Жити потрібно сьогодні
3 квітня 2020 р.
|
Асистент головного тренера «Шахтаря» Дарійо Срна відповів на запитання вболівальників у прямому ефірі клубного Instagram
Про коронавірус
– Перша і найважливіша тактика для того, щоб перемогти коронавірус, це дисципліна. Перебуваю вдома, на карантині. Працюю, навчаюся, проводжу час із родиною. Як вам відомо, президент нашого клубу Рінат Ахметов подарував 300 тисяч тестів Україні та українцям. І сьогодні зранку я першим пройшов тест на коронавірус. Результат негативний. Не переживав, адже дисципліна в мене на високому рівні.
Про життя
– Ця ситуація – ще одне свідчення того, що жити потрібно сьогодні. Ти не знаєш, що може бути завтра. Слід діставати задоволення від життя і бути обережним, прокидатися й лягати спати з усмішкою. В усіх нас одне життя, і прожити його потрібно вповні. Ми маємо нашу сім’ю: треба любити, цінувати, поважати одне одного. Ми зараз проводимо більше часу з рідними, звертаємо увагу на ті речі, яких узагалі раніше не помічали. Слід дивитися позитивно. Те, чого мені бракувало раніше, маю зараз. Я впевнений, увесь світ повинен вийти з цієї ситуації сильнішим. Люди повинні стати кращими, ніж були. До сьогодні ми не цінували повною мірою те, що мали. Це всім нам наука: для гарного життя з усмішкою нам не потрібно багато.
Про контроль гравців
– Я впевнений, що кожен футболіст «Шахтаря» навіть без розписаної нами програми займається індивідуально. У нас нове покоління молодих гравців. Воно відрізняється від того, що було 10–15 років тому. Це професіонали, які серйозно працюють від 17–19 років. Наприклад, Коваленко, Бондар, Тете, Додо, Сіпріано, Фернандо та інші хлопці – усі працюють самі. Навіть у звичному графіку занять після нашого тренування у Святошині вони мають власну програму. Коли б чемпіонат України поновився за три дні, я вас запевняю, наша команда була б до нього фізично готова.
Про Лігу Європи
– Чи пройде «Шахтар» далі після довгого карантину? Пройде. Команда демонструє чудову гру. До речі, в Лізі Європи та Лізі чемпіонів кращу гру на виїзді, ніж дома. Ми жодного разу не поступилися в гостях. Шкода, що стався цей коронавірус, адже «Шахтар» був на гарному ходу. Шкода, що не відбувся другий матч із «Вольфсбургом». Я вважаю, все в наших руках.
Про бажання грати
– Моя дружина після кожного матчу запитувала: «А тобі не хотілося вийти на поле?» Говорю: дуже, проте я не зможу. Треба вгамувати своє его у наявній ситуації. Я – уже колишній футболіст і більше у футбол на професійному рівні не гратиму. Щасливий, що можу допомогти своїм досвідом та знаннями Луїшу Каштру, футболістам і вболівальникам «Шахтаря».
Про повернення до Донецька
– Упевнений, що одного дня ми повернемося до Донецька. Хочу свою останню гру у футболці «Шахтаря» провести на «Донбас Арені». Часом складаю для себе план, кого б запросив. І повірте, це було б свято футболу для України, Європи й світу. Там буде дуже серйозна команда, не лише з тих, хто грав зі мною в «Шахтарі». Таким є моє бажання.
Про матч, який хотів би зіграти знов
– Усі матчі з «Динамо»! Мені бракує цього дербі. У мене вдома бігова доріжка. Щодня бігаю й дивлюся на планшеті ігри «Шахтар» – «Динамо». Ось учора дивився матч 2012 року, коли Кучер забив два голи, а ми перемогли 3:1. Згадую «Донбас Арену», вболівальників, наші емоції.
Про автобіографію
– Вона вже пишеться, проте я весь час додаю туди нові історії. Сподіваюсь, незабаром книгу закінчимо, й потрібно обрати гарний період, аби її презентувати. Буде дуже цікаво, адже я розповів деякі речі, яких ніхто не знає. Можливо, за допомогою цієї книги люди пізнають Дарійо з іншого боку.
Про книги
– Я люблю біографії. Читав Фергюсона, Бекхема, Ібрагімовича, зараз – Агассі, у планах – Модрич. Кожна біографія дозволяє чогось навчитися, зрозуміти, які труднощі мали люди в спорті. Для мене це корисно.
