Людям цікаво дізнаватися про Шахтар
25 жовтня 2024 р.
|
Автор книги «Ми граємо далі. Боротьба донецького «Шахтаря» за Україну, Футбол і Свободу» Енді Брасселл – про історію її написання, реакцію читачів і побажання українцям
– Енді, розкажіть, будь ласка, як у вас виникла ідея написати книгу про «Шахтар»?
– Насправді я дуже давно слідкую за «Шахтарем», можливо, з 2008 року, і добре володію португальською мовою, тому розумію підхід до бразильських гравців. «Шахтар» для мене не чужа команда, яка знає, як працювати з бразильськими футболістами. Відтоді я дізнавався все більше про команду, країну та клуб загалом. Як уже зазначав, я дуже давно слідкую за «Шахтарем», бачив перемогу в Кубку УЄФА і навіть відвідував «Донбас Арену». На жаль, через відомі події «Шахтар» вимушений був покинути рідну домівку, де я мав нагоду побувати. Для мене ця тема, безумовно, близька, тому я вирішив, що більше людей у Великій Британії та англомовному світі заслуговують на те, щоб дізнатися більше про шлях цього неймовірного та справді великого клубу.
– Як британці відреагували на вашу книгу?
– Безумовно, книга викликала значний інтерес на моїй батьківщині. Людям цікаво дізнаватися про «Шахтар» не лише в контексті останніх двох-трьох років після повномасштабного вторгнення, але й протягом усіх 10 років, включно з гарячою фазою війни на Донбасі. Я переконаний, що книга сподобалася широкому колу читачів, і в Британії вона також знайде свою аудиторію.
– Що вас найбільше надихає в «Шахтарі»?
– Мабуть, найцікавіше в цій історії – це те, як люди по всьому світу реагують на «Шахтар» і з якою підтримкою ставляться до клубу. Згадаймо, що минулого сезону «Шахтар» виступав у Гамбурзі, а цього року змінив арену та грає в Гельзенкірхені на «Фельтінс-Арені». Попри це трибуни залишаються заповненими, «Шахтар» продовжує цікавити вболівальників. Вочевидь, що світові небайдужа історія, яку разом із клубом переживає Україна. Особливо приємно бачити молодих талановитих українських гравців, які виходять на поле на найвищому рівні найпрестижнішого клубного турніру Європи, а можливо, й усього світу. До того ж до складу повернулися бразильські легіонери, зокрема Педріньйо, який мені дуже імпонує.
– Що хочете побажати «Шахтарю» та всім українцям?
– Цитуючи назву моєї книги, «Ми граємо далі». Щиро бажаю, щоб ваша гра тривала не лише на футбольному полі, а й у житті загалом. Бажаю українцям та Україні, щоб жахіття війни якнайшвидше завершилися, а футбол і нормальне життя змогли повернутися до вас. Ви на це заслуговуєте!
– Насправді я дуже давно слідкую за «Шахтарем», можливо, з 2008 року, і добре володію португальською мовою, тому розумію підхід до бразильських гравців. «Шахтар» для мене не чужа команда, яка знає, як працювати з бразильськими футболістами. Відтоді я дізнавався все більше про команду, країну та клуб загалом. Як уже зазначав, я дуже давно слідкую за «Шахтарем», бачив перемогу в Кубку УЄФА і навіть відвідував «Донбас Арену». На жаль, через відомі події «Шахтар» вимушений був покинути рідну домівку, де я мав нагоду побувати. Для мене ця тема, безумовно, близька, тому я вирішив, що більше людей у Великій Британії та англомовному світі заслуговують на те, щоб дізнатися більше про шлях цього неймовірного та справді великого клубу.
– Як британці відреагували на вашу книгу?
– Безумовно, книга викликала значний інтерес на моїй батьківщині. Людям цікаво дізнаватися про «Шахтар» не лише в контексті останніх двох-трьох років після повномасштабного вторгнення, але й протягом усіх 10 років, включно з гарячою фазою війни на Донбасі. Я переконаний, що книга сподобалася широкому колу читачів, і в Британії вона також знайде свою аудиторію.
– Що вас найбільше надихає в «Шахтарі»?
– Мабуть, найцікавіше в цій історії – це те, як люди по всьому світу реагують на «Шахтар» і з якою підтримкою ставляться до клубу. Згадаймо, що минулого сезону «Шахтар» виступав у Гамбурзі, а цього року змінив арену та грає в Гельзенкірхені на «Фельтінс-Арені». Попри це трибуни залишаються заповненими, «Шахтар» продовжує цікавити вболівальників. Вочевидь, що світові небайдужа історія, яку разом із клубом переживає Україна. Особливо приємно бачити молодих талановитих українських гравців, які виходять на поле на найвищому рівні найпрестижнішого клубного турніру Європи, а можливо, й усього світу. До того ж до складу повернулися бразильські легіонери, зокрема Педріньйо, який мені дуже імпонує.
– Що хочете побажати «Шахтарю» та всім українцям?
– Цитуючи назву моєї книги, «Ми граємо далі». Щиро бажаю, щоб ваша гра тривала не лише на футбольному полі, а й у житті загалом. Бажаю українцям та Україні, щоб жахіття війни якнайшвидше завершилися, а футбол і нормальне життя змогли повернутися до вас. Ви на це заслуговуєте!