Грали з флагманом
14 вересня 2019 р.
|
Прес-конференція головного тренера «Зорі» Віктора Скрипника після матчу із «Шахтарем»
– Вітаю «Шахтар» із перемогою. Поразка, за яку не соромно: забили на виїзді три голи команді, що пропустила стільки протягом шести турів. Хто дивився матч, помітив, що ми не ставимо автобус, а граємо вперед. Хочемо і вчимося діяти першим номером. Що ж до помилок, для мене головне – реакція на них. Прикро, що за свою роботу не дістали навіть одного очка. Проте в кожній ситуації ми завжди грали вперед, не на втримання, такою є наша філософія. Ми перебудовуємось: лише два місяці спільно працюємо. Звісно, помилки будуть завжди, але хотілося б їх поменше.
– Чого забракло «Зорі» бодай для нічиєї?
– Якщо б ми зіграли 88 хвилин, було б 3:3. А так – 90 і 4:3. Дещо іронізую. У «Шахтаря» якісні, індивідуально дуже міцні футболісти. Вони включилися, відпрацювали й забили. Ми – намагаємося, витискаємо, часом теж виходить. Дуже шкода, що так легко пропустили. Якщо б там було вбігання або наша чисельна меншість, то інша справа, а тут гол на уважність… Деякі гравці за рахунку 3:3 подумали, що матч завершується й ніхто нікуди не бігтиме. «Шахтар» є «Шахтар». Вітаю з перемогою. А нам забракло уваги в останніх атаках суперника.
– Оцініть, будь ласка, самовіддачу своєї команди та супротивника в цьому поєдинку і загалом.
– У нас були дуже якісні матчі, надто другий тайм із «Динамо». Був гарний відрізок з «Еспаньолом». Цей досвід став нам у пригоді й сьогодні. «Шахтар» завжди на м’ячі, з коротким пасом, технічними виконавцями – дивись та милуйся. Нам доведеться грати з такими суперниками. Обирали тактику, хотіли накривати, тиснути й атакувати. Того руху, що сьогодні був, «Шахтарю» вистачило для перемоги, нам – ні. Таким є мій простий аналіз. Везіння теж може відіграти свою роль: у разі з нашим другим голом – якщо б м’яч не влучив у ворота… А він залетів. Це нюанси, які завжди визначають підсумок. Ми мали гарне початкове положення за рахунку 2:0, однак хлопці з Донецька додали і перемогли. Можна сказати, що по праву. Проте я не можу кинути камінь у город своїх підопічних: усі змагалися та віддали сили. Мені подобається, що моя команда не боїться грати.
– У другому таймі ви одночасно випустили Русіна й Будківського. Планували це ще до матчу або вирішили безпосередньо тієї миті?
– У нас можна розбити нападників по парах. Один – високий на зріст, може зачепитися або продовжити, а інший – маленький і верткий, як Назарій, що здатен втекти й забиває голи. Громов та Кабаєв – хлопці, що працюють на команду. Ми вдоволені обсягом, який вони дали. Не назвав би це тактичним ходом, просто маленька стратегія: надати руху, змусити суперника трохи втомитися, а потім випустити пару нападників – масивного та верткого, який знайде свій шанс. У принципі, це спрацювало. Однак ми забили на виїзді три й пропустили чотири, – через останнє в мене трохи болить голова. Хоча ми грали проти флагмана українського футболу, що виступає в Лізі чемпіонів. Бажаю «Шахтарю» успіху. Ми ж дивимося на себе, виходимо і прагнемо перемогти будь-якого суперника.
– Чого забракло «Зорі» бодай для нічиєї?
– Якщо б ми зіграли 88 хвилин, було б 3:3. А так – 90 і 4:3. Дещо іронізую. У «Шахтаря» якісні, індивідуально дуже міцні футболісти. Вони включилися, відпрацювали й забили. Ми – намагаємося, витискаємо, часом теж виходить. Дуже шкода, що так легко пропустили. Якщо б там було вбігання або наша чисельна меншість, то інша справа, а тут гол на уважність… Деякі гравці за рахунку 3:3 подумали, що матч завершується й ніхто нікуди не бігтиме. «Шахтар» є «Шахтар». Вітаю з перемогою. А нам забракло уваги в останніх атаках суперника.
– Оцініть, будь ласка, самовіддачу своєї команди та супротивника в цьому поєдинку і загалом.
– У нас були дуже якісні матчі, надто другий тайм із «Динамо». Був гарний відрізок з «Еспаньолом». Цей досвід став нам у пригоді й сьогодні. «Шахтар» завжди на м’ячі, з коротким пасом, технічними виконавцями – дивись та милуйся. Нам доведеться грати з такими суперниками. Обирали тактику, хотіли накривати, тиснути й атакувати. Того руху, що сьогодні був, «Шахтарю» вистачило для перемоги, нам – ні. Таким є мій простий аналіз. Везіння теж може відіграти свою роль: у разі з нашим другим голом – якщо б м’яч не влучив у ворота… А він залетів. Це нюанси, які завжди визначають підсумок. Ми мали гарне початкове положення за рахунку 2:0, однак хлопці з Донецька додали і перемогли. Можна сказати, що по праву. Проте я не можу кинути камінь у город своїх підопічних: усі змагалися та віддали сили. Мені подобається, що моя команда не боїться грати.
– У другому таймі ви одночасно випустили Русіна й Будківського. Планували це ще до матчу або вирішили безпосередньо тієї миті?
– У нас можна розбити нападників по парах. Один – високий на зріст, може зачепитися або продовжити, а інший – маленький і верткий, як Назарій, що здатен втекти й забиває голи. Громов та Кабаєв – хлопці, що працюють на команду. Ми вдоволені обсягом, який вони дали. Не назвав би це тактичним ходом, просто маленька стратегія: надати руху, змусити суперника трохи втомитися, а потім випустити пару нападників – масивного та верткого, який знайде свій шанс. У принципі, це спрацювало. Однак ми забили на виїзді три й пропустили чотири, – через останнє в мене трохи болить голова. Хоча ми грали проти флагмана українського футболу, що виступає в Лізі чемпіонів. Бажаю «Шахтарю» успіху. Ми ж дивимося на себе, виходимо і прагнемо перемогти будь-якого суперника.