Здобувати трофеї

Перед початком прес-конференції генеральний директор клубу Сергій Палкін вручив Луїшу Каштру іменну футболку «Шахтаря» й виголосив вступне слово:

– Дозвольте всіх привітати! За Містером ми спостерігали дуже давно. Сезон тому, коли ми вели перемови з Паулу Фонсекою, не були впевнені, що вдасться домовитись, і вже тоді хотіли запросити Луїша Каштру. Однак ми підписали контракт із Паулу, а цю ідею було відкладено. Коли отримали інформацію, що «Рома» запросила Паулу Фонсеку, негайно звернулися до Луїша Каштру. Нам пощастило, йому сподобалась ідея спробувати свої сили в клубі, який грає в Лізі чемпіонів. І він перейшов до нас.

Після цього журналісти змогли поставити свої запитання головному тренерові «гірників».

– Луїше, раді вітати вас у «Шахтарі» й зичимо успіху! Протягом тренерської кар’єри ви багато працювали з молоддю та відзначали необхідність залучення таких гравців до першої команди. Зараз підросло якісне покоління, в тому числі футболісти, що стали чемпіонами світу U20. Також багато молодих виконавців в оренді. Чи збираєтесь ви надати комусь із них шанс на зборах?
– Доброго дня всім! Мені дуже приємно бути тут. Спасибі за те, що ви прийшли. Я щасливий представляти ФК «Шахтар». Хочу подякувати клубу за те, як мене прийняли. Дуже зрадів, що тут така структура. Що ж до вашого запитання, я розглядаю якості – є вони або немає. Я не дивлюся на вік. У своєму житті я працював з величезною кількістю молодих футболістів, багато хто з них став зірками світового футболу. Сподіваюсь, це станеться й у «Шахтарі», ми зможемо виростити хлопців і дати їм необхідні якості. Дуже важливо дивитися не індивідуально, а в контексті команди. Немає жодного гравця, що може додати сам, без колективу. Наша гра допоможе розвиватися кожному футболістові. Сподіваюся, союз досвідчених та молодих виконавців забезпечуватиме «Шахтарю» перемоги.

– Чим відрізнятиметься «Шахтар» Луїша Каштру від «Шахтаря» Паулу Фонсеки?
– Після підписання контракту із «Шахтарем» я звернув увагу на те, що наші з Паулу ідеї гри дуже подібні. Ми працювали разом із Фонсекою в «Порту». Я чудово знаю його ідеї. Відтоді ми добрі друзі. Також я уважно підійшов до його роботи тут і дуже радів його успіху в «Шахтарі». Це буде для нас відмінним прикладом. Попри це є й певна специфіка щоденної роботи – вона може дещо різнитися. Загалом ми справді маємо спільну ідею: команда повинна завжди демонструвати атакувальний футбол і бути безпечною в обороні. Дуже важливо, аби баланс у захисті дозволяв хлопцям першої лінії атакувати й не переживати, що відбувається за спиною. Зрозуміло, що в динаміці гра трохи відрізнятиметься. Але якщо говорити про атакувальну фазу та зону завершення, то ми на тому самому шляху, що й Паулу.

– Була інформація про те, що Тайсон, Ісмаїлі й Тарас Степаненко можуть піти до Паулу Фонсеки в «Рому». Наскільки це позначиться на ваших планах, якщо таке станеться?
– Ми починаємо готуватися до сезону з певним списком гравців. Звісно, футбол нині є дуже динамічним – існують вихідні та вхідні трансфери. Ми чудово знаємо, що гравці «Шахтаря» популярні у Європі, адже перебувають у клубі, який перемагає. Завдяки виступу в Лізі чемпіонів вони на видноті. Гадаю, адміністрація клубу зможе відповісти на цю агресивність на ринку. Усі футболісти є дуже важливими для нас, і я хотів би розраховувати на них. Ті, кого ви назвали, як і багато інших у команді, мають відмінні властивості та потрібні нам. Однак протягом тренерської кар’єри я звик втрачати гравців – це не означає, що ми припинимо боротись або звернемо зі шляху. Надія в жодному разі нас не залишить, навіть якщо ми втратимо когось з-поміж гравців. Утім ми на них розраховуємо. Це важливо, щоб домогтися цілей на сезон.

