результат на табло, так би мовити. Проте я питаю себе: чи дістав би я другу жовту за такий фол, який здійснив Муріель? Гадаю, що дістав би взагалі без роздумів і розмов. Однак слід сказати й про те, що знов нас підводить дисципліна. Не можна діставати такі червоні картки, адже навіть за рахунку 0:1 лишалося грати ще 25 хвилин. Також через дисципліну ми пропустили другий м’яч: постійно відпрацьовуємо стандарти, знаємо, хто яку позицію займає, а тут просто низом іде передача до штрафного, і ми пропускаємо гол. Я цього не розумію. Звісно, перепрошую за свою помилку: не бачив того гравця, який стояв перед воротами. Мені ззаду підказали, що я один. Подумав, скину м’яч на воротаря і ми швидко почнемо наступну атаку, а скинув на суперника, який забив… Для мене особисто цей епізод є дуже неприємним.

Але слід прямувати далі. Ми гратимемо в Лізі Європи, й, можливо, в чомусь цей турнір для нас зараз кращий. Тобто молоді гравці набудуть досвіду, і ми зможемо пройти якнайдалі. Проте, знову ж таки, якщо не буде дисципліни, то… Наприклад, ми дістаємо жовті картки за те, що дехто відкидає м’ячі, вибиває, а потім не їде на важливу гру із «Зорею». Це питання поваги до команди, до клубу та вболівальників. Я вважаю, це неправильно. Яким би результат не був, слід ставитися з повагою до себе і до того клубу, який так багато для тебе зробив. Чому деякі люди грають із травмами, цілковито віддаються й прагнуть щось робити для цього клубу навіть попри помилки, а інші дозволяють собі такі ситуації? От і дістаємо те, що дістаємо…

Однак це все слід забути. Попереду важлива гра із «Зорею». Я ще раз прошу вибачення в уболівальників. Досвідчені футболісти просто не можуть припускатися таких помилок – це я про себе говорю. І сподіваюсь, що молоді гравці також зроблять висновки з помилок, яких вони припустилися. Утім повинні йти вперед та домагатися результату.

– Ти грав у центрі поля, і той період, коли «Аталанта» почала забивати, збігся з виходом Руслана Малиновського. Чи відчув, що саме в цій зоні суперник заграв інакше?
– Їх не влаштовувала нічия, і вони пішли ва-банк: замінили центрального захисника, випустили Руслана, й він віддав гольову передачу. Я зараз запитав його про це, а він відповів, що в них награна комбінація, коли двоє футболістів біжать на такий пас. Ми це на тренуваннях відпрацьовували, і кожен знає, де він повинен стояти. Чому в тій зоні не стояв гравець? Я цього не знаю. У таких матчах перемагає той, хто є більш дисциплінованим і краще обороняється. Попереду може щось не виходити, проте вся команда мусить добре захищатися. Якщо б у нас усе було добре позаду, то час грав би на нас.

– Два групові етапи поспіль не можете перемогти в Харкові. Це невезіння або щось інше?
– Певно, що частка везіння має бути, проте сподіватися на це не можна. Ми забили на виїзді «Аталанті» в доданий час, дивом відігралися з 1:3 з «Динамо» (Загреб). Тож говорити щодо фарту не доводиться. Сильні люди завойовують свій успіх. Тому везіння потрібно заслужити. А для цього має бути команда, дисципліна, кожен повинен викладатися на полі та виконувати свої обов’язки.