Моє серце належить лише Шахтарю

– Ярославе, раді знову бачити тебе в «Шахтарі». Як це – повернутися до рідного клубу? Як минула зустріч із командою?
– Завжди мріяв повернутися до «Шахтаря». Я люблю цей клуб, і моє серце належить лише «Шахтарю». Де б я не грав, відданий цьому клубові. Як мене зустріли хлопці? Добре. Треба ще познайомитися з усіма. Сподіваюсь, допоможу їм.

– З ким із клубу спілкувався перед поверненням до «Шахтаря»?
– Я розмовляв з Дарійо, учора говорив з тренером – ми один одного зрозуміли. Усе залежить від мене. Незважаючи на вік, 33 роки, я досі молодий і докладатиму зусиль, нав’язуватиму тренерові свою кандидатуру, щоб потрапляти до стартового складу.

– Ти як ніхто інший знаєш «Шахтар», довго виступав за команду. Що можеш сказати про нинішній молодий український «Шахтар»?
– Я дивився майже всі матчі в Лізі чемпіонів, і мені дуже сподобалася гра. Хлопці молоді не бояться, плюс є досвідчені, які допомагають – гарний баланс. І є куди зростати, це не межа. Сподіваюся, з кожним тренуванням і з кожною грою «Шахтар» набиратиме обертів, прямуватиме вперед і домагатиметься своїх цілей.

– Що скажеш про тренерську філософію Ігора Йовічевіча?
– Я ще не тренувався в загальній групі, проте всі тактики мені зрозумілі. Слухатиму тренера, вникатиму в тактику – і, гадаю, розуміння прийде до мене швидко.

– Які особисто твої цілі та амбіції в нинішньому «Шахтарі»?
– Амбіції в «Шахтаря» одні – завжди бути першим і у єврокубках домагатися гарних результатів. А моє завдання – допомогти команді. Якщо я допоможу команді досягти результату, то радітиму сам, а там уже нехай оцінюють мене інші.

– Під яким номером гратимеш?
– Під 44-м.