– Ви наразі не остаточно розібралися в гравцях. Коли звернетеся до Сергія Палкіна з проханням придбати тих чи інших виконавців?
– Я вже говорив, що спостерігав за «Шахтарем» через кілька факторів. По-перше, Луїш Гонсалвеш свого часу прийшов сюди з «Порту». Відтоді я почав приділяти більше уваги цьому клубу. Використовував не лише інформацію, яку він мені надавав, а по змозі дивився матчі. Згодом наші шляхи перетнулися з Паулу Фонсекою. Ми вже мали нагоду поговорити. Крім того, що я дивився матчі «Шахтаря» в Лізі чемпіонів, ці люди також надавали мені певну інформацію щодо клубу. Так, справді, склад я знаю ще не так, як людина, що працювала з футболістами щодня. Я більше знаю гру, яку вони демонстрували до сьогодні. Безумовно, дивитися матчі з боку й пізнавати футболістів особисто в тренуваннях – це різні речі. Зараз я почуваюся абсолютно комфортно з тим набором гравців, який ми маємо. Завжди потрібен час, аби дізнатися всіх краще. Наші збори в Німеччині та Австрії допоможуть у цьому, причому я говорю не лише про психологію або особисті якості, а й про фізику, тактику і техніку. Аналіз цих чотирьох факторів є фундаментальним. Ми повинні добре знати кожного гравця. І важливо попрацювати певний час, аби вони позитивно реагували на наші вимоги.

– Ви сказали, що товаришуєте з Фонсекою ще від часів роботи в «Порту». Чи був ваш дзвінок Паулу перед остаточним рішенням?
– Ні, дзвінка не було. Я ухвалив особисте рішення з огляду на свою кар’єру. Було кілька проектів, які я міг очолити, плюс контракт із «Віторією Гімарайнш». Лишитися там було майже неможливо, тому що надходили пропозиції. Але мені не потрібно було просити поради Паулу щодо «Шахтаря». Я відчув, що маю поговорити з Фонсекою потім, уже після підписання контракту. На знак величезної поваги до тієї роботи, що він виконав тут, і нашої дружби. Свого часу я вже замінював Паулу в «Порту». Тепер замінив його в «Шахтарі», проте дещо в іншому контексті. Не знаю, можливо, в майбутньому в моїй кар’єрі буде Італія? Знов заміню Паулу?

– Чи оцінювали ви рівень суперників «Шахтаря» у внутрішній першості? Що скажете про стан українського футболу?
– Так, я вже переглянув безліч поєдинків. Ми починаємо чемпіонат із виїзного матчу в Олександрії, потім граємо з «Карпатами» й «Динамо». Це три складні суперники на старті. А наш перший матч сезону – Суперкубок з «Динамо». Ми маємо бути відмінно підготовленими, враховуючи такий напружений початок. Саме тому я вже подивився багато матчів – аби побачити, що на нас чекає. Футбол навчає тому, що ми повинні поважати геть усіх. Знаємо, що протягом чемпіонату всі суперники змагатимуться з нами. В українському футболі, як і на європейській арені, «Шахтар» є відмінним прикладом. Хочу сказати щодо колег – тренерів суперників. Сподіваюсь, вони поважатимуть нас, тому що ми це робитимемо. Для мене величезний привілей грати не лише проти команд, а й проти тренерів. Гадаю, це буде дуже цікаво. Бачу відмінну нагоду не тільки зустрічатись із суперниками, а й, можливо, обмінюватись ідеями з тренерами.

– Учора ви провели перше тренування. Ваші враження від команди? Чи можете визначити головні завдання на збори?
– Як ви розумієте, ми приїхали до іншої країни, й усі наші органи чуття загострюються – зір, слух, нюх. Ми намагаємося вбирати інформацію, що нас оточує. Я дуже емоційний тренер. Люблю спілкуватися з людьми й відчувати всіх, хто зі мною працює. У цьому клубі я відчув дуже позитивну енергію. Професійна організація найвищого рівня. Попри те, що я був 10 років у «Порту» (в Академії, дублі та першій команді), після цього в «Шахтарі» відчув відмінну енергію. Тут кожен прагне дати максимум: агрономи, кітмени, адміністрація… Для мене велика честь працювати тут. Я вже знаю трохи більше, ніж бачив раніше по телевізору, і розумію, що ухвалив абсолютно правильне рішення стати частиною «Шахтаря».

