Щодня в Україні повітряна тривога

– Я хотів би подякувати футбольному клубу «Антальяспор» за прийом та проведений матч. На гру ми вийшли в спеціальних футболках. Уже 215 дітей загинуло в Україні, і ці футболки – наше послання світу і спосіб показати, що країна страждає від російської окупації та війни. Днями в мене також народилася дитина, і я долучився до команди, щоб допомогти хлопцям донести до світу те, що відбувається в нашій країні. Моя сім’я з Києва, зараз усі ми – біженці. Усі мої рідні перебувають в іншому місті, моя дружина не змогла народити вдома, у нормальних умовах. Ми сиділи під обстрілами, бомбардуваннями, і це дуже страшна тема. Звісно ж, цими матчами ми хочемо показати всьому світові, що в нашій країні сьогодні відбувається.

– Наскільки важко зараз бути сконцентрованим і мотивованим, коли в країні йде війна?
– Звісно, грати дуже важко, адже мені довелося залишити свою родину в Україні. Батьки, немовля – усі в Україні. Мені дуже важко, передовсім я переживаю про них. Щодня в Україні повітряна тривога, можливо, ви цього не знаєте, але зараз над країною постійно літають ракети й бомби. Я дуже переживаю, та футбол допомагає на пару годин переключитись. Ми знаходимо мотивацію в тому, щоб показати всьому світу ситуацію та зробити так, щоб про нас знав увесь світ. Потрібно, щоб люди замислилися про те, як важко нашій країні. На кожну гру ми виходимо максимально сконцентрованими і граємо за свою країну, за свій народ, за всіх, хто захищає нашу землю, за сім’ї, рідних та близьких.

– Ви отримали виклик до національної збірної. Якось по-особливому налаштовуєтеся на можливу участь у найважливішій грі проти Шотландії?
– Якщо чесно, то наразі якогось конкретного налаштування немає. Поки що я з «Шахтарем», і ще не думаю про збірну. Готую особисто себе як футболіста та віддаюся команді. А вже після всіх благодійних матчів і збору в Туреччині долучуся до збірної, тоді й думатиму про це. Наразі всі думки тільки про клуб.