Мали шанси вирвати як мінімум нічию
23 жовтня 2024 р.
|
Захисник «Шахтаря» Юхим Конопля поділився враженнями від матчу Ліги чемпіонів з «Арсеналом»
– Юхиме, «Шахтар» мінімально поступився «Арсеналу» в Лондоні. Яким буде твій аналіз гри?
– Звісно, перші 20–25 хвилин були дуже важкими для нас, тому що це, усе ж, одна з топових команд світу, і ми потроху адаптувалися до їхньої гри, до того, як вони пресингують, що роблять з мʼячем. Але після ми показали наш характер, і саме завдяки цьому та бажанню змогли трохи переломити гру, створити декілька моментів, узяти під контроль мʼяч та гру в цілому. І також мали можливості, щоб забити.
– Відштовхуючись саме від твоїх вражень там, на футбольному полі, як відчувався такий гранд, як «Арсенал»?
– Знаєте, у перші хвилини вони відчувалися швидшими, більшими, наче в них на одного гравця більше на полі. Але, я ж кажу, коли ми адаптувалися і трохи втягнулися, то звикли та зрозуміли, що проти них можна грати, можна грати в наш футбол.
– Що у вашому виконанні саме в обороні спрацювало найкраще? Чи вдавалося якісно діяти проти футболістів «Арсенала»?
– Я вважаю, що так. Звісно, у них були подачі й моменти, без цього ніяк, але ми боролися, підстраховували один одного. Мабуть, саме завдяки тому, що ми билися на футбольному полі та допомагали один одному, змогли не пропустити більше одного гола. Та й той був якимсь нещастям, бо мʼяч так зрадницьки залетів, що немає навіть слів.
– Який момент, на твою думку, став ключовим у протистоянні та чи відчувалося, що хід гри може змінитися на користь «Шахтарю»?
– Так, відчувалося, коли в останні 20–30 хвилин ми взяли мʼяч під контроль. Гадаю, футболісти «Арсенала» це відчули. Саме це їх, може, десь фізично підломило: вони теж люди й також можуть фізично виснажуватися, як і ми. Але ми завдяки характеру змогли взяти гру під свій контроль та мали шанси, мали дуже хороші можливості, щоб забити й вирвати як мінімум нічию.
– Чи очікували, що Дмитро Різник зможе потягнути пенальті? Що казали йому після цього епізоду?
– Звісно, бо якщо памʼятаєте, то ще за «Ворсклу» Діма дуже класно тягнув пенальті, і тут, напевно, нічого для нього не відрізняється – теж удар з позначки. Гравець пробив, він прочитав чи просто гарно зайняв позицію – я не знаю, це його воротарські штучки. Авжеж, ми раділи за нього, і це дало нам поштовх рухатися вперед.
– Які висновки можна зробити перед наступними поєдинками Ліги чемпіонів?
– Висновок такий: якщо ми можемо грати проти «Арсенала», команди, яка змагається за чемпіонство в найсильнішій лізі світу – а я вважаю, що вони боротимуться і за перемогу в Лізі чемпіонів, це однозначно, – то ми повинні виходити й грати в наш футбол, показувати свої найкращі якості з кожною командою, з якою зустрічатимемося в майбутньому.
– Позитивного було загалом чимало, присутність українських вболівальників зокрема. Що можеш сказати про це?
– Хочу подякувати нашим фанам, тому що, коли вийшов на розминку, було дуже приємно та, чесно скажу, неочікувано побачити стільки наших вболівальників – майже увесь кутовий був забитий знизу догори. Було чутно під час гри, як вони підтримували нас, як співали. І, звісно, дуже велика подяка всім нашим фанам, які зараз в Україні й підтримували нас, дивлячись гру по телевізору, та подяка нашим воїнам, яким, сподіваємося, незважаючи на результат, ми подарували позитивні емоції.
– Звісно, перші 20–25 хвилин були дуже важкими для нас, тому що це, усе ж, одна з топових команд світу, і ми потроху адаптувалися до їхньої гри, до того, як вони пресингують, що роблять з мʼячем. Але після ми показали наш характер, і саме завдяки цьому та бажанню змогли трохи переломити гру, створити декілька моментів, узяти під контроль мʼяч та гру в цілому. І також мали можливості, щоб забити.
– Відштовхуючись саме від твоїх вражень там, на футбольному полі, як відчувався такий гранд, як «Арсенал»?
– Знаєте, у перші хвилини вони відчувалися швидшими, більшими, наче в них на одного гравця більше на полі. Але, я ж кажу, коли ми адаптувалися і трохи втягнулися, то звикли та зрозуміли, що проти них можна грати, можна грати в наш футбол.
– Що у вашому виконанні саме в обороні спрацювало найкраще? Чи вдавалося якісно діяти проти футболістів «Арсенала»?
– Я вважаю, що так. Звісно, у них були подачі й моменти, без цього ніяк, але ми боролися, підстраховували один одного. Мабуть, саме завдяки тому, що ми билися на футбольному полі та допомагали один одному, змогли не пропустити більше одного гола. Та й той був якимсь нещастям, бо мʼяч так зрадницьки залетів, що немає навіть слів.
– Який момент, на твою думку, став ключовим у протистоянні та чи відчувалося, що хід гри може змінитися на користь «Шахтарю»?
– Так, відчувалося, коли в останні 20–30 хвилин ми взяли мʼяч під контроль. Гадаю, футболісти «Арсенала» це відчули. Саме це їх, може, десь фізично підломило: вони теж люди й також можуть фізично виснажуватися, як і ми. Але ми завдяки характеру змогли взяти гру під свій контроль та мали шанси, мали дуже хороші можливості, щоб забити й вирвати як мінімум нічию.
– Чи очікували, що Дмитро Різник зможе потягнути пенальті? Що казали йому після цього епізоду?
– Звісно, бо якщо памʼятаєте, то ще за «Ворсклу» Діма дуже класно тягнув пенальті, і тут, напевно, нічого для нього не відрізняється – теж удар з позначки. Гравець пробив, він прочитав чи просто гарно зайняв позицію – я не знаю, це його воротарські штучки. Авжеж, ми раділи за нього, і це дало нам поштовх рухатися вперед.
– Які висновки можна зробити перед наступними поєдинками Ліги чемпіонів?
– Висновок такий: якщо ми можемо грати проти «Арсенала», команди, яка змагається за чемпіонство в найсильнішій лізі світу – а я вважаю, що вони боротимуться і за перемогу в Лізі чемпіонів, це однозначно, – то ми повинні виходити й грати в наш футбол, показувати свої найкращі якості з кожною командою, з якою зустрічатимемося в майбутньому.
– Позитивного було загалом чимало, присутність українських вболівальників зокрема. Що можеш сказати про це?
– Хочу подякувати нашим фанам, тому що, коли вийшов на розминку, було дуже приємно та, чесно скажу, неочікувано побачити стільки наших вболівальників – майже увесь кутовий був забитий знизу догори. Було чутно під час гри, як вони підтримували нас, як співали. І, звісно, дуже велика подяка всім нашим фанам, які зараз в Україні й підтримували нас, дивлячись гру по телевізору, та подяка нашим воїнам, яким, сподіваємося, незважаючи на результат, ми подарували позитивні емоції.