Повернувся додому

Одразу після презентації Луїша Каштру як головного тренера «оранжево-чорних» відбулася прес-конференція Дарійо та генерального директора клубу Сергія Палкіна.

– Наш клуб щасливий, що легенда Дарійо Срна повертається додому, до «Шахтаря», – відзначив Сергій Палкін. – Дарійо приєднався до тренерського штабу, але також до кола його обов’язків уходитиме допомога всій системі клубу. За великим рахунком ФК «Шахтар» – це міні-корпорація, де чимало напрямків. Дарійо буде головним амбасадором нашого клубу на різних рівнях, включаючи УЄФА, жеребкування Ліги чемпіонів та багато іншого. Ми впевнені, що з приходом Дарійо наш клуб ступить дуже високо і з ним ми досягнемо серйозних цілей. Ви чудово знаєте, що це дуже працьовита людина, амбітна, професіонал, а одна з головних його властивостей – він дуже харизматичний. Я впевнений, що він сягне значних висот. Наразі питання: або в менеджменті, або в ролі тренера. Але я сподіваюся, що всі висоти, яких він досягне, будуть у «Шахтарі». Раді ще раз привітати Дарійо!

Після цього зі вступною промовою виступив Дарійо Срна:

– Доброго дня всім! Щасливий вас бачити. Минуло багато часу від моменту моєї попередньої прес-конференції, а сьогоднішня, напевно, буде останньою в ролі футболіста. Це була довга кар’єра… Почну з величезної подяки своїй родині, татові, мамі, братові, дружині та дітям. Без них я б певно не провів такої кар’єри. Я пишаюся своєю кар’єрою і всім, що я зробив. Тренерам окремо не дякуватиму лише тому, що сто відсотків когось забуду, а це буде неправильно. Дякую всім клубам, де я грав: «ГОШК Габела», «Неретва», сплітський «Хайдук». «Шахтар» – моя найбільша футбольна любов. «Кальярі»… Я радію, що повертаюся додому, як сказав генеральний директор. Упевнений, що разом з клубом, директором, президентом, тренерським штабом і вболівальниками ми виконаємо завдання, яке поставлено перед нами.

– Після вас на позиції правого захисника в «Шахтарі» ніхто стабільно не заграв. Чи спостерігали ви за діями Бутка й Болбата? Маєте що їм підказати?
– Я дивився як футболіст, а тепер дивитимусь інакше. У «Шахтарі» був великий тренер Паулу Фонсека, зараз прийшов Луїш Каштру. Я допомагатиму йому і тренерському штабові обрати найкращий варіант для команди.

– Як давно вам надійшла пропозиція повернутися до «Шахтаря»? Якби не вона, ви так само завершили б кар’єру? Чи пропонував «Кальярі» новий контракт?
– Запропонували, та не знаю… Була якась сила, я відчував, що не підписуватиму контракт. Я відкладав і відкладав. Коли генеральний директор зателефонував мені й надійшла пропозиція, я сказав, що буду більш щасливим у «Шахтарі» працювати, ніж у «Кальярі» грати. Тут я почуваюся мов удома. Бачу людей, яких не бачив рік, – усі щасливі, і я щасливий! Коли говорив з президентом, я переконаний, він відчув мої амбіції, відчув, наскільки я радію поверненню до «Шахтаря».

– Коли слід чекати Дарійо Срну головним тренером «Шахтаря»? Чи є така амбітна мета або ви відштовхуватиметесь від своїх відчуттів з року в рік?
– По-перше, мої амбіції – це амбіції «Шахтаря». Генеральний директор уже сказав, що час покаже, де я краще почуваюсь. Зараз я щодня з командою. Допомагаю новому тренерському штабові адаптуватися тут, до українського чемпіонату, і що швидше, то краще. Тож, повторюся, мої амбіції – амбіції «Шахтаря». Ніхто не може бути вищим за клуб. Час покаже, як я виявлятиму себе в цій роботі.

– Сергій Палкін сказав щодо широкого функціонала. До чого ви більш схильні? Колись ви, здається, говорили про те, що тренерська професія надто нервова.
– Так. У мене в контракті навіть є функція, за якою я іноді буду журналістом, ставити запитання. Жартую! Не знаю, я лише два дні тут. Найважливіше зараз – допомогти нашому головному тренерові добре підготувати команду до Суперкубка й чемпіонату України.

