Моральних уроків я не приймаю
23 вересня 2021 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Роберто Де Дзербі – про перемогу над «Динамо» в матчі за Суперкубок, настрій, повагу до «Динамо» й Мірчі Луческу, а також про контракти досвідчених футболістів
– Що ви сказали футболістам, що на полі була така агресивність? («Футбольний формат»)
– Доброго вечора. Я просто сказав, що ми «Шахтар», що наш клуб престижний, клуб, який багато виграв. Однак минулого сезону ми нічого не виграли: чемпіоном стало київське «Динамо». У моїй команді міцні футболісти, вони мають більше вірити у свої якості, додати ще більше сміливості, бути з характером. Якщо ми додамо, відстань між нами й «Динамо» стане менше. Сказав тільки це.
– Від перших хвилин ви і ваш тренерський штаб були дуже емоційними. Ви вибігали за межі тренерської зони. Хотіли таким чином передати енергію команді, зарядити й завести її? («Профутбол Digital»)
– У нас дуже гаряча кров. Я вважаю, щоб добре грати у футбол, потрібні не лише ноги, а ще мізки та серце. Не існує великої команди без серця і мізків, так само як не існує без цього й великого гравця. Я дуже люблю працювати над тактичним, технічним боком, але якщо не додавати правильних емоцій, розум і серце, то тактика й техніка не дуже допомагають.
– Тим, що вийшов швидкісний Супряга, Луческу хотів вас здивувати? І чи здивував? («Футбольний формат»)
– Супряга – сильний футболіст. І взагалі «Динамо» – сильна команда. Вони виграли Суперкубок України тричі поспіль, виграли минулого сезону чемпіонат з 11 очками відриву. У них є Луческу – тренер, який в Україні виграв більше за всіх. Для нас, молодих тренерів, Луческу – майстер. Неважливо, хто грає, адже в «Динамо» багато міцних футболістів, плюс вони придбали гарних гравців на трансферному ринку.
– Учора на пресконференції ви говорили, що «Динамо» й Мірча Луческу чинять певний тиск на арбітрів. Зараз теж було багато емоцій, сварок між лавами запасних. Луческу перед вами сказав, що це певна неповага до «Динамо». Як ви можете це прокоментувати? (Football Hub)
– По-перше, я поважаю всіх. Проте якщо Луческу каже, що в нас не було респекту, коли він на кожному матчі додає тиску на арбітрів... Я моральних уроків не приймаю. Вони – чемпіони. Вигравши чемпіонат, вони заслужили. Для мене Луческу – маестро. Однак моральних уроків, як слід поводитись на полі, я не приймаю. «Динамо» – це важливий клуб, але важливий клуб і «Шахтар». І я ніколи не додаю тиску на арбітрів, ніколи! Однак мені не подобається, якщо інші гадають, що я дурень.
– Вітаємо з першим трофеєм в Україні. Ви пройшли бойове хрещення – це ваше перше українське класико. Які враження? І чи правильно буде сказати, що досвідчені гравці, як Степаненко або Марлос, зробили гру? (Tribuna.com)
– Звісно, вони допомогли виграти. У нас у «Шахтарі» зараз є делікатний момент. Українські футболісти для нас дуже важливі. І є дві групи: ті, що старші, й багато дуже молодих, ще не готових на сто відсотків. А між ними тільки Матвієнко. І ми повинні намагатися дати шанси всім сильним молодим футболістам. Бондар, Конопля, Корнієнко, Бондаренко, Судаков, Мудрик, Сікан... Повинні дати їм час прогресувати, й також іноді приймати їхні помилки. Аби за два-три сезони вони були на тому самому рівні, що Циганков, Забарний, Шапаренко зараз у «Динамо». Сьогодні нам ще щастить, що в нас є Пятов, Степаненко, Кривцов і Марлос. Можливо, за деякий час пощастить, що повернеться Жуніор Мораес. Доки в нас є такі футболісти з досвідом, нам вигідно, щоб вони показували шлях.
– Прокоментуйте ситуацію з Марлосом: чи буде з ним продовжено контракт? («Київський футбол»)
– Я хочу, щоб він продовжив контракт, і гадаю, що клуб теж хоче. Як, наприклад, і Степаненко. Для нас це міцні й важливі футболісти.
– «Динамо» гостріше розпочало перший тайм, створило кілька небезпечних моментів біля ваших воріт. Завдяки чому вже під час гри вам вдалося зламати її перебіг та обернути на свою користь? («UA: Перший»)
– «Динамо» створює гольові шанси, адже в них сильна команда, проте ми теж мали гарну нагоду забити – Траоре. Труднощі надто з'явились, коли в Матвієнка були проблеми і він постійно йшов з поля. Тоді ми втратили нашу організацію і не могли пресингувати жорстко, як потім це робили протягом усього матчу. Звичайно, сильна команда створила труднощі, проте не більше.
