Розуміємо, під яким брендом граємо
22 листопада 2021 р.
|
Головний тренер жіночої команди «Шахтаря» Роман Заєв підсумував перше півріччя, розповів про прогрес команди та поділився враженнями від рівня Першої ліги
– Як сприйняли скасування матчу з «Восходом»? Він мав стати для вас особливим, адже ви там працювали?
– Так, ми налаштовувались, хотілося підсумувати чотиримісячну роботу. Було б справедливо подивитися, наскільки ми таким складом готові конкурувати з командами Вищої ліги, розглядали гру як показову в плані нашого підсумкового результату. Шкода, що так сталося, однак це життя й нікуди не дінешся, лишається прийняти.
– Оцініть перше півріччя для своєї команди.
– Усі з очікуванням та інтересом підходили до цього проєкту «Шахтаря». Жіноча команда клубу, напевно, була великим знаком питання, незрозуміло було, стане проєкт вдалим чи ні. Я щасливий і вдячний дівчатам, що всі наші пропозиції вони прийняли і з великою наснагою відпрацювали чотири місяці. Результат, якого ми досягли, є плодом виконаної роботи. Розуміємо, на який рівень маємо виходити й під яким брендом граємо.
– Чи вдалося протягом першої частини чемпіонату реалізувати все намічене?
– Щодо організаційної роботи не маю жодних претензій – клуб надав усі можливі умови для прогресу команди. Чи вдалося досягти результату в організації гри? Великий мінус, що через травми випали Діана Кравчук і Вікторія Головач. Якби команда у повному складі подолала цю дистанцію, я б сказав, що трапилося те, про що можна тільки мріяти. А взагалі, результат тішить, показує, що ми не підвели й не поставили під сумнів репутацію клубу.
– Із 89 голів 40 – на рахунку Поліни Янчук і Вероніки Кожухар. Як прокоментуєте їхню гру в першій половині сезону?
– З точки зору їхньої мотивації для подальшого прогресу – великий плюс, адже така кількість забитих м'ячів тішить не лише мене, а й їх також. Ці результати надають сил і мотивації. Проте ми розуміємо, з якими командами грали, тобто суперники просто не відповідають рівню Вероніки та Поліни. Саме в матчі з «Восходом» і хотілося подивитись, чи знадобиться підсилення. Я віддаю їм належне за таку кількість м'ячів, щиро кажучи, сам не очікував такої результативності.
– У першому колі ви дуже часто змінювали тактичну схему, футболісток на позиціях. Наскільки задоволені реакцією команди на подібні зміни та чи обрали для себе оптимальний варіант розстановки?
– Будь-яка схема залежить від кадрового потенціалу, від того, як гравчині виконують вимоги, й від рівня суперника. Щодо будь-яких нововведень, я намагаюся бути відкритим і всі свої рішення пояснювати. Футболістки знають, якими категоріями я міркую, чому й для чого ухвалюю те чи інше рішення. Розумію, що кожна гравчиня повинна мати свій час, і намагаюся його надавати всім. Наприклад, юна Олександра Янєва усвідомлює, що їй ще слід тягнутися до рівня нашої команди, однак для її позитивного настрою та мотивації намагались давати їй ігровий час.
– На старті чемпіонату «Шахтар» ще в першому таймі закривав поєдинки, а в останніх матчах тенденція змінилась і команда частіше стала забивати після перерви. Із чим це пов’язано?
– Тут є два фактори. Перший: на початку чемпіонату було багато нових команд, ніхто нікого не знав, всі виходили з відкритим футболом. Згодом зрозуміли, з яким «Шахтарем» доведеться грати, й уже ніхто не хотів пропускати багато м'ячів. Саме через це більшість суперників до кінця першого кола перебудовувались та обирали оборонну тактику. Другий фактор був психологічним, адже дівчата вже знали свою силу, рівень, тобто на кожен матч виходили з розумінням того, що рано чи пізно, але цей м'яч однаково буде забито у ворота супротивника. Можливо, не так недооцінка, а не максимальний рівень складності не давав реалізувати свої моменти в першому таймі, тому в перерві доводилося вносити корективи. У другому таймі вже дотискали опонента, оскільки наш фізичний стан є значно вищим.
– Яка гра запам'яталася вам більше від інших і чому?
– Напевно, назву наш перший товариський матч з «Єдністю». Він задав тон тій роботі, що ми здійснили, а також показав мені й футболісткам, що ми маємо перспективу і колектив, на який можна спиратися. А вже в процесі чемпіонату не можу не відзначити «Дніпро-1» – єдиний супротивник, що не побоявся зіграти з нами у відкритий футбол. Це швидка, мобільна та агресивна команда, тому лише цікавіше буде протистояти їй у другому колі.
