Прийшов як до себе додому
12 вересня 2019 р.
|
Євген Коноплянка відповів на запитання журналістів й уболівальників на презентації в якості гравця «Шахтаря»
– Чому обрав 15-й номер?
– Через те що я перейшов в останній день трансферного вікна, залишалося не так багато варіантів. Узяв максимально «низький» номер. Мабуть, далі були 73-й і так далі. Для мене номер не особливо має значення. Якби сказали, що є 10-й... Я жартував із Мораесом у збірній. Сказав йому, що для мене найголовніше, щоб ми грали і забивали.
– Твій перший тренер Юрій Кевлич говорив, що ще в «Олімпіку» з Кропивницького до тебе приїздили представники «Шахтаря». Коли Вілліан йшов до «Челсі», Рінат Ахметов говорив, що на цю позицію є два варіанти – Тайсон із «Металіста» та Коноплянка з «Дніпра». Скажи, до літа 2019 року «Шахтар» виявляв до тебе предметний інтерес?
– Так. Півтора року тому ми виходили на зв'язок із Сергієм Анатолійовичем та обговорювали моє майбутнє. Це робочі моменти. Він запитав, чи хочу я, але щось не вийшло. Можливо, ми тягнули спеціально до 2019 року, щоб трансфер відбувся? «Шахтар» насправді раніше цікавився. Чому я не обрав його тоді, залишиться між нами.
– Із ким найбільше спілкуєшся в «Шахтарі»? Може, подружився з кимось із бразильців?
– Насправді немає взагалі ніякої адаптації. Я прийшов як до себе додому. Мораес, Тайсон і Марлос познайомили мене з усіма бразильцями. Усі вони дуже добрі й відкриті люди, спілкуються португальською, хтось – англійською, я намагаюся згадати і свою іспанську. А українці – це моя родина. У нас з усіма дуже теплі стосунки, тому виділити когось не можу.
– Женю, ФІФА номінувала на звання найкращого трьох гравців: Роналду, Мессі і ван Дейка. На твій погляд, хто стане переможцем?
– Я – суддя? Те, що я скажу, буде вердиктом? До трьох цих футболістів маю велику симпатію. Напевно, хотів би, щоб виграв ван Дейк. Мессі з Роналду номінуються щороку. Важко влізти в трійку. А ван Дейк це зробив, тому що провів чудовий сезон. Ніхто за весь сезон його не обіграв – хто ще може таким похвалитися?
– Які цілі ставиш перед собою в «Шахтарі»?
– Виграти чемпіонат України і Суперкубок. Вийти з групи Ліги чемпіонів і якнайдалі дійти в плей-оф. Якщо я скажу, що хочу виграти Лігу чемпіонів, то теж не брехатиму. Але наскільки це реально, ми побачимо.
– Чи були пропозиції від інших клубів? Під час вибору на користь «Шахтаря» ти керувався інтересами збірної? Андрій Шевченко фактично анонсував твій перехід: він перший натякнув про це.
– Протягом трьох місяців я вів переговори з багатьма клубами. Не хочу їх перераховувати. Вибір я зробив. «Шахтар» хотів мене більше, ніж інші, і мене це дуже зацікавило. Щодо Андрія Миколайовича: я часто був з ним на зв'язку і дав йому знати, що, швидше за все, опинюся в «Шахтарі».
– Його думка була важливою?
– Коли ми обговорювали різні трансфери, він ніколи і ні до якого клубу не ставився негативно, підтримував мене в будь-якому разі. А коли все стало відомо офіційно, щиро привітав, побажав успіху і сказав, що це гарний вибір.
– Незабаром має бути зустріч із Зінченком і Малиновським у Лізі чемпіонів. Сперечалися між собою, хто вийде з групи?
– Ні. Не можна сперечатися: ми ж не у дворі граємо на пепсі-колу. Ми – професіонали, і ставимося максимально серйозно. На футбольному полі можемо тільки побажати один одному успіху.
– Сподіваєшся вийти з групи Ліги чемпіонів?
– Щойно хлопець запитував мене щодо моїх цілей, і я сказав: це мінімум, що ми можемо і повинні робити, – виходити з групи Ліги чемпіонів.
– Зможеш набрати найкращі кондиції до матчу з «Манчестер Сіті»?
– Щодень на тренуваннях почуваюся краще фізично. Щодо техніки, як і казав раніше, все залишилося на рівні. Потрібно підтягнути фізику – ось і буде моя топ-форма. Сподіваюся підійти в найкращих кондиціях до «Сіті», але почнемо з «Зорі» – це не менш важливий матч. Буде нелегко, тож набирати форму почнемо з нього.
– Ти вже знайшов житло?
– Мене це менше цікавить. Найголовніше – шукати гру зі своїми партнерами. А квартира нікуди не подінеться, знайду.
– Незабаром тобі виповниться 30 років. Ти вже досягнув усіх поставлених цілей?