– Доброго вечора. Я просто сказав, що ми «Шахтар», що наш клуб престижний, клуб, який багато виграв. Однак минулого сезону ми нічого не виграли: чемпіоном стало київське «Динамо». У моїй команді міцні футболісти, вони мають більше вірити у свої якості, додати ще більше сміливості, бути з характером. Якщо ми додамо, відстань між нами й «Динамо» стане менше. Сказав тільки це.
– Від перших хвилин ви і ваш тренерський штаб були дуже емоційними. Ви вибігали за межі тренерської зони. Хотіли таким чином передати енергію команді, зарядити й завести її? («Профутбол Digital»)
– У нас дуже гаряча кров. Я вважаю, щоб добре грати у футбол, потрібні не лише ноги, а ще мізки та серце. Не існує великої команди без серця і мізків, так само як не існує без цього й великого гравця. Я дуже люблю працювати над тактичним, технічним боком, але якщо не додавати правильних емоцій, розум і серце, то тактика й техніка не дуже допомагають.
– Тим, що вийшов швидкісний Супряга, Луческу хотів вас здивувати? І чи здивував? («Футбольний формат»)
– Супряга – сильний футболіст. І взагалі «Динамо» – сильна команда. Вони виграли Суперкубок України тричі поспіль, виграли минулого сезону чемпіонат з 11 очками відриву. У них є Луческу – тренер, який в Україні виграв більше за всіх. Для нас, молодих тренерів, Луческу – майстер. Неважливо, хто грає, адже в «Динамо» багато міцних футболістів, плюс вони придбали гарних гравців на трансферному ринку.
– Учора на пресконференції ви говорили, що «Динамо» й Мірча Луческу чинять певний тиск на арбітрів. Зараз теж було багато емоцій, сварок між лавами запасних. Луческу перед вами сказав, що це певна неповага до «Динамо». Як ви можете це прокоментувати? (Football Hub)
– По-перше, я поважаю всіх. Проте якщо Луческу каже, що в нас не було респекту, коли він на кожному матчі додає тиску на арбітрів... Я моральних уроків не приймаю. Вони – чемпіони. Вигравши чемпіонат, вони заслужили. Для мене Луческу – маестро. Однак моральних уроків, як слід поводитись на полі, я не приймаю. «Динамо» – це важливий клуб, але важливий клуб і «Шахтар». І я ніколи не додаю тиску на арбітрів, ніколи! Однак мені не подобається, якщо інші гадають, що я дурень.
– Вітаємо з першим трофеєм в Україні. Ви пройшли бойове хрещення – це ваше перше українське класико. Які враження? І чи правильно буде сказати, що досвідчені гравці, як Степаненко або Марлос, зробили гру? (Tribuna.com)
– Звісно, вони допомогли виграти. У нас у «Шахтарі» зараз є делікатний момент. Українські футболісти для нас дуже важливі. І є дві групи: ті, що старші, й багато дуже молодих, ще не готових на сто відсотків. А між ними тільки Матвієнко. І ми повинні намагатися дати шанси всім сильним молодим футболістам. Бондар, Конопля, Корнієнко, Бондаренко, Судаков, Мудрик, Сікан... Повинні дати їм час прогресувати, й також іноді приймати їхні помилки. Аби за два-три сезони вони були на тому самому рівні, що Циганков, Забарний, Шапаренко зараз у «Динамо». Сьогодні нам ще щастить, що в нас є Пятов, Степаненко, Кривцов і Марлос. Можливо, за деякий час пощастить, що повернеться Жуніор Мораес. Доки в нас є такі футболісти з досвідом, нам вигідно, щоб вони показували шлях.
– Прокоментуйте ситуацію з Марлосом: чи буде з ним продовжено контракт? («Київський футбол»)
– Я хочу, щоб він продовжив контракт, і гадаю, що клуб теж хоче. Як, наприклад, і Степаненко. Для нас це міцні й важливі футболісти.
– «Динамо» гостріше розпочало перший тайм, створило кілька небезпечних моментів біля ваших воріт. Завдяки чому вже під час гри вам вдалося зламати її перебіг та обернути на свою користь? («UA: Перший»)
– «Динамо» створює гольові шанси, адже в них сильна команда, проте ми теж мали гарну нагоду забити – Траоре. Труднощі надто з'явились, коли в Матвієнка були проблеми і він постійно йшов з поля. Тоді ми втратили нашу організацію і не могли пресингувати жорстко, як потім це робили протягом усього матчу. Звичайно, сильна команда створила труднощі, проте не більше.