Будуємо нову команду

До вашої уваги перша частина бесіди, у якій Сергій Палкін розповів про важливі якості головного тренера, мотивацію, емоції, Лігу чемпіонів та багато іншого.

«Роберто – сильний мотиватор»

– 2021 рік був для команди неоднозначним?
– Для нас, я вважаю, це був складний рік. Він перехідний, тому ми вважали, ще коли прийшов Каштру, що будуємо нову команду. А виявилось, що ми почали її будувати з приходом Де Дзербі, адже в команді стали масово з'являтися молоді футболісти, а Тайсон, Марлос і Дентіньо пішли. У Китаї кажуть: щоб ти жив у добу змін. Це складний рік. Потрібно вважати, що ми починаємо з нульової позначки будувати команду, тому не все виходило цього року. Однак головне, що в нас виходить, – ми прямуємо правильним шляхом. Розвиток будь-якої організації, він циклічний, тому будь-який клуб проходить крізь етап становлення команди. 2021 рік був саме роком становлення команди, підтягування великої кількості молодих футболістів, прощання з нашими легендами.

– Де Дзербі очолив команду влітку цього року. Що стало пріоритетом під час вибору головного тренера?
– Під час вибору будь-якого тренера ми маємо власні критерії. Тренер повинен бути мотиватором, він повинен уміти працювати з молодими футболістами, і головне – він повинен сповідувати атакувальний футбол. Це три головні фактори, яким має відповідати тренер. Де Дзербі відповідає всім трьом категоріям. І відповідає, на мою думку, на дуже високому рівні.

– Чи відповідають ваші очікування реальності?
– Звичайно. Якщо ми подивимось і проаналізуємо ці три складові, то складно собі уявити кращого мотиватора, ніж він, і про це всі говорять і всі пишуть. З точки зору атакувального футболу: якщо згадати, який футбол демонстрував «Сассуоло», коли він ішов, і те, що він зараз намагається прищепити нашій команді, – теж відповідає тому, про що ми говоримо. Притому що з будь-яким суперником він прагне грати першим номером, незалежно від його рівня. Те, що він працює з молоддю, теж підкреслює його силу, його розуміння та вміння з нею працювати, адже наша політика спрямована на те, аби завжди підтягувати молодих хлопців, а він із цим чудово справляється.

– Роберто Де Дзербі вже виграв Суперкубок. Наскільки цей трофей був важливим з огляду на те, що «Шахтар» не вигравав у Суперкубку від 2017 року?
– Завжди важливо виграти трофей, якого ти давно не тримав у своїх руках. Для команди й нового тренерського штабу це було серйозною мотивацією, тим паче коли граєш проти метра тренерського штабу Луческу, якого кожен прагне обіграти, і проти «Динамо». Це посилювало роль трофея. Той факт, що ми виграли з досить серйозним рахунком, продемонстрували гарну гру, вважаю, дав досить серйозний поштовх команді та надав упевненості в собі.

– Протистояння Луческу та Де Дзербі триватиме щонайменше до кінця сезону. У цих наставників є щось схоже і в чому їхня головна відмінність?
– Зі схожого можна відзначити роботу з молоддю. З точки зору футболу: і той і інший проповідують атакувальний футбол. З точки зору мотивації: як Луческу, так і Де Дзербі – відмінні мотиватори. А те, що їх відрізняє, якщо розглядати останній сезон: Де Дзербі намагається грати з будь-яким суперником першим номером, тобто він прагне свою філософію поставити на перше місце та її проповідувати, а Луческу протягом останнього року вже підлаштовується під суперника, залежно від сили, змінюючи до нього підхід. Уважаю, в цьому головна різниця між ними. Сьогодні у футбольному прайді з'явилися два альфа-самці, проте, як ви розумієте, лишитися має один. Я певен, що залишиться Роберто.

– Також обидва тренери є дуже емоційними. Деякі вболівальники навіть говорять, що на стадіон варто приходити заради емоцій тренерських штабів біля кромки поля.
– Я згоден. Відверто кажучи, навіть мені говорять, що я почав інакше вболівати з приходом Де Дзербі – значно емоційніше. Він заряджає своїм драйвом, своєю емоцією, своєю мотивацією. Як говорив президент клубу, багато хто невдовзі ходитиме на Де Дзербі.