Про відданість «Шахтарю» й тренерську кар’єру
– Я завжди був відданим «Шахтарю», а «Шахтар» – мені. Побачимо, як розвиватиметься життя. Усе може бути. Я дуже щасливий у «Шахтарі» – це мій клуб і моя родина. Як буде далі, час покаже. Якщо буду потрібен «Шахтарю», то буду тут.
Про стажування в «Манчестер Сіті»
– Те, що я поїхав до Гвардіоли, не означає, що я хочу й можу бути Гвардіолою. Мене цікавив не так тренувальний процес, як питання психології та підхід до футболістів. Багато про що з ним говорив. Реакція на поразки, на перемоги, коли гравець ображений, коли ставиш його або не ставиш… Ось це було для мене важливо. А тактику команди визначають властивості футболістів. Що ж до Гвардіоли, я багато чого навчився і сто відсотків поїду ще.
Про людські якості
– Ціную щирість – це найважливіше. Більше мені нічого не треба. Якщо людина зі мною щира, в нас може щось вийти, а якщо ні – довгого шляху не буде.
Про «Барселону»
– Ухвалював рішення серцем. Я не міг кинути «Шахтар». Тоді була війна. Не хотів, аби люди подумали, що я їду з клубу, тому що ми не в Донецьку. Відчував, що це важливий момент нашого життя – життя «Шахтаря» й Донбасу. Знаю, наскільки мене поважали та любили в Донецьку і наскільки я любив. Я просто не міг дозволити собі образити або розчарувати людей. Не шкодую, що не пішов до «Барселони». Я лишився в «Шахтарі», адже моє серце ухвалило таке рішення, ось і все.
Звернення до вболівальників
– Я завжди бажатиму всім здоров’я, миру та любові. Це те, чого ми потребуємо завжди і сьогодні: жити щасливо й любити одне одного. Потрібно терпіння. Чекаємо повернення до Донецька, до Донбасу, аби продовжувати наше життя, яке було там, і тішити наших уболівальників. Я вас усіх люблю! Лишайтеся вдома й будьте дисциплінованими. Бережіть себе і свої родини. Почекаємо, доки скінчиться війна та коронавірус, і робитимемо все, щоб тішити вас на полі. «Шахтар» – чемпіон!
– Перша і найважливіша тактика для того, щоб перемогти коронавірус, це дисципліна. Перебуваю вдома, на карантині. Працюю, навчаюся, проводжу час із родиною. Як вам відомо, президент нашого клубу Рінат Ахметов подарував 300 тисяч тестів Україні та українцям. І сьогодні зранку я першим пройшов тест на коронавірус. Результат негативний. Не переживав, адже дисципліна в мене на високому рівні.
Про життя
– Ця ситуація – ще одне свідчення того, що жити потрібно сьогодні. Ти не знаєш, що може бути завтра. Слід діставати задоволення від життя і бути обережним, прокидатися й лягати спати з усмішкою. В усіх нас одне життя, і прожити його потрібно вповні. Ми маємо нашу сім’ю: треба любити, цінувати, поважати одне одного. Ми зараз проводимо більше часу з рідними, звертаємо увагу на ті речі, яких узагалі раніше не помічали. Слід дивитися позитивно. Те, чого мені бракувало раніше, маю зараз. Я впевнений, увесь світ повинен вийти з цієї ситуації сильнішим. Люди повинні стати кращими, ніж були. До сьогодні ми не цінували повною мірою те, що мали. Це всім нам наука: для гарного життя з усмішкою нам не потрібно багато.
Про контроль гравців
– Я впевнений, що кожен футболіст «Шахтаря» навіть без розписаної нами програми займається індивідуально. У нас нове покоління молодих гравців. Воно відрізняється від того, що було 10–15 років тому. Це професіонали, які серйозно працюють від 17–19 років. Наприклад, Коваленко, Бондар, Тете, Додо, Сіпріано, Фернандо та інші хлопці – усі працюють самі. Навіть у звичному графіку занять після нашого тренування у Святошині вони мають власну програму. Коли б чемпіонат України поновився за три дні, я вас запевняю, наша команда була б до нього фізично готова.
