Сумую за футболом

– Як підтримуєш форму під час карантину?
– Завжди є нагода потренуватися. Зранку займаюсь удома за програмою, яку надсилають тренери. А о 18:00 із другом виїздимо до лісу й бігаємо. Там доріжка з гірками – біжимо сім кілометрів із ривками. Плюс біля лісу бруси та турнік. Виходить, зранку тренування за програмою і ввечері крос.

– На твою думку, що буде з українським футболом після того, як закінчиться карантин?
– Не знаю, важко зараз, я дуже сумую за футболом. Наприклад, від мене бабуся вже сховала м’ячі, адже все тут порозбивав. Неможливо перебувати в одному приміщенні. Дуже хочу грати у футбол, проте наразі немає змоги. Що після карантину? Гадаю та сподіваюся, що все буде гаразд, що дограємо чемпіонат і рухатимемось далі.

– Як на тебе впливає статус чемпіона світу?
– Так, щоб надто, не вплинув. Він мені в принципі нічого не дав, просто галочка: чемпіон світу – і все.

– Хто відвів тебе на перше тренування?
– На перше тренування я взагалі пішов сам. Бабуся не хотіла віддавати мене на футбол, адже я шість років займався танцями, малюванням. Одного дня зранку взяв із собою речі, як на фізкультуру, одразу після школи сів на маршрутку й поїхав тренуватися. Мене прийняли. Три заняття по тому прийшла бабуся і сказала: йому не можна тренуватися, в нього із серцем проблеми. Клапан не закривався, щось таке. Ми ходили до лікаря. З віком переріс це й тренувався далі.

– Хто був твоїм кумиром у дитинстві?
– Зінедін Зідан.

– Що відчував під час дебюту в Лізі чемпіонів у Манчестері?
– Коли сидів на лаві, трусило сильно. Дуже переживав, однак хлопці говорили, що це нормально для всіх. Потім пішов на розминку і в процесі став заспокоюватись. А коли стояв в ігровій футболці та очікував виходу, про це вже забув. У такий момент усі хвилювання зникають – думаєш лише про футбол і конкретно про матч.

– У чому тобі потрібно додати, аби завоювати місце в стартовому складі «Шахтаря»?
– Я гадаю, в усьому. Аби грати в «Шахтарі», тим паче в основному складі, сильнішим слід бути в усьому.

– Кого вважаєш найкращим гравцем «Шахтаря»?
– Можу відповісти окремо за позиціями. Воротар – Пятов. Серед захисників мені подобаються Ісмаїлі й Кривцов. Напевно, більше Кривцов. Півзахисники – Степаненко та Алан. У нападі – Тайсон і Мораес.

– Розкажи про стажування у європейських клубах.
– У 16 років їздив до ПСЖ, тренувався з U17. Звичайна команда, нічого особливого – у нас в Україні такі самі гравці, як і там. Не було юного Неймара або когось іще. І тренування теж цілком звичні: квадрат, розминка. Пам’ятаю, у квадратах брали участь усі тренери, і коли комусь кидали між ніг, уся команда «підривалася» й починала кричати. Атмосфера гарна. Ще одне стажування було у «Вільярреалі». Туди їздив не один, а ще з кількома гравцями «Карпат» і двома тренерами з України. Займалися з U16 та U17. Там мені футбол узагалі не подобався. Під час тренувальної гри я міг м’яч отримати один раз. По суті, весь час стоячи: двоє захисників і воротар на мініполі між собою пасуються, їх накривають. Тримання м’яча, однак усе плавно й дуже спокійно. Мені не сподобалось.

– Які головні властивості повинен мати нападник «Шахтаря»?
– Гольове чуття, швидкість і техніка.

– Якби ти був тренером, кого б поставив до стартового складу: Мораеса або Сікана?
– Мораеса. Наразі ще Мораеса. Сікан молодий, може трохи зачекати. На заміну потім можна випускати – на другий тайм.

– Збери свою символічну збірну з 11 гравців протягом усієї історії футболу.
– Пятов, Дані Алвеш, ван Дейк, Каннаваро, Алаба, Хаві, Іньєста, Зідан, Мессі, Роналду, Роналдо.

– Найбільш незручний захисник у твоїй кар’єрі?
– Не знаю, мені надто незручно грати проти Хочолави. Важко.

– Які позиції в національній збірній України на Євро-2021 можуть посилити чемпіони світу U20?
– Серед воротарів – Лунін, із захисників – Попов та Корнієнко, в центрі – навіть не знаю, напевно, Булеца. Якщо шанс надаватиметься кожному з тих гравців, хто був на чемпіонаті світу, в принципі кожен може ним скористатися.

– Кому подякуєш першому, коли отримаєш «Золотий м’яч»?
– Рідним та близьким, тим, хто того дня мене підтримуватиме.