– Такі емоції – більше плюс чи зайва емоційність може шкодити, адже Де Дзербі вже діставав через це вилучення?
– Це ж футбол, емоції та шоу. Цікаво, що ти йдеш на футбол і не знаєш, чим усе закінчиться, включаючи підсумковий рахунок і реакцію нашого тренерського штабу. Я, наприклад, знаю закулісся всіх розмов перед важливими іграми, але часом мені також страшно, що ж буде. Проте ти однаково йдеш з певним інтересом і запитанням: як же сьогодні все закінчиться? Мало того, що є сам собою матч, ще й протистояння між тренерами. Це також баталія, яку спостерігають уболівальники.

– Інтерв'ю з нашим тренером миттєво розлітаються на цитати. Фраза «ми маємо серце та яйця» надовго ввійде до історії та мемів.
– Це все до того ж. Роберто дуже емоційна людина й досить сильний мотиватор. Кожен його меседж після гри для чогось і для когось існує. Тоді треба було сказати саме цю фразу, і він розумів, навіщо її говорив і кого вона стосувалась. Це теж цікаво. Певно, що потім ходило багато розмов, мемів довкола фрази, однак це і є футбол, цим він бере та привертає вболівальників на стадіон.

– Зараз на третьому місці в чемпіонаті прямує «Дніпро-1», а наступного року до Вищої ліги напевне повернуться «Металіст» і «Кривбас». Чи можна сподіватися на камбек чемпіонату та повернення глядацького інтересу до футболу?
– У нас є просування в цьому напрямі. Ви правильно сказали, що знов заходить «Металіст», серйозною бойовою одиницею став «Дніпро-1», повертається «Кривбас». Проте однаково нам наразі далеко до рівня чемпіонату 2012–2013 років. Попереду ще великий шлях, але, головне, ми рухаємося в правильному напрямі. Щороку потроху, але покращення з'являються.

– Що слід зробити, аби збільшити інтерес уболівальників і повернути чемпіонат на рівень 2012 року?
– Це дуже складне й багатофакторне запитання, яке лежить у площині економічного і політичного стану в країні, кількості грошей у футболі, інфраструктури, роботи з уболівальниками окремо взятого клубу, роботи самої асоціації щодо розвитку футболу в країні. Відповідь має бути багатофакторною, адже за кожним із цих напрямів сьогодні невеликі зрушення є. Повторюся: ми прямуємо в правильному напрямі, проте наскільки швидко визначимо темп – інше питання.

«Футбол Де Дзербі слід доводити до автоматизму»

– «Шахтар» провів найгірший євросезон від 2011 року і вперше в історії не виграв жодного матчу у єврокубку. Які висновки слід із цього зробити?
– 2021-й – складний рік. Коли ми запрошували Роберто Де Дзербі з його тренерським штабом, розуміли, що нам потрібно буде збудувати нову команду, при цьому Роберто прийшов зі своєю філософією та баченням атакувального футболу. Він зіткнувся з двома питаннями: перше – потрапляння до групи Ліги чемпіонів, а щоб туди потрапити, слід здолати клуби серйозного рівня, друге – чемпіонат України. Він не мав досвіду гри на два фронти, і це теж стало певним викликом. А з іншого боку, він ще не відчув чемпіонат України, адже, як показала практика, проти нас усі ставлять два автобуси, і з цього складається гра, а в Лізі чемпіонів усе геть інакше. Літні збори було спрямовано на те, аби пройти до групового етапу Ліги чемпіонів, і паралельно тривав чемпіонат. Уже протягом сезону Роберто намагався побудувати стратегію гри в обох турнірах, а в цьому була велика складність. Те, що ми потрапили до групового раунду та виграли Суперкубок, тоді було великим досягненням. Коли ми потрапили до групи, я не мав упевненості, що ми там зможемо досягти серйозного результату – я знав, що триватиме обкатка команди з новим тренером, новою філософією. Футбол Де Дзербі слід доводити до автоматизму, і на це треба більше часу. На жаль, тоді ми не мали стільки часу. Було багато критики вболівальників, однак від цього важко піти. Ми розуміли, що зіткнемося з такою проблемою в групі.