– Так, ми налаштовувались, хотілося підсумувати чотиримісячну роботу. Було б справедливо подивитися, наскільки ми таким складом готові конкурувати з командами Вищої ліги, розглядали гру як показову в плані нашого підсумкового результату. Шкода, що так сталося, однак це життя й нікуди не дінешся, лишається прийняти.
– Оцініть перше півріччя для своєї команди.
– Усі з очікуванням та інтересом підходили до цього проєкту «Шахтаря». Жіноча команда клубу, напевно, була великим знаком питання, незрозуміло було, стане проєкт вдалим чи ні. Я щасливий і вдячний дівчатам, що всі наші пропозиції вони прийняли і з великою наснагою відпрацювали чотири місяці. Результат, якого ми досягли, є плодом виконаної роботи. Розуміємо, на який рівень маємо виходити й під яким брендом граємо.
– Чи вдалося протягом першої частини чемпіонату реалізувати все намічене?
– Щодо організаційної роботи не маю жодних претензій – клуб надав усі можливі умови для прогресу команди. Чи вдалося досягти результату в організації гри? Великий мінус, що через травми випали Діана Кравчук і Вікторія Головач. Якби команда у повному складі подолала цю дистанцію, я б сказав, що трапилося те, про що можна тільки мріяти. А взагалі, результат тішить, показує, що ми не підвели й не поставили під сумнів репутацію клубу.
– Із 89 голів 40 – на рахунку Поліни Янчук і Вероніки Кожухар. Як прокоментуєте їхню гру в першій половині сезону?
– З точки зору їхньої мотивації для подальшого прогресу – великий плюс, адже така кількість забитих м'ячів тішить не лише мене, а й їх також. Ці результати надають сил і мотивації. Проте ми розуміємо, з якими командами грали, тобто суперники просто не відповідають рівню Вероніки та Поліни. Саме в матчі з «Восходом» і хотілося подивитись, чи знадобиться підсилення. Я віддаю їм належне за таку кількість м'ячів, щиро кажучи, сам не очікував такої результативності.
– У першому колі ви дуже часто змінювали тактичну схему, футболісток на позиціях. Наскільки задоволені реакцією команди на подібні зміни та чи обрали для себе оптимальний варіант розстановки?
– Будь-яка схема залежить від кадрового потенціалу, від того, як гравчині виконують вимоги, й від рівня суперника. Щодо будь-яких нововведень, я намагаюся бути відкритим і всі свої рішення пояснювати. Футболістки знають, якими категоріями я міркую, чому й для чого ухвалюю те чи інше рішення. Розумію, що кожна гравчиня повинна мати свій час, і намагаюся його надавати всім. Наприклад, юна Олександра Янєва усвідомлює, що їй ще слід тягнутися до рівня нашої команди, однак для її позитивного настрою та мотивації намагались давати їй ігровий час.
– На старті чемпіонату «Шахтар» ще в першому таймі закривав поєдинки, а в останніх матчах тенденція змінилась і команда частіше стала забивати після перерви. Із чим це пов’язано?
– Тут є два фактори. Перший: на початку чемпіонату було багато нових команд, ніхто нікого не знав, всі виходили з відкритим футболом. Згодом зрозуміли, з яким «Шахтарем» доведеться грати, й уже ніхто не хотів пропускати багато м'ячів. Саме через це більшість суперників до кінця першого кола перебудовувались та обирали оборонну тактику. Другий фактор був психологічним, адже дівчата вже знали свою силу, рівень, тобто на кожен матч виходили з розумінням того, що рано чи пізно, але цей м'яч однаково буде забито у ворота супротивника. Можливо, не так недооцінка, а не максимальний рівень складності не давав реалізувати свої моменти в першому таймі, тому в перерві доводилося вносити корективи. У другому таймі вже дотискали опонента, оскільки наш фізичний стан є значно вищим.
– Яка гра запам'яталася вам більше від інших і чому?
– Напевно, назву наш перший товариський матч з «Єдністю». Він задав тон тій роботі, що ми здійснили, а також показав мені й футболісткам, що ми маємо перспективу і колектив, на який можна спиратися. А вже в процесі чемпіонату не можу не відзначити «Дніпро-1» – єдиний супротивник, що не побоявся зіграти з нами у відкритий футбол. Це швидка, мобільна та агресивна команда, тому лише цікавіше буде протистояти їй у другому колі.