– Якби в мене не було мети, я б зараз опинився десь в Китаї, заробляв би на життя. Але маю цілі й амбіції. Я добре почуваюся фізично, сто відсотків можу як мінімум три роки грати на хорошому рівні. Сподіваюся на це. Я не вигравав чемпіонат України, Суперкубок і так далі, тож цілей вистачає.
– Чекаєш на матч із «Дніпром-1»? Він буде більш принциповим, ніж із «Зорею» чи іншим суперником?
– Ні. Це звичайний клуб, у поєдинку з яким потрібно заробити очки. Я не дивлюся, з ким граю. Звісно, був би це «Дніпро» і півкоманди, як раніше, то було би принципово. Але завжди повертатися до свого міста і стадіону приємно. Емоції зашкалюватимуть, та мета одна – здобути три очки.
– У кого підтримка буде більшою – особисто в тебе чи в «Дніпра-1»?
– Самому цікаво. Побачимо. Але в будь-якому разі Дніпро для мене – рідне місто. І вболівальники дуже близькі.
– Чи міг би порівняти тренування Хуанде Рамоса та Луїша Каштру?
– Із Каштру я ще не провів фактично жодного тренування, тільки зіграв із «Колосом». Наразі його немає. Чекаю, коли він повернеться, і тоді зможу відповісти на це запитання. Усе-таки, гадаю, методики Каштру й Рамоса трохи різні.
– Мій син займається футболом. А у твоєму житті роль мами була важливою, коли починав?
– Так, звісно. І не тільки мами – роль батьків дуже важлива. Я завжди відчував підтримку з їхнього боку. Може бути, завдяки цьому зараз і перебуваю тут. Знаєте, скільки разів я не хотів прокидатися о сьомій ранку, щоб устигнути на маршрутку і доїхати до поля, яке знаходиться мало не в іншому місті? Я витрачав годину. Для Кіровограда це ніби я їхав до Москви або кудись іще за кордон. Роль мами й тата важлива.
– Ти дуже позитивна людина і любиш пожартувати. Хто зі збірної України може зрівнятися за якістю гумору?
– Так, у нас дуже весела збірна, не засумуєш. Кожна хвилина – якийсь жарт від будь-кого. У Зінченка іноді виходить, коли хоче. Багатьох хлопців можна перерахувати.
– Що знаєш про кар'єру Вітао?
– Я почав його вивчати, вже коли сидів у кабінеті Сергія Анатолійовича. Ми ж в один день підписали контракт. Жартую. Знаю, що він із Бразилії, та й усе. А ви поставте це ж запитання Вітао: він знає, звідки я прийшов? Давайте перевіримо!
– Через те що я перейшов в останній день трансферного вікна, залишалося не так багато варіантів. Узяв максимально «низький» номер. Мабуть, далі були 73-й і так далі. Для мене номер не особливо має значення. Якби сказали, що є 10-й... Я жартував із Мораесом у збірній. Сказав йому, що для мене найголовніше, щоб ми грали і забивали.
– Твій перший тренер Юрій Кевлич говорив, що ще в «Олімпіку» з Кропивницького до тебе приїздили представники «Шахтаря». Коли Вілліан йшов до «Челсі», Рінат Ахметов говорив, що на цю позицію є два варіанти – Тайсон із «Металіста» та Коноплянка з «Дніпра». Скажи, до літа 2019 року «Шахтар» виявляв до тебе предметний інтерес?
– Так. Півтора року тому ми виходили на зв'язок із Сергієм Анатолійовичем та обговорювали моє майбутнє. Це робочі моменти. Він запитав, чи хочу я, але щось не вийшло. Можливо, ми тягнули спеціально до 2019 року, щоб трансфер відбувся? «Шахтар» насправді раніше цікавився. Чому я не обрав його тоді, залишиться між нами.
– Із ким найбільше спілкуєшся в «Шахтарі»? Може, подружився з кимось із бразильців?
– Насправді немає взагалі ніякої адаптації. Я прийшов як до себе додому. Мораес, Тайсон і Марлос познайомили мене з усіма бразильцями. Усі вони дуже добрі й відкриті люди, спілкуються португальською, хтось – англійською, я намагаюся згадати і свою іспанську. А українці – це моя родина. У нас з усіма дуже теплі стосунки, тому виділити когось не можу.
– Женю, ФІФА номінувала на звання найкращого трьох гравців: Роналду, Мессі і ван Дейка. На твій погляд, хто стане переможцем?
– Я – суддя? Те, що я скажу, буде вердиктом? До трьох цих футболістів маю велику симпатію. Напевно, хотів би, щоб виграв ван Дейк. Мессі з Роналду номінуються щороку. Важко влізти в трійку. А ван Дейк це зробив, тому що провів чудовий сезон. Ніхто за весь сезон його не обіграв – хто ще може таким похвалитися?
– Які цілі ставиш перед собою в «Шахтарі»?