– Згадайте свої емоції наприкінці другого тайму харківського матчу з «Монако», коли команда могла за крок до групового етапу вилетіти з турніру?
– Я повернувся б ще до першого тайму, коли ми програвали 0:2. Відверто кажучи, тоді складно було уявити, що все закінчиться саме так. На той момент ми розуміли, що пішли ва-банк, зробивши серйозні придбання, витративши серйозну суму грошей на нових гравців, запросивши новий тренерський штаб. Нам кров з носа потрібен був результат. Коли ми програвали після першого тайму 0:2, я був найнещаснішою людиною на землі, і за грою було видно, що нам складно буде повернутися. А коли нам це вдалося й ми зрівняли рахунок, увесь фарт, який можна було тільки взяти, ми взяли. Після я сказав, що в групі нам буде складно і вже навряд чи щаститиме. І потім у групі ми вже бачили, як м'яч просто не залітав.

– Тобто ви змогли це припустити?
– Увесь фарт, який нам було дано з неба, було дано саме на те, щоб потрапити до групового раунду Ліги чемпіонів. Далі фарт відвернувся.

– На жеребкуванні групового етапу у вболівальників трапилось дежавю: знов «Інтер» і «Реал» у суперниках. Кого ви побоювались найбільше, розраховували знову на успіх у матчі з мадридцями з новим тренерським штабом?
– По-перше, жеребкування було для нас поганим лише тому, що нам випали ті самі команди, що й минулого сезону. Я знав, що завжди будуть порівняння одного тренера з іншим, однієї команди з іншою, одного футболу з іншим, а це вже автоматично серйозний тиск на команду й тренерський штаб Роберто. Якщо взяти минулий сезон, то половини складу не було через пандемію, виходили молоді футболісти і жодного тиску не було. Їм було дано зелене світло, вони грали у свій футбол. Цього сезону ситуація була геть іншою, був тиск і порівняння теж було. Від гри до гри було багато коментарів уболівальників, усі намагалися порівняти одну гру з іншою. Для мене жеребкування було поганим через цей фактор. А якщо говорити про команди, то спочатку я найбільше побоювався «Інтера», адже, з одного боку, з ним є своя історія, а з іншого боку, це просто команда, яка чекає, доки ти помилишся. І може довго чекати, проте якщо ти помиляєшся, то реалізація буде стовідсотковою, тому що в команді зібрано серйозних футболістів світового рівня. Вони грають мов пружина, спочатку стискаючись, а потім різко розтискаючись. Вони – навіть не «Реал», хоча ми їм програли з рахунком 0:5 і в другому матчі теж програли, однак «Реал» дає грати у футбол, а з «Інтером» це складно. «Реал» сам грає та іншим дає, а в «Інтера» геть інша тактика, і з ним треба бути дуже обачними.

– Ви недаремно побоювались «Інтера», адже вже у п'яти поєдинках «Шахтар» не може їм забити. Можливо, нам бракує креативного гравця в атаці?
– Якщо подивитися на два останні матчі, то можна побачити, що фарт від нас геть відвернувся. Було чимало моментів, надто в домашній грі, коли ми зіграли 0:0. Ми були зобов'язані вигравати цей матч, але м'яч узагалі не залітав у ворота. Хоч для мене поєдинок з «Інтером» був найцікавішим з усіх, що ми зіграли на груповому етапі Ліги чемпіонів.

– Якщо цей матч був для вас найцікавішим, то який, навпаки, розчарував?
– Це перша гра із «Шерифом». Ми приїхали геть з іншим настроєм і налаштуванням, може, це й зіграло злий жарт, однак ніхто не очікував, що ми так зіграємо.

– Чи могли ви припустити, що в першому матчі ми програємо «Шерифу», який тоді дебютував на груповому етапі Ліги чемпіонів?
– Приїхали з думками, що переможемо. Були в цьому впевнені й розуміли, що дві зустрічі нам треба кров з носа вигравати, адже потім буде дуже складно. Той програний поєдинок і відіграв потім свою роль. Програвши перший матч, ми закінчили з Лігою чемпіонів.

