Команда має майбутнє

23 листопада 2022 р.

|

FCSD

Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевіч після матчу з «Ворсклою» (3:2) підсумував першу частину сезону

– Ігоре, перша частина сезону для оновленого «Шахтаря» була успішною або вам хотілося б більшого?
– А як ви вважаєте? З погляду того, чого чекали від «Шахтаря» нинішнього сезону, перед його початком? Якщо ви говорите про перше місце, то ви амбітні й думаєте позитивно. І це дуже важливо. Однак не всі так гадають. Спочатку було дуже складно: ми навіть не знали, ким гратимемо і як існуватиме клуб. Але протягом зборів, чемпіонату та Ліги чемпіонів ми зібрали кількох виконавців і почали зіграватися, набирати обертів. Проте ми не були серед фаворитів чемпіонату, не вважали, що маємо достатньо, аби змагатися за чемпіонство. І в Лізі чемпіонів уважалися абсолютними аутсайдерами. Однак своїм характером, якостями, амбіціями молодих футболістів ми показали протилежне та здивували Європу, європейські медіа в Лізі чемпіонів. Ми показали, що команда має майбутнє. Можливо, важливіше за те, якою команда є зараз, те, якою вона може бути. Показали не лише фізику і ментальну силу, а й дуже якісний футбол, як грати за Україну, за себе, за «Шахтар». Це один турнір. Ми взяли третє місце, як премію маємо Лігу Європи. І нам забракло зовсім трохи, можливо, досвіду й моці, щоб обіграти «Лейпциг» двічі поспіль. Але є ще один турнір – чемпіонат: 30 матчів, де ти повинен показати й довести зрілість і досвідченість. У нас зараз цього немає. Є кілька досвідчених футболістів, проте кістяк «Шахтаря» – молоді гравці. Це категорія гравців U21, але вони настільки якісні, що виступають на одному рівні зі збірниками в чемпіонаті України, де ми змагаємось за чемпіонство. Слід віддати їм належне. Це їхній перший досвід на такому рівні, де вони є лідерами «Шахтаря» і всі грають по 90 хвилин. Мудрик, Судаков, Бондаренко, Трубін, Бондар – футболісти за віком, може, й не настільки молоді, проте за кар’єрою це їхній перший сезон. І відразу вимагати від них стати чемпіонами, відразу ця критика після поразок, можливо, й об’єктивна... Ми самі багато чого вимагаємо від себе. Грати в «Шахтарі» – відчувати стрес відповідальності. Ми всі це розуміємо і знаємо, що таке «Шахтар» (Донецьк). Тож це і є маленький нюанс. Ти мусиш зважати на тиск, і ніхто не робитиме знижку після поразок, що тобі 19–20 років або це твій перший сезон. Цього не буде. Грати в «Шахтарі» досить складно. Тільки найкращі через це проходять і роблять результат. А ми це робимо наразі.

– Чи це була остання гра Мудрика за «Шахтар»?
– Це керівництво вирішуватиме, що робити, коли є варіант продажу футболіста, зірки команди. Мені як тренерові, звичайно, хочеться, аби такий футболіст грав якомога довше в команді, аби навколо нього будувався якісний «Шахтар», щоб усі набирали обертів, набували досвіду й робили те, що, можливо, колись робила команда в Лізі чемпіонів. З нашими зусиллями, талантом і амбіціями, гадаю, ми змогли б разом це зробити згодом. Вони молоді, говорю ще раз, молоді. Є в «Динамо» (Загреб) кілька футболістів, наприклад, Гвардіол, який виступає в «Лейпцигу» і сьогодні грав на чемпіонаті світу, іспанець Дані Ольмо, який виступав у Загребі. Кожен з них провів не менш ніж 100 матчів за клуб і лише потім перейшов із проміжного клубу, а не одразу до «Барселони» та «Манчестер Сіті». Це один маленький приклад того, як правильно будувати свою кар’єру, щоб ти вийшов на найвищий рівень уже готовим, потужним. Щоб міг казати «Я тут!» і відчиняти двері ногами. Однак тренер завжди трошки егоїст і хоче мати якісних гравців якнайдовше у своїй команді, щоб дати результат і кайф уболівальникам.

– Ваш колега не надто добре відгукнувся про роботу арбітрів, і ви протягом сезону багато від цього страждали…
– Не знаю. Минулий матч ми грали з «Дніпром-1» і заслужено поступилися. Вони були ментально краще підготовленими і взяли три очки. А суддівство було гарним. Отже, можемо. Я говорю про свіжий матч, а те, що були в попередніх іграх дивні речі, – я це бачу. Ми повинні додати в цьому. Ми всі вдосконалюємось. Я як тренер, коли програю, то розумію, що маю великий запас, що мушу теж учитися та вдосконалюватись. І якщо від туру до туру це не змінюється, то ми говоримо про погане суддівство. Проте якщо висновки робляться правильні й комітет арбітрів ухвалює рішення, то це йде на користь українському футболу. Щоб ти не думав, хто там судить, що весь час один і той самий сидить на VAR. А що, немає інших суддів? Тоді ти маєш думати про це і коментувати це для користі українського футболу. Ви бачили, як важко було сьогодні: три години сиділи без світла в роздягальні й думали не про те, як тактику розібрати, а чи не впаде бомба. Тож ми, весь український народ, повинні об’єднуватися зараз. Не критикувати одне одного, не звільняти тренера через поразки. Це війна. Це війна в Україні. Я цього не можу збагнути. Чому ділимося? У Хорватії не діляться: коли була війна, то всі були одним цілим. 40 мільйонів осіб зараз мають дихати як один. І я тут, з вами. І хочу, щоб ви всі думали як єдине ціле.