Завжди стежив за Порту

– Гамбург буде п’ятим містом, де «Шахтар» зіграє у єврокубках після від’їзду з Донецька у 2014 році через війну. Цікаво дізнатися вашу думку щодо матчів у Гамбурзі, а також чого ви очікуєте від переїзду до цього міста?
– По-перше, я гадаю, що клуб вирішив грати тут виходячи з можливостей. Маємо брати до уваги той факт, що минулого року єврокубкові матчі проводилися у Варшаві, а цього сезону варшавська «Легія» також потрапила до єврокубків, отже, ми мали б дві команди, які гратимуть у Європі, і це може знизити інтерес людей до відвідування матчів. Після цього клубу стало відомо, що в Гамбурзі є інтерес до міжнародних ігор. Тому, якщо орієнтуватися на продаж квитків, це було чудове рішення. Тут ми зустрінемося з дуже гарними командами. Задоволені цим переїздом, якістю стадіону та всім іншим.

– Багато захисників відсутні – Чигринський, Матвієнко, Бондар. Чи ускладнює це ситуацію для вас?
– Деякі захисники вибули ще кілька тижнів тому, і, на мою думку, інші гравці добре попрацювали за цей час на їхніх позиціях. Нам їх бракуватиме, але ми маємо достатньо якісних футболістів, щоб продовжувати прогресувати.

– Ще одне запитання щодо гравців, а саме воротарів. Як почувається Дмитро Різник після трагедії, що сталася з його братом? Чи ви вже знаєте, хто гратиме завтра?
– Дмитро приїхав разом із командою, тому з ним усе гаразд.

– Вітання з Грузії. Завтра буде перша гра для наших хлопців – Георгія Гочолеішвілі, який уже пів року в «Шахтарі», та Іраклі Азарова, який приєднався нещодавно. Ігри збірних були досить важкі. Як вони зараз почуваються? Що ви можете сказати про них і наскільки важливими вони є для команди?
– По-перше, вони обоє добре почуваються. З ними приємно працювати, знаю їх від початку сезону. Не тільки їх було залучено до своєї збірної в ці кілька тижнів, а також і багатьох українських гравців нашої команди. Ми піклуємося про всіх. Ми покладаємо на них великі сподівання в майбутньому.

– Містере, що ви думаєте про «Порту»?
– Як тренери, ми завжди уважно спостерігаємо за командами, на які цікаво дивитися, щоб дізнатися про їхні якості та стиль футболу. У минулих сезонах «Порту» завжди був однією з команд, на яких я звертав увагу, тому що вони мають схожі з моїми уявлення про футбол та розвиток гравців, забезпечують їм можливість грати в першій команді. Також усі ці роки у футболі ми маємо друзів, які працюють з «Порту», тому завжди приємно зустрітися з ними.

– Що для вас як тренера означає робота з гравцями з України? Точніше, що від вас потребується, щоб тренувати, не тільки футбол, але й інші речі, які треба враховувати?
– Для мене це другий досвід в Україні: у більш легкі для країни часи я там розвивав свою кар’єру тренера в «Шахтарі», був директором Академії. Минулого року вирушив до України, щоб стати тренером в іншому клубі, і ситуація була зовсім іншою. Більше труднощів під час проведення ігор та пересувань між містами – це забирає більше часу, є особливості, пов’язані з війною. Усі клуби, які грають в УПЛ, роблять усе можливе, щоб організувати нормальний чемпіонат для всіх уболівальників. Цьогоріч така ситуація продовжується. Футбол в Україні все ще прогресує, молодим гравцям з місцевих команд надається більше можливостей для розвитку.

– Продовжуючи запитання мого колеги: чи є рішення «Шахтаря» брати участь у Лізі чемпіонів УЄФА висловленням позиції? Чи можете ви прокоментувати події в країні протягом останніх кількох місяців?
– Це ваше запитання, але я вважаю, що ця тема зараз турбує всіх. Як «Шахтар» може допомогти Україні через футбол? Наразі для нас це єдиний спосіб допомогти: повідомити людям у світі про ситуацію в Україні, надаючи нашим гравцям можливість брати участь у міжнародних змаганнях. Тож є дві мети – грати у футбол і поширювати інформацію про поточні події в Україні.