– Наскільки важливо було виграти в другому матчі із «Шерифом», який уже нічого не вирішував? Багатьох здивував стартовий склад і заміни, що здійснював Де Дзербі, надто це стосується заміни воротаря на останніх хвилинах.
– Звичайно, ми хотіли перемогти. Тут можна говорити про престижність і про те, що одна гра – це три мільйони євро призового фонду. Є певні тригери, які показують, прямуємо ми правильним шляхом чи ні, досягаємо мікроцілі на нашому довгому шляху чи ні. Грали ми чудово, але якщо говорити про заміни, це показує, яким чином Де Дзербі робить команду. Наприклад, Шевченко був єдиним, хто не грав на груповому етапі Ліги чемпіонів, і тренер хотів йому дати шанс зіграти й бути частиною команди. Для нього важливо, аби вся команда дивилася в один бік. Якщо аналізувати гру, то пропущений гол – не провина Шевченка, якби була його провина, то й на Шевченка був би серйозний тиск, хоч і почав він нервово. Однак якщо розумітися на пропущеному голі, то питання не в ньому. Заміни багатьох здивували, але, повторюся: Роберто будує команду. Я ніколи протягом 18 років у клубі не бачив, щоб лава запасних була настільки щасливою, а це головний тригер того, що ми маємо єдиний колектив. Коли гравці на заміні щасливі через результат, який демонструють хлопці на полі, це означає, що Де Дзербі зумів мотивувати та згуртувати команду.

– Єврокубки вже позаду, тепер головне завдання – золото чемпіонату?
– Так, для нас це завдання номер один. Слід виграти чемпіонат, усі сили буде спрямовано саме на цей напрям.

«Футбол Марлона, Траоре та Педріньйо відповідає грошам, що ми заплатили»

– За підсумками першої частини чемпіонату найкращий бомбардир команди – Тете, який забив 10 голів. Як оціните гру цього півзахисника?
– Якщо подивитися на статистику, то вона є досить переконливою, але, вважаю, що Тете ще не демонструє той футбол, який може. При цьому він має сильний профайл, він ментально сильна особистість, що засвідчив матч із загребським «Динамо», коли він узявся пробивати пенальті та забив надважливий гол. Навіть наші легенди не взяли на себе цю відповідальність, а він пішов до кінця. У нього сильний характер, я вважаю, що в майбутньому він буде топфутболістом. Йому ще належить довгий шлях, сподіваюся, що наступний рік буде для нього значно кращим від попереднього. Наші вінгери повинні забивати багато голів, що більше вони забиватимуть, то впевненіше ми виграватимемо чемпіонат. Кількість голів 7-го та 11-го номерів – важливий показник. Ми повинні прагнути до того, щоб обидва фланги демонстрували гарні результати.

– Чи вдоволені ви літніми трансферами Марлона, Траоре та Педріньйо?
– Я вважаю, що це три сильні футболісти. Футбол, який вони демонстрували, демонструють і демонструватимуть, гадаю, відповідає грошам, що ми заплатили. Якщо говорити про Траоре, то практично від самого початку він майже в кожній грі забивав, для цього ми його й брали. На жаль, потім сталася травма, але це вже інше питання. Якщо взяти Педріньйо, то до травми він також показував гарний футбол, а зараз, мені здається, йому ще потрібен час, аби повернутися на колишній рівень. Про Марлона можу сказати, що вже складно уявити команду без нього, це апологет футболу по-дедзербськи. Ми його брали спеціально під гру Роберто, він добре її розуміє та транслює всій команді.

– Коли Траоре зазнав травми, ви розуміли, що гравець вибуває на довгий строк?
– Коли це сталося, я не мав настрою навіть гру дивитися. Я одразу зрозумів, що це дуже серйозна травма, як згодом з'ясувалося, він порвав усе, що можна було порвати. Якби можна було програти той матч, але з Траоре все було б добре, я б однозначно обрав такий варіант. Це страшна травма, і хочеться побажати Траоре чимшвидшого одужання.

– Як зараз почувається Траоре? Чи є вже прогнози щодо його відновлення?
– Йому зробили дві операції, відновлення триває нормальним ходом. У червні-липні ми очікуємо, що він повернеться до загальної групи, сподіваємось, так і станеться, а станеться це раніше – буде ще краще.

