Ми – українці, ми ніколи не здамося!
20 березня 2022 р.
|
Голкіпер «Шахтаря» Олексій Шевченко – щодо війни, нових реалій життя та мужності українців
– Україна продовжує боротися з воєнною агресією з боку Росії. Що ти думаєш про все, що відбувається? Як змінилося твоє життя протягом цих трьох тижнів?
– До останнього не вірив, та й увесь світ, напевно, теж не вірив, що у XXI столітті можна ось так узяти і напасти на мирну країну під якимись вигаданими приводами. Це просто безумство. Багато хто залишив свої домівки, рідні міста – життя мільйонів людей змінилося. Моє життя також не те, що було раніше. Дякувати Богові, я живий і здоровий. Так, у мене забрали мою улюблену справу, улюблену роботу, проте це ніщо порівняно з бідами інших українців. Хтось утратив близьких, у когось більше немає житла. У багатьох містах, у тих-таки Маріуполі й Харкові, дуже важка ситуація.
– Чи обговорюєте ситуацію з партнерами по команді? Як допомагаєте один одному?
– Ми з хлопцями завжди на зв'язку, обговорюємо все, що відбувається. Тішить, що всі живі й неушкоджені. Намагаємось допомагати, якщо комусь щось треба, ділитися, страхувати. Це нас ще дужче об'єднало.
– Як сьогодні знаменитості, спортсмени можуть допомогти країні та українському народові в цій боротьбі?
– Гадаю, насамперед інформаційно: у соцмережах висловлювати свою думку, показувати правду, щоб люди в різних країнах розуміли реалії цієї війни, знали, що відбувається в Україні насправді. Хто має змогу, той повинен допомагати фінансово, надавати гуманітарну допомогу. І, звісно ж, усі ми сьогодні маємо подякувати нашим захисникам – бійцям ЗСУ, тероборони. Захоплюємось їхньою мужністю! Вони – справжні герої всієї нації! Ми – українці, ми ніколи не здамося, не житимемо за чужими, насильно насаджуваними правилами. Хочеться, аби це все чимшвидше скінчилося. Тоді ми знов відбудуємо наші міста й житимемо мирним, щасливим життям.
– До останнього не вірив, та й увесь світ, напевно, теж не вірив, що у XXI столітті можна ось так узяти і напасти на мирну країну під якимись вигаданими приводами. Це просто безумство. Багато хто залишив свої домівки, рідні міста – життя мільйонів людей змінилося. Моє життя також не те, що було раніше. Дякувати Богові, я живий і здоровий. Так, у мене забрали мою улюблену справу, улюблену роботу, проте це ніщо порівняно з бідами інших українців. Хтось утратив близьких, у когось більше немає житла. У багатьох містах, у тих-таки Маріуполі й Харкові, дуже важка ситуація.
– Чи обговорюєте ситуацію з партнерами по команді? Як допомагаєте один одному?
– Ми з хлопцями завжди на зв'язку, обговорюємо все, що відбувається. Тішить, що всі живі й неушкоджені. Намагаємось допомагати, якщо комусь щось треба, ділитися, страхувати. Це нас ще дужче об'єднало.
– Як сьогодні знаменитості, спортсмени можуть допомогти країні та українському народові в цій боротьбі?
– Гадаю, насамперед інформаційно: у соцмережах висловлювати свою думку, показувати правду, щоб люди в різних країнах розуміли реалії цієї війни, знали, що відбувається в Україні насправді. Хто має змогу, той повинен допомагати фінансово, надавати гуманітарну допомогу. І, звісно ж, усі ми сьогодні маємо подякувати нашим захисникам – бійцям ЗСУ, тероборони. Захоплюємось їхньою мужністю! Вони – справжні герої всієї нації! Ми – українці, ми ніколи не здамося, не житимемо за чужими, насильно насаджуваними правилами. Хочеться, аби це все чимшвидше скінчилося. Тоді ми знов відбудуємо наші міста й житимемо мирним, щасливим життям.