Українці надихають

В інтерв’ю форвард розповів про те, як змінилося його життя останнім часом, поділився враженнями від роботи з Роберто Де Дзербі та відзначив важливість благодійних матчів «гірників» у межах Shakhtar Global Tour for Peace.

– Андрію, з днем народження! Як ти до війни планував святкувати?
– Дякую за вітання! До війни особливо нічого не планував... Намагаюся ніколи не будувати планів, бо невідомо, що випаде цього дня. Бувало так, що на тренуваннях чи іграх зустрічав день народження. Але зараз вийшло, що в Туреччині перебуваю, тренуюсь із командою.

– Як війна змінила твоє життя та життя твоєї родини?
– Дуже сильно змінилося життя, звісно. Складний час, усім в Україні тяжко, і на моїй сім’ї це теж позначилося. Мій батько зараз у Збройних силах України. Переживаю за маму, що залишилася вдома сама. Добре, що брат та його дівчина допомагають їй. Переживаю також про своїх бабусь, дідусів, які теж залишилися там.

– Як ставишся до ідеї «Шахтаря» проводити благодійні матчі?
– Вважаю, це дуже правильно та добре. Таким чином ми допомагаємо тим, чим можемо. Матчі потрібні не так для нас, як важливі, щоб можна було зібрати кошти для української армії та мирних жителів. Звісно, ми хочемо показати ще й хорошу гру, щоб люди хоча б трохи відволіклися від того, що відбувається, так би мовити, поміняли «картинку» й насолодилися футболом. Бо наразі в Україні футболу, на жаль, немає.

– Коли ви на трибунах бачите українців, що відчуваєте? Чи відчуваєте підтримку?
– Так, звісно, відчуваємо їхні емоції, і це дуже приємно. Я вражений, що в тих містах, де ми бували, так багато українців. Їхня підтримка надихає.

– Як у вас зараз побудовано тренувальний процес? Як працюється під орудою Роберто Де Дзербі?
– Наразі ми проводимо по одному тренуванню на день. Готуємось до наступної гри, яка відбудеться 25 квітня із «Антальяспором». Я вже займаюсь із командою тиждень, мені дуже подобається. Де Дзербі про все говорить відкрито, закликає нас не боятися, а грати у футбол, отримуючи насолоду від нього. Звичайно, не варто забувати, що ми повинні завжди прагнути до перемоги і демонструвати якісний футбол. А загалом мені подобаються його стиль гри, тактичні ідеї, те, як він взаємодіє з командою й проводить тренування.

– Як уважаєш, яким чином війна позначиться на чемпіонаті України?
– Сподіваюся, чемпіонат не зникне, а навіть навпаки – уся наша країна після війни розквітне іще більше. Відбудуємо той же Маріуполь, який буде іще красивішим, у якому буде не лише футбол, а й багато інших місць, де діти й городяни зможуть відпочивати та насолоджуватися життям.

– У чому сила України і чому перемога буде за нами?
– Бо ми – українці. І буде все лише так. Слава Україні!