– За статистикою «Шахтар» не надто добре грає з «Динамо» Хацкевича. За Паулу Фонсеки це були подібні матчі, коли «оранжево-чорні» демонстрували атакувальний футбол, майже нічого не змінюючи тактично, і, як правило, не домагалися результату. Чи готові ви виявити тактичну гнучкість, відмовитись від своїх принципів, зіграти подекуди другим номером?
– Гадаю, що сьогодні ми живемо у світі статистики. Проте найголовніше, що для футболу вона не рахується. Рахується наступна гра і те, що в ній відбувається. Жоден матч не повторюється, вони геть різні. Так, ваша правда, поєдинки з «Динамо» завжди складні. Ми намагатимемось продемонструвати результати й зосередитись на цьому. Однак я вважаю, що ми припускаємося помилки, якщо дивимось лише на одного суперника. Важливо слідкувати геть за всіма і в кожному матчі мати стовідсоткову мотивацію. Тоді завдяки нашій роботі ми зможемо домагатися позитивних результатів і з «Динамо», і з іншими командами, а наприкінці сезону тримати в руках трофеї. У Лізі чемпіонів ми також маємо мету перемагати в кожному матчі й принаймні виходити до плей-оф. Спробуємо зробити це ще раз. А зараз найголовніше – сфокусуватися на найближчій меті, і це Суперкубок. Важливо рухатись покроково, правильно й добре підготуватися. 

– Так вийшло, що всі запитання, які я мав, уже поставили…
– Тоді я поставлю вам запитання. Вам подобається бути спортивним журналістом?

– Звичайно.
– А за який клуб ви вболіваєте?.. Мовчіть! Не говоріть!

– В італійській пресі з’явилась інформація про те, що «Удінезе» цікавиться Марлосом та Маркіньосом Сіпріано…
– У нас уже майже немає гравців: деякі в «Рому», деякі в «Удінезе».. Хто ж гратиме? Із кожним запитанням я бачу в нашій команді дедалі менше футболістів.

– Наскільки ви обізнані з політичною ситуацією в Україні? «Шахтар» грає не вдома. Як ставитеся до цієї ситуації?
– Мені складно говорити на цю тему. Ми знаємо, світ знає, що відбувається. Я не висловлюватиму жодної думки. Коли таке відбувається в Україні або інших країнах, я як брат, син і батько сподіваюся, що буде мир. Хочу, щоб усе це скінчилося. Головне, щоб люди були щасливими й задоволеними. В усіх нас є певний обов’язок працювати на те, щоб наші діти в майбутньому були щасливими. Я з великим смутком дивлюся на стадіон, який у нас є в Донецьку, – ми не можемо там грати. Не можемо мати поруч усіх тих, хто справді любить нас. Реалії є такими. Спробуємо тішити тих, хто нас любить, чим ми можемо. Навіть ті, хто далеко від нас, знають, що адміністрація та президент «Шахтаря» – всі намагаються лишати вболівальників щасливими.

– Ви працювали із середняками чемпіонату Португалії, домагалися гарних результатів, однак це не команди топ-рівня. У вас не було мети стати чемпіоном або продати гравця за 40 мільйонів. Як ви боротиметеся з цим тиском тут?
– Так, я мав нагоду кілька років працювати в «Порту», в тому числі в основній команді. Потім, справді, я працював з командами, що намагаються кваліфікуватися до Ліги Європи. Завдяки гравцям і тренерському штабові ми змогли прорватися до цього турніру з «Віторією Гімарайнш». Що я відчув? «Порту», «Віторія», «Шавіш», «Ріу Аве»… Коли ти віддаєшся своїй справі, проводиш якісні тренування, у гравців з’являється бажання перемагати. Моє найбільше переживання – працювати добре. Аби нашою грою були вдоволені футболісти, ви й наші вболівальники, аби ми домагалися результатів. Ось що рухає мене щодня. Моя робота буде такою самою відданою, незалежно від того, який клуб я представляю. Зараз моя увага зосереджена лише на «Шахтарі». Ми прагнемо здобувати трофеї.