– Що б ви привнесли до українського чемпіонату з італійського?
– Я вже привіз VAR! Коли серйозно… Серія А зростає, і багато чому можна навчитися. На жаль, сьогодні в нашій країні така ситуація, що рівень чемпіонату потроху змінюється. Якщо б ви запитали мене сім років тому, що б я привніс, то я б нічого не привносив, адже чемпіонат був дуже міцним. Звісно, за деякий час з’являться нові команди, що прогресуватимуть та підвищуватимуть рівень.

– Чи не лишилося відчуття, що ще не награлись?
– Я награвся, чесно. Зараз дивився, як бігають наші футболісти, як спекотно, а я стою осторонь і дивлюся. Годі! Я пишаюся своєю кар’єрою і нічого б у ній не змінював. Щиро подякував усім, хочу сказати спасибі навіть своїм суперникам – вони змусили мене й нашу команду працювати більше, бігати більше та покращувати свою гру. Звісно, важко. Проте я гадаю, що буде легше, тому що повернувся додому й лишаюсь у футболі, а це моє життя і любов. Рухаємось далі.

– У штабі Паулу Фонсеки був Ігор Дуляй, який здійснював комунікацію між гравцями й тренером, багато сперечався із суддями тощо. Чи входитиме подібне до ваших функцій?
– Я боюся тільки, щоб у Суперкубку одразу не дістати червону за 15 хвилин! Ні, зараз відкривається нова книга в моєму житті. Я більше не футболіст і повинен поводитись інакше. Докладатиму зусиль. Звісно, всяке трапляється, проте це будуть мої чисті емоції. Я завжди захищатиму свою команду та свій клуб.  

– Ви говорили, що протягом останнього року були не дуже цікаві дербі. Із вашим поверненням вони стануть цікавішими?
– Я вже давав інтерв’ю десь півроку тому, і футбольні люди, гадаю, мене зрозуміли, коли сказав, що хочу побачити дербі, де буде червона картка. І я не мав на увазі бійку. Після цього одразу вийшло гарне дербі! Було дві червоних, а «Шахтар» виграв. Ось це емоції, часом їх бракує на полі між «Шахтарем» і «Динамо». І вболівальникам сумно, і нам сумно. Якщо 0:0 без червоних карток, то взагалі можна й удома лишитись. Дербі завжди має забезпечувати великі емоції, а це відразу підвищує якість футболу.

– Чи слідкували ви за «Динамо» минулого сезону? Це ваш «улюблений» суперник.
– Звичайно, дивився всі матчі «Шахтаря» з «Динамо». Це молода команда, що зростає. Є кілька чудових футболістів. Я бачу, що ми з ними впораємось, як завжди.

– Що в Італії знають про «Шахтар»?
– Багато чого. «Шахтар» бояться й поважають. Мене завжди питали: хто у вас головний скаут? Я відповідав, що в нас багато скаутів, а останнє рішення ухвалює президент. Знають, що зростають молоді й талановиті футболісти, що за деякий час гратимуть у великих клубах. «Шахтарю» важливо добре виявити себе в Лізі чемпіонів, виграти чемпіонат, Кубок і Суперкубок. Тоді не буде проблем з тим, щоб молоді футболісти прогресували разом з командою.

Також на кілька запитань відповів генеральний директор ФК «Шахтар» Сергій Палкін.

– Коли слід чекати матчу-бенефісу Дарійо Срни, якого він, безумовно, заслужив?
– Саме сьогодні ми це питання обговорювали, тож воно в стадії опрацювання. Коли наші ідеї набудуть певної форми, ми про це повідомимо.

– Можливо, було б логічніше, щоб два роки тому Дарійо завершив кар’єру в «Шахтарі» й став тренером, а не поїхав грати до «Кальярі»?
– У футболі взагалі логічного нічого немає. Усе йде своїм шляхом. Доки футболіст хоче грати, він грає. Коли відчуває, що вже не може, краще зупинитися. Повторюся, ми дуже зраділи, що Дарійо повернувся до нас. Я впевнений на сто відсотків, що його прихід багато змінить, і не лише на полі, а в самій структурі клубу. Людей з його знаннями, колом знайомств, баченням багатьох питань, я вас запевняю, дуже мало. Коли порівнювати, де краще Дарійо допоможе, як футболіст або функціонер, я б схилявся до другого. Мені здається, він уже дозрів для того, щоб зробити геть інший якісний крок. І я впевнений, що йому вдасться. Ми не знаємо, до чого прийде Дарійо – до функціонера або до тренера. Це залежатиме від нього. Проте я впевнений, що в цих напрямках у нього сто відсотків вийде.