Задоволений перемогою команди

– Георгію, сьогодні, безумовно, чудовий день для тебе – покер у ворота ЛНЗ, ще й асист. Як почуваєшся, коли забиваєш чотири м’ячі в матчі?
– Якщо чесно, то, звичайно ж, приємно, але що відчуваю якісь особливі емоції, я не сказав би. Задоволений перемогою, задоволений результатом, у першу чергу команди, тим, що ми змогли перервати таку серію, бо зараз трохи складний момент, такі гойдалки: то виграємо, то нічия, то поразка. Тому потрібно здобути ці перемоги, надважливі для нас, і вже думати наперед, адже ми всі знаємо, що зараз відстаємо на шість очок від лідерів і потрібно їх наздоганяти.

– Це перший покер у твоїй карʼєрі?
– Можливо, у дитячій команді забивав, але на дорослому рівні, так, перший. Це дуже приємно.

– Що, на твою думку, стало ключовим у тому, щоб ти реалізував усі ці моменти? Розкажи коротко про кожен гол. І чи була в тебе особлива тактика на цей матч?
– Ні, грав як завжди. На кожний поєдинок налаштовуюсь на 100 відсотків. Напевно, міг забити навіть більше. І шкода, що не забив, бо, як мені сказали, ніхто ще не забивав у чемпіонаті України 5 голів. Щодо мʼячів. Перший гол зробили з Дмитром Криськівим і Лассіною, я там швидко підлаштувався під мʼяч та пробив. Другий гол: там мені Артем Бондаренко віддав хороший асист. Третій гол: хороший асист мені віддав Невертон. Четвертий гол: до мене відскочив мʼяч. У двох забитих мʼячах, можна сказати, десь пощастило, але перші два мені дуже сподобалися – як індивідуально, так і командно ми розіграли супер!

– Який саме з-поміж цих чотирьох голів ти запамʼятаєш найбільше і чому?
– Напевно, перший. Саме його присвятив своїй сімʼї, і взагалі дуже хороший момент, гарний гол. Він мені сподобався.

– Ти показував серце після гола – це для донечки?
– Так.

– Що тобі сказали тренер, партнери по команді, а може, й суперники після твого покеру?
– Ілля Путря, правий захисник, каже, що, де б він не був, він мене продає. Він був у попередній команді, у «Чорноморці», і я саме забив їм два голи та віддав асист. Потім ще раз грали проти них, і я знову забив. І він жартував під час матчу: «Я тебе продаю. Коли кудись перейдеш, то проставишся трохи». А так, звісно, приємно, хлопці привітали і ще зараз у роздягальні, може, привітають.

– Уже зовсім скоро ти та інші збірники вирушаєте до табору національної команди. Які завдання ставиш перед собою на ці жовтневі матчі збірної України і чого очікуєш від цього періоду?
– Ми так само в скрутній ситуації у збірній – програли перші два матчі Ліги націй. Зараз нам просто не можна програвати, треба здобувати позитивний результат. Перший матч з Грузією буде надважливим, так само і з Чехією. Знаю, що граємо в Польщі, тому сподіваємося на підтримку наших уболівальників і їдемо здобувати лише перемогу.

– До речі, про вболівальників. Сьогодні на стадіоні також було достатньо глядачів, усі вони скандували «Судаков!» Що відчував у такі моменти?
– Мабуть, це якраз такі щирі емоції, дуже приємні, теплі – коли на цій арені ти здобуваєш результат і вболівальники вигукують твоє прізвище. Напевне, це дитяча мрія. Коли ходив на матчі «Металіста», то там чув, як весь стадіон скандував імена Хавʼєра чи Едмара. І ось такі асоціації в мене залишилися. Тому, звісно, приємно, коли ти граєш у цій команді й тебе так підтримують уболівальники.