– На початку сезону «Шахтар» лишився без Траоре та Мораеса, але потім більше ігрової практики стали діставати Фернандо і Педріньйо. Як би ви оцінили гру команди в атаці?
– Фернандо скористався своїм шансом, адже він також практично в кожному матчі почав забивати. Мені здається, головна проблема Фернандо в тому, що він часто зазнає травм, і це його вибиває на два-три тижні, а потім треба починати знову входити в процес, що складно. Якби не його травми, гадаю, він би вже демонстрував геть інший рівень футболу. Як сказав президент, він може коштувати або 100 мільйонів, або нуль. Ми з Де Дзербі дійшли думки, що Фернандо швидше рухається до 100 мільйонів, ніж до нуля, у його період до травми. Знов-таки, якщо травми його не турбуватимуть, то, сподіваюся, він показуватиме гарний і результативний футбол. З технічної точки зору він усе для цього має.

«Ми всі чекаємо більшого від кожного з них»

– Цього сезону «Шахтар» утрачав очки в іграх з «Олександрією» та «Минаєм». Чого забракло для перемоги в цих матчах?
– З «Минаєм», я гадаю, забракло бажання. «Минай», напевно, більше хотів від гри результату, ніж ми. Сталася недооцінка «Миная», що й призвело до такого результату, а суперник скористався ситуацією, інакше не пояснити. Можна сказати, був не наш день, але так можна про будь-яку гру сказати. У футболі все можливо!

– В одному з інтерв'ю ви сказали, що найгірший матч сезону був з «Рухом». Чому так?
– Малося на увазі, що для вболівальників він був нецікавим, адже «Рух» поставив три автобуси біля власних воріт і в такий футбол ми грали 90 хвилин. Якщо ми хочемо, щоб уболівальники ходили на стадіони, то повинні грати у футбол. А навіщо вболівальникові втратити пів дня, їхати на стадіон, витрачати гроші, щоб подивитися, як ми 90 хвилин стоїмо у штрафному й намагаємось забити гол. Це не футбол. Такий футбол ніхто не дивитиметься і ніхто на нього не ходитиме. Ми маємо підвищувати рівень футболу в країні та розуміти, що граємо заради вболівальників, а не для власників, президентів і генеральних директорів. Треба звертати увагу на те, який футбол кожна з команд проповідує. А відібрати очки за всяку ціну – ну, тоді ми матимемо те, що маємо. Нинішній сезон – найгірший для українських клубів на євроарені.

– Але ж не лише «Рух» так грає із «Шахтарем» і «Динамо»…
– Розумієте, можна грати від оборони. Однак коли ти 90 хвилин не виходиш із власного штрафного, це антифутбол.

– Який поєдинок був найвидовищнішим за підсумками першої частини чемпіонату?
– Сподобались два. Перший – перемога над «Зорею» з рахунком 6:1 і матч з «Динамо» за Суперкубок. Це ті дві гри, які мені сподобались. Якщо дивитися на стиль, атакувальний футбол від першої до останньої хвилини, то поєдинок із «Зорею» сподобався найбільше.

– Від кого з футболістів очікували більшого на футбольному полі?
– Складно відповісти.

– Хто перший спав на думку?
– Ми всі очікуємо більшого від кожного з них. Я б не сказав, що сьогодні всі виклались на сто відсотків. Певно, що ще багато роботи в тренувальному процесі, розумінні гри. Це командний вид спорту, неможливо сказати, що індивідуально хтось недотягнув або недопрацював. Якщо хтось недотягує, то недотягує вся команда, від цього й будується результат. Ігор було багато, і треба аналізувати кожен матч, аби назвати конкретне ім'я. Зрозуміло, що можна аналізувати гру кожного футболіста та вже розбирати за молекулами самовіддачу.

