Грати з уболівальниками – чудово

– Як оціните гру команди за десятибальною шкалою? І чому з боку здалося, що футболісти таки провалили план на матч попри переможний результат?
– Головною метою було пройти до наступного туру. У такому змаганні найважливіше, проходиш ти далі чи ні. І раунд складається з двох ігор. Другою метою було не пропускати – її ми також виконали. Третя мета – перемогти. Теж виконали. Ми б хотіли, аби гра була дещо красивішою. Можливо, це вдалося не так, як планували. Чудово розпочали, перші 25 хвилин грали досить гідно. План був оформити швидкий гол, а потім грати вже інакше. На жаль, не вдалося. Проте 25 хвилин ми відіграли добре, а «Маккабі» почав ризикувати, адже йому нічого втрачати. Що ж до нашої стратегії, в принципі, ми змогли добре проконтролювати нашу гру в обороні. Хотіли б більше атакувального футболу – можливо, це до кінця не вдалося. За сумою двох матчів, ураховуючи всі виконані цілі, я поставлю оцінку 10. Якщо говорити щодо естетики гри, щодо гарного футболу, можливо, дав би сім. Однак найголовніше – ми пройшли далі.

– У перерві ви зняли Марлоса й Соломона. Що в них не виходило і що хотіли змінити?
– Насправді сьогодні футбол дуже складний. Чому? На своєму шляху, надто минулого року, ми стикалися з безліччю складних ситуацій. Це й ситуація з коронавірусом, коли матчі скасовувались, переносились... Не варто забувати, що ми зараз виступаємо в трьох змаганнях – чемпіонат, Кубок України та Ліга Європи. Ще вчора журналісти запитували мене, чи здійснюватиму я ротацію в цьому матчі. Як я й говорив, ротація може здійснюватись як на початку поєдинку, так і протягом першого тайму, в перерві й протягом другого тайму. Так і сталося. Зрозуміло, що ми завжди враховуємо стратегічні складові на гру, але не тільки. Варто замислюватися про подальше, брати до уваги, які матчі в нас будуть. Тете, Маркос Антоніо, Коноплянка, Корнієнко та Фернандо, що вийшли на заміну, додали те, що нам було потрібно для цієї гри, і, з іншого боку, ми спробували зберегти хлопців, які вже провели більшу кількість часу на полі, аби вони були готові. Уже цієї неділі має відбутися матч із «Зорею».

– У чому причина такої кількості браку у фінальній третині поля? Чому так багато неточних передач, утрат?
– Так. Я – людина, яка найчастіше геть не скаржиться на певні умови. Але правда в тому, що в Тель-Авіві ми відчували: поле було в значно кращому стані, воно дозволяло нам демонструвати якісніший футбол. А тут, зрозуміло, не може бути такого поля через кліматичні умови, через сильний холод, мороз. Звичайно, газон перебуває далеко не в ідеальному стані. Це трохи позбавляє нашу команду впевненості. Не варто також забувати, що в чемпіонаті України ми є клубом, який забив найбільшу кількість голів, на кілька м'ячів більше, ніж наш головний суперник київське «Динамо». Ми забивали «Реалу» й на виїзді, й удома. Так, з іншого боку, нас і розчавила «Боруссія», від якої ми пропустили 10 м’ячів. Але я гадаю, що цей баланс між забитими та пропущеними у нас таки зберігається. Не слід забувати про ДНК «Шахтаря», що таке більш взаємопов’язана гра. Момент завершення атаки в нас майже завжди відбувається у штрафному. Ми ніколи не були тією командою, що б’є з-за меж штрафного або віддає багато довгих передач. Наші гравці намагаються дійти фактично до ліміту й пробити по воротах уже останньої миті. Завдяки техніці й креативу наших футболістів досить часто це вдається. І правда одна: ми зараз в 1/8 фіналу Ліги Європи. Ми подолали дуже складний груповий етап, наразі змогли здобути перемогу на стадії 1/16 фіналу – це найголовніше. Чи можемо ми бути кращими, здійснювати атаки якісніше, більше реалізовувати? Так, звичайно. Усі цього прагнемо і працюватимемо, аби щоразу додавати.

– Завтра жеребкування. Можливо, ви маєте побажання: з ким хотілося б зіграти? З командою хоча б з якої країни?
– По-перше, ще поки тривають матчі – незрозуміло, хто пройде далі. Чесно кажучи, у мене наразі геть не було часу подивитися. Відразу після поєдинку я був зі своїми футболістами й тренерським штабом, обговорювали перебіг своєї гри. Протягом двох сезонів ми провели із «Шахтарем» уже 20 єврокубкових зустрічей і поступилися лише в п’ятьох. Решта 15 – перемоги або нічиї. Це свідчить про те, що наша команда готова грати з будь-яким суперником на будь-якому стадіоні світу. Ми ніколи цього не боїмося та готові зустрітися з будь-яким клубом віч-на-віч. Почекаємо жеребкування й подивимось, хто випаде. У мене особливих переваг немає.

– Наскільки відчувалося, що бракувало Степаненка? Чи буде він готовий до «Зорі»?
– Ситуація наразі оцінюється. Точної дати, коли він повернеться до тренувань у загальній групі, немає. Але хочу сказати, що Майкон, який виступив шостим номером, чудово виконував усі свої функції, був дуже ефективним, принаймні він виконував усе те, що від нього вимагалося. Степаненко – гравець, який приносить на поле безліч позитивної енергії, заряджає нею інших футболістів, він дуже вимогливий до своїх партнерів по команді. Звичайно, таких гравців, як він, завжди бракує. Але Майкон також чудово впорався зі своїми завданнями.

– На трибуни повернулися глядачі: сьогодні було понад 10 тисяч. Чи відчували ви їхню підтримку?
– Так. До речі, навіть якби закінчилася пресконференція, я хотів сказати кілька слів щодо вболівальників. Про таке не можна зараз мовчати. Стадіон знов заповнюється – це просто фантастика! Він наповнюється новою душею, новим серцем, емоціями. Чудово чути цей звук, коли йдеш в атаку, чути, як уболівальники голосно кричать, коли ти забиваєш гол. Емоціями переповнена вся команда. Я хочу присвятити перемогу передусім моїм гравцям, які докладали чималих зусиль, багато працювали протягом цього етапу Ліги Європи. Вони змагались за прохід далі, і це вдалося. Сподіваюсь, та сама енергія буде і в майбутньому. І, звичайно ж, нашим уболівальникам, які так сильно нас люблять, дуже віддані, завжди підтримують, ніколи не забувають про улюблену команду. Грати з ними чудово, і ми сподіваємось, що так буде й надалі.