Про Лігу Європи
– Чи пройде «Шахтар» далі після довгого карантину? Пройде. Команда демонструє чудову гру. До речі, в Лізі Європи та Лізі чемпіонів кращу гру на виїзді, ніж дома. Ми жодного разу не поступилися в гостях. Шкода, що стався цей коронавірус, адже «Шахтар» був на гарному ходу. Шкода, що не відбувся другий матч із «Вольфсбургом». Я вважаю, все в наших руках.
Про бажання грати
– Моя дружина після кожного матчу запитувала: «А тобі не хотілося вийти на поле?» Говорю: дуже, проте я не зможу. Треба вгамувати своє его у наявній ситуації. Я – уже колишній футболіст і більше у футбол на професійному рівні не гратиму. Щасливий, що можу допомогти своїм досвідом та знаннями Луїшу Каштру, футболістам і вболівальникам «Шахтаря».
Про повернення до Донецька
– Упевнений, що одного дня ми повернемося до Донецька. Хочу свою останню гру у футболці «Шахтаря» провести на «Донбас Арені». Часом складаю для себе план, кого б запросив. І повірте, це було б свято футболу для України, Європи й світу. Там буде дуже серйозна команда, не лише з тих, хто грав зі мною в «Шахтарі». Таким є моє бажання.
Про матч, який хотів би зіграти знов
– Усі матчі з «Динамо»! Мені бракує цього дербі. У мене вдома бігова доріжка. Щодня бігаю й дивлюся на планшеті ігри «Шахтар» – «Динамо». Ось учора дивився матч 2012 року, коли Кучер забив два голи, а ми перемогли 3:1. Згадую «Донбас Арену», вболівальників, наші емоції.
Про автобіографію
– Вона вже пишеться, проте я весь час додаю туди нові історії. Сподіваюсь, незабаром книгу закінчимо, й потрібно обрати гарний період, аби її презентувати. Буде дуже цікаво, адже я розповів деякі речі, яких ніхто не знає. Можливо, за допомогою цієї книги люди пізнають Дарійо з іншого боку.
Про книги
– Я люблю біографії. Читав Фергюсона, Бекхема, Ібрагімовича, зараз – Агассі, у планах – Модрич. Кожна біографія дозволяє чогось навчитися, зрозуміти, які труднощі мали люди в спорті. Для мене це корисно.
Про відданість «Шахтарю» й тренерську кар’єру
– Я завжди був відданим «Шахтарю», а «Шахтар» – мені. Побачимо, як розвиватиметься життя. Усе може бути. Я дуже щасливий у «Шахтарі» – це мій клуб і моя родина. Як буде далі, час покаже. Якщо буду потрібен «Шахтарю», то буду тут.
Про стажування в «Манчестер Сіті»
– Те, що я поїхав до Гвардіоли, не означає, що я хочу й можу бути Гвардіолою. Мене цікавив не так тренувальний процес, як питання психології та підхід до футболістів. Багато про що з ним говорив. Реакція на поразки, на перемоги, коли гравець ображений, коли ставиш його або не ставиш… Ось це було для мене важливо. А тактику команди визначають властивості футболістів. Що ж до Гвардіоли, я багато чого навчився і сто відсотків поїду ще.
Про людські якості
– Ціную щирість – це найважливіше. Більше мені нічого не треба. Якщо людина зі мною щира, в нас може щось вийти, а якщо ні – довгого шляху не буде.
Про «Барселону»
– Ухвалював рішення серцем. Я не міг кинути «Шахтар». Тоді була війна. Не хотів, аби люди подумали, що я їду з клубу, тому що ми не в Донецьку. Відчував, що це важливий момент нашого життя – життя «Шахтаря» й Донбасу. Знаю, наскільки мене поважали та любили в Донецьку і наскільки я любив. Я просто не міг дозволити собі образити або розчарувати людей. Не шкодую, що не пішов до «Барселони». Я лишився в «Шахтарі», адже моє серце ухвалило таке рішення, ось і все.
Звернення до вболівальників
– Я завжди бажатиму всім здоров’я, миру та любові. Це те, чого ми потребуємо завжди і сьогодні: жити щасливо й любити одне одного. Потрібно терпіння. Чекаємо повернення до Донецька, до Донбасу, аби продовжувати наше життя, яке було там, і тішити наших уболівальників. Я вас усіх люблю! Лишайтеся вдома й будьте дисциплінованими. Бережіть себе і свої родини. Почекаємо, доки скінчиться війна та коронавірус, і робитимемо все, щоб тішити вас на полі. «Шахтар» – чемпіон!