Геннадієві Орбу – 50

Вітаємо іменинника і пропонуємо пригадати найбільш знакові моменти його кар’єри.

«Шахтарське» серце

Геннадій Орбу родом із шахтарської сім’ї. Його батько працював гірником і пристрасно вболівав за головну команду Донбасу. Свій трудовий шлях майбутній футболіст також починав на макіївській шахті, а після служби в армії став грати за місцевий «Бажановець». Восени 1992 року його запросили до «Шахтаря».

Орбу відразу став ключовим гравцем і на майже десятиріччя закрив позицію лівого захисника. Протягом дебютних чотирьох сезонів провів за «оранжево-чорних» 130 матчів, забив 13 м’ячів. У цей період клуб домігся перших успіхів у своїй сучасній історії: узяв срібні медалі чемпіонату (1993/94) та здобув Кубок України (1995).

Серед найкращих

Після піврічного відрядження до «Ротора» в грудні 1996 року Геннадій Орбу повернувся до «Шахтаря» й видав найяскравіший відрізок у кар’єрі. Спершу допоміг клубу ще раз здобути Кубок України (1997), а наступного сезону (1997/98) зіграв 39 поєдинків і забив 11 голів. Команда знову взяла срібло чемпіонату, а сам Орбу посів друге місце в списку найкращих футболістів країни.

Геннадій виступав за «гірників» до 2000 року. Загалом на його рахунку 238 матчів і 48 м’ячів в оранжево-чорній футболці. Швидкий та технічний гравець з відмінним ударом завжди був улюбленцем уболівальників і став одним із символів «Шахтаря» 1990-х.

Тренерський талант

Від 2002 року Геннадій Григорович працював тренером-селекціонером «Шахтаря» й наставником команд Академії. У різний час очолював «Шахтар» U19, з яким брав участь в Юнацькій лізі УЄФА, а також «Шахтар» U21. Геннадій Орбу був головним тренером команд УПЛ «Іллічівець» (2010/11) та «Севастополь» (2013/14).