«Молоді українські хлопці йому дуже подобаються»

– Який гол уважаєте найкращим у 2021 році? Ми зараз саме проводимо голосування за найкращий гол за версією вболівальників.
– Я бачив варіанти, що представлено, – усі голи цікаві. Для мене є важливими ті голи, що призводять до серйозного результату. Фаворити два: гол за участю Мудрика у ворота «Монако» та м'яч Мораеса в грі з «Олександрією». Перший гол нас привів до групового раунду Ліги чемпіонів, і від цього багато залежало в майбутньому, а за Мораеса я просто радію, тому що було багато розмов про його повернення та продовження контракту. Радію, що йому вдалося забити відразу після повернення на поле, і цей гол став важливим, адже він нам дозволив піти на зимові канікули на першому місці з відривом у два очки.

– Ці два голи вже зійшли з дистанції.
– Уболівальники голосували за красу, а я здебільшого за зміст.

– Цього року можна відзначити прогрес вихованців Академії: Судакова, Бондаренка, Коноплі, Сікана. Тренер часто вдається до ротації, як ви оціните прогрес цих молодих футболістів?
– Роберто показує той результат, якого ми від нього чекали. Ми розуміли, що він знає, як працювати з молодими хлопцями. Якщо ви його запитаєте про топ-3 гравців за два роки, то там однозначно будуть троє українців. Наші молоді українські хлопці йому дуже подобаються, він робить на них велику ставку і кожному дає змогу себе виявити. Певно, що в когось можливостей менше, а в когось більше, в когось виходить краще, а в когось гірше, однак те, що вони всі прогресують – однозначно.

– Ще рік тому ви говорили про Трубіна та Корнієнка як про відкриття року, а зараз це гравці основного складу. Надто Трубін, який демонструє найвищий рівень футболу.
– Я вважаю, що Трубін виросте в топворотаря, і він багато коштуватиме на трансферному ринку, адже має всі задатки, щоб стати топгравцем. Ми прагнемо, аби це сталося чимшвидше, хоча ще є багато роботи і цей шлях довгий. Проте якщо дивитися на талант, то в нього все є.

– Часто з'являються чутки, що Трубіним цікавляться закордонні клуби. Можливо, вже були конкретні пропозиції? Якщо такі будуть, чи готові ви його відпустити?
– Ми готові відпустити будь-кого, але головне, щоб пропозиція була гарною, навіть дуже гарною. Коли така надійде, звісно, ми будемо готові говорити, однак ще час не настав.

– Пара центральних захисників постійно змінювалась протягом сезону. Кого ви вважаєте найнадійнішим гравцем на цій позиції?
– Уважаю зв'язку Матвієнка та Марлона найсильнішою, тому що в них більше досвіду, та й вік відповідає тому, щоб демонструвати серйозний футбол. Наразі ця зв’язка для мене найсильніша, проте ми маємо розуміти, що позаду є молоді хлопці Вітао й Бондар. Де Дзербі постійно змінює цю зв'язку, варіює і дає нагоду всім, таким чином підтягуючи хлопців угору.

«Мудрик може вирости у світову зірку»

– Процес відновлення Євгена Коноплянки затягнувся, якими ви бачите його перспективи в команді? Наразі ходять чутки, що «Шахтар» не має наміру продовжувати контракт із гравцем.
– Євген – серйозний професіонал. Він добре відпрацьовує на тренуваннях і ставиться до своєї роботи на високому рівні. Роберто очікує від нього значно більшого, ніж він сьогодні може дати, на жаль. У цьому є розбіжності, тому в нього мало ігрового часу. Контракт до кінця сезону, але що далі, думатимемо під час цього трансферного вікна.

– У першій частині сезону феноменального успіху домігся Михайло Мудрик. Уболівальники «Шахтаря» визнали його найкращим гравцем листопада та грудня, також він зірвав овації на «Сантьяго Бернабеу». Чи заслужена така увага?
– Це той випадок, коли потрібне дуже-дуже велике терпіння. Від зміни п'яти тренерів до оплесків на «Сантьяго Бернабеу» було подолано серйозний шлях. Спочатку він прийшов з Академії до Кривенцова в дубль, потім була оренда, далі був Фонсека й знов оренда, потім Каштру та оренда. Кожен намагався з ним працювати, проте ні в кого не виходило, а Роберто довів усім, що слід мати інші підходи. Першого ж дня в Україні Роберто виявив бажання зателефонувати Мудрикові, тобто Михайла він набрав для розмови першим.