– Виграти чемпіонат України і Суперкубок. Вийти з групи Ліги чемпіонів і якнайдалі дійти в плей-оф. Якщо я скажу, що хочу виграти Лігу чемпіонів, то теж не брехатиму. Але наскільки це реально, ми побачимо.
– Чи були пропозиції від інших клубів? Під час вибору на користь «Шахтаря» ти керувався інтересами збірної? Андрій Шевченко фактично анонсував твій перехід: він перший натякнув про це.
– Протягом трьох місяців я вів переговори з багатьма клубами. Не хочу їх перераховувати. Вибір я зробив. «Шахтар» хотів мене більше, ніж інші, і мене це дуже зацікавило. Щодо Андрія Миколайовича: я часто був з ним на зв'язку і дав йому знати, що, швидше за все, опинюся в «Шахтарі».
– Його думка була важливою?
– Коли ми обговорювали різні трансфери, він ніколи і ні до якого клубу не ставився негативно, підтримував мене в будь-якому разі. А коли все стало відомо офіційно, щиро привітав, побажав успіху і сказав, що це гарний вибір.
– Незабаром має бути зустріч із Зінченком і Малиновським у Лізі чемпіонів. Сперечалися між собою, хто вийде з групи?
– Ні. Не можна сперечатися: ми ж не у дворі граємо на пепсі-колу. Ми – професіонали, і ставимося максимально серйозно. На футбольному полі можемо тільки побажати один одному успіху.
– Сподіваєшся вийти з групи Ліги чемпіонів?
– Щойно хлопець запитував мене щодо моїх цілей, і я сказав: це мінімум, що ми можемо і повинні робити, – виходити з групи Ліги чемпіонів.
– Зможеш набрати найкращі кондиції до матчу з «Манчестер Сіті»?
– Щодень на тренуваннях почуваюся краще фізично. Щодо техніки, як і казав раніше, все залишилося на рівні. Потрібно підтягнути фізику – ось і буде моя топ-форма. Сподіваюся підійти в найкращих кондиціях до «Сіті», але почнемо з «Зорі» – це не менш важливий матч. Буде нелегко, тож набирати форму почнемо з нього.
– Ти вже знайшов житло?
– Мене це менше цікавить. Найголовніше – шукати гру зі своїми партнерами. А квартира нікуди не подінеться, знайду.
– Незабаром тобі виповниться 30 років. Ти вже досягнув усіх поставлених цілей?
– Якби в мене не було мети, я б зараз опинився десь в Китаї, заробляв би на життя. Але маю цілі й амбіції. Я добре почуваюся фізично, сто відсотків можу як мінімум три роки грати на хорошому рівні. Сподіваюся на це. Я не вигравав чемпіонат України, Суперкубок і так далі, тож цілей вистачає.
– Чекаєш на матч із «Дніпром-1»? Він буде більш принциповим, ніж із «Зорею» чи іншим суперником?
– Ні. Це звичайний клуб, у поєдинку з яким потрібно заробити очки. Я не дивлюся, з ким граю. Звісно, був би це «Дніпро» і півкоманди, як раніше, то було би принципово. Але завжди повертатися до свого міста і стадіону приємно. Емоції зашкалюватимуть, та мета одна – здобути три очки.
– У кого підтримка буде більшою – особисто в тебе чи в «Дніпра-1»?
– Самому цікаво. Побачимо. Але в будь-якому разі Дніпро для мене – рідне місто. І вболівальники дуже близькі.
– Чи міг би порівняти тренування Хуанде Рамоса та Луїша Каштру?
– Із Каштру я ще не провів фактично жодного тренування, тільки зіграв із «Колосом». Наразі його немає. Чекаю, коли він повернеться, і тоді зможу відповісти на це запитання. Усе-таки, гадаю, методики Каштру й Рамоса трохи різні.
– Мій син займається футболом. А у твоєму житті роль мами була важливою, коли починав?
– Так, звісно. І не тільки мами – роль батьків дуже важлива. Я завжди відчував підтримку з їхнього боку. Може бути, завдяки цьому зараз і перебуваю тут. Знаєте, скільки разів я не хотів прокидатися о сьомій ранку, щоб устигнути на маршрутку і доїхати до поля, яке знаходиться мало не в іншому місті? Я витрачав годину. Для Кіровограда це ніби я їхав до Москви або кудись іще за кордон. Роль мами й тата важлива.
– Ти дуже позитивна людина і любиш пожартувати. Хто зі збірної України може зрівнятися за якістю гумору?
– Так, у нас дуже весела збірна, не засумуєш. Кожна хвилина – якийсь жарт від будь-кого. У Зінченка іноді виходить, коли хоче. Багатьох хлопців можна перерахувати.
– Що знаєш про кар'єру Вітао?
– Я почав його вивчати, вже коли сидів у кабінеті Сергія Анатолійовича. Ми ж в один день підписали контракт. Жартую. Знаю, що він із Бразилії, та й усе. А ви поставте це ж запитання Вітао: він знає, звідки я прийшов? Давайте перевіримо!