Мені не подобається, коли на арбітра тиснуть

21 вересня 2021 р.

|

FCSD

Головний тренер «Шахтаря» Роберто Де Дзербі напередодні матчу на Суперкубок України з «Динамо» відповів на запитання журналістів

– Містере, скільки поєдинків за участю «Динамо» ви подивилися? Чи є у цієї команди слабкі сторони? (Footboom.com)
– Я подивився кілька матчів. «Динамо» – добре організована, міцна команда, яка виграла чемпіонат минулого сезону і три останні Суперкубки. Але я також вважаю, що й моя команда міцна. Нам слід стати командою з великої літери, тому що наразі ми нею не є. Однак наші гравці мають гарні якості, в тому числі моральні. Ми – «Шахтар», тому повинні швидше ставати командою з великої літери.

– «Динамо» й «Шахтар» конкурують уже багато років. Чи перейнялися ви особисто цією конкуренцією? (Espreso.tv)
– У футболі є різні цикли. Були моменти, коли «Шахтар» був значно сильнішим, ніж «Динамо». В інші відрізки «Динамо» було сильнішим від «Шахтаря». Минулого сезону різниця між «Динамо» й «Шахтарем» становила 11 очок. Ми маємо зменшувати цю відстань, і швидше. Ця дистанція надто показує сильних футболістів «Динамо», які більше готові, – Миколенко, Забарний, Шапаренко, Циганков... Але я думаю так: коли в «Шахтарі» всі молоді футболісти стануть сильнішими, тоді ми зможемо змінити ієрархію, що була минулого сезону. Я намагаюся працювати над цим.

– Уперше Суперкубок грають не на початку сезону, а коли матчі вже йдуть. Для «Шахтаря» те, що зараз з'явився додатковий матч із міцним суперником у розпал чемпіонату й Ліги чемпіонів, це плюс чи додаткове навантаження і втома? (ICTV)
– Ми не вирішували, чи змінювати дату проведення матчу за Суперкубок, а просто сказали: добре, прийнято. Грати до початку сезону, на самому його початку або за два місяці – це нічого не змінює. Суперкубок – єдиний матч. У протистоянні такого типу слід просто грати, щоб перемогти, а не думати, коли ми хотіли б його провести.

– Ви говорили, що, коли Луческу тренував «Брешію», ви були у фанатському секторі й стежили за ним. Для вас це протистояння напевне особливе? Що ви відчуваєте перед нагодою виграти із «Шахтарем» перший трофей в Україні? («Профутбол»)
– Я добре пам'ятаю ту «Брешію», коли її тренував Луческу. Я був малим але пам'ятаю той час дуже добре. Це була чудова команда: Дзіліані, Лудзарді, Доміні, Де Паола... Дивитися на неї було задоволенням, адже вона любила починати конструкцію з оборони, м'яч завжди рухався низом. Сьогодні, через роки, я бачу геть іншого Луческу: зараз він любить грати довгими передачами, верхом, надто грати другий м'яч. Однак я ціную Луческу, тому що після стількох років у нього так само є пристрасть до футболу. Потрібно цінувати те, що він досі працює на високому рівні. Луческу – розумна людина, хитра людина. Для мене велика честь бути тренером в Україні. Однак мені не подобається атмосфера, що утворилась з арбітрами. Я приїхав сюди дуже тихо, і, повторюся, для мене честь бути тут, але я ніколи не говорю про суддів. Намагаюсь просто концентруватися на тому, що ми робимо на полі. І мені не подобається, коли арбітри можуть відчувати тиск інших. Зараз я, звісно, кажу про пенальті, який дали на 90+8-й хвилині в матчі «Динамо» з «Олександрією». Додали п'ять хвилин. Природно, таке мені не подобається. Я думаю тільки про тренерську роботу, однак я не дурень. І я дуже сподіваюся, що завтра арбітр зможе працювати спокійно. Завтра зіграють дуже сильні команди, тому все має бути на своєму місці, все має бути зроблено чесно. Сподіваюся, що сьогодні – останній раз, коли я говорю на цю тему, адже я справді її не люблю. Проте я маю очі. І ще я, звісно, слухаю, що відбувається навколо мене. Я поважаю всіх, але було б також правильно, щоб усі поважали мене та мою команду. При цьому на початку пресконференції я сказав, що в суперника, безумовно, є свої плюси.

– Багато хто з тренерів уважає, що безглуздо готуватися до серії пенальті. Ви солідарні з ними? Або маєте план, якщо буде нічия і все вирішать 11-метрові? (ТК «Футбол»)
– У нас є футболісти, які можуть бити пенальті. Проблема в тому, що зробити це сьогодні на базі й завтра на «Олімпійському» – велика різниця. Протестувати тут ментальну атмосферу, таку, як буде завтра, ми не можемо.

– У матчі з «Маріуполем» ми бачили молодих українських футболістів. Як би ви оцінили їхній прогрес? Вони досить непогано себе виявили, забивали м'ячі. І як стан здоров'я Трубіна? Коли він зможе повернутися? («Фокус»)
– Мені не подобається говорити, що в нас є молоді футболісти з України, а є з Бразилії або інших країн. Волію говорити, що в нас є молоді футболісти, й вони повинні поліпшити свій рівень. Прогрес я бачу: Конопля вже давно почав грати добре, те саме стосується Мудрика, Сікана та Судакова, які для мене мов сини. Мені дуже подобається Бондар – на щастя, він відновився після травми. Маємо Бондаренка й Корнієнка – їхнього прогресу ми теж дуже чекаємо. Трубін у четвер має знов почати працювати в загальній групі.