– Вони ще не були знайомі?
– Ні. Він попросив набрати йому Мудрика, хоч я і намагався його зупинити, та й у Михайла б там серце в п'яти пішло. Це свідчить про те, що він знав його потенціал, і про те, що в себе в голові він уже змоделював, яким чином Мудрик підводитиметься до складу. Сьогодні Мудрик у всіх на вустах, останні два місяці він найкращий гравець «Шахтаря», оплески на «Сантьяго Бернабеу» та інше – це робота Де Дзербі з молоддю. Це один з тригерів, про які я говорив раніше, і показує, що ми прямуємо правильним шляхом. Часом ми чимось жертвуємо, однак розуміємо, що йдемо в правильному напрямі.

– Чи зможе Мудрик вирости в гравця світового рівня? Як йому зробити так, щоб його оминула зіркова хвороба?
– Якщо базово говорити, то він усе для цього має. З точки зору профайлу гравця, який може вирости у світову зірку, він має все. Як він цим розпорядиться, залежить лише від нього. Ми надали все для його розвитку та не склали руки, коли він не заграв у кількох тренерів. Ми йшли далі і вірили в нього та його талант, хоч і не знали, буде в нас Де Дзербі за два роки чи ні. Тепер він має тренера, який може зробити з нього зірку, головне, щоб він тепер обрав правильний шлях. Сьогодні все залежить лише від Михайла.

– Чому вирішили продовжити контракт із Жуніором Мораесом? Були розмови про те, що клуб не має наміру пролонгувати угоду з футболістом.
– Було питання в тому, чому ми його раніше не продовжили. А раніше ми цього не робили, тому що лікарі говорили, що після такої травми йому буде складно відновитися, і навіть якщо ми його підпишемо, він не зможе постійно триматися на одному рівні, матиме спади та тривалий період відновлення. У цій ситуації клуб узяв на себе ризик і продовжив з ним контракт. Дай Боже, щоб у цій ситуації лікарі помилялись і в Мораеса все виходило, він зміг повернутися на колишній рівень. Ми цього бажаємо, а він в останній грі з «Олександрією» показав і довів, що може. Чемпіонат довгий, попереду ще маємо багато матчів, сподіваюся, в Мораеса все вийде.

– Чи допоможе йому гол у ворота «Олександрії» в психологічному плані?
– Я впевнений у цьому.

– Алан Патрік і Майкон продовжили свої контракти ще на чотири роки. Яку функцію вони виконують у побудові гри команди?
– Я вже говорив, що це ключові футболісти для Роберто. Якщо говорити про Майкона, то в нього шикарне бачення поля, і для Роберто він є дуже важливим у побудові гри. Якщо говорити про Алана Патріка, то це взагалі віртуоз м'яча, тут навіть нічого обговорювати та аналізувати. Логічно, що ми продовжили з обома контракти, адже і той і інший займають ключові позиції в побудові гри Роберто Де Дзербі.

– Зараз я вам вручу конверт із прізвищем найкращого гравця 2021 року в «Шахтарі». На вашу думку, хто ним може стати?
– Я гадаю, це Мудрик або Марлос.

– То Мудрик або Марлос?
– Мені так складно відповісти.

– Ви ж точно знаєте?
– Ні, не знаю.

– Мудрик або Марлос?
– Назву Марлоса.

– Відкривайте конверт.
– Мудрик.

– Ви здивовані?
– Ні, нітрохи.

– Наскільки це справедливо, адже в першому півріччі про Михайла ще ніхто не говорив? Лише в другій частині року він став одним з найкращих у команді, також у листопаді й грудні він визнавався гравцем місяця.
– Я гадаю, вболівальники дали йому дуже великий аванс. Тепер цей аванс слід виправдовувати й повертати своєю грою та самовіддачею. Йому лишається побажати успіхів, везіння і щоб він так само прогресував рік у рік.

– Що ви собі побажаєте у 2022 році?
– Щоб ми виграли чемпіонат України – як ніколи хочеться виграти. Я хочу побажати собі на цей рік такий подарунок. Звичайно, щоб продемонстрували гарний футбол у груповому раунді Ліги чемпіонів наступного сезону.