Фантастична гра команди!
14 грудня 2025 р.
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після гри УПЛ з «Епіцентром» (5:0)
– Хочу привітати своїх футболістів – чудова, просто фантастична гра у їхньому виконанні! Цілковито заслужений результат, на мою думку. Коли вони заслуговують на похвалу, ми повинні їх хвалити, тому сьогодні я щиро хочу подякувати їм за цей матч. Аналізуючи гру, то від 1-ї до 90-ї хвилини ми повністю контролювали перебіг подій, усе відбувалося так, як і планували, готуючись до цього протистояння. Це стосується як поведінки на полі, так і бажання, жаги здобувати результат та слідувати тим вказівкам, які я давав їм, ще починаючи із передматчевої підготовки. Також ми проаналізуємо цю гру щодо того, як за допомогою тих чи інших деталей могли б вплинути на результат. Проте я повністю задоволений сьогоднішнім матчем і хочу ще раз щиро привітати своїх футболістів.
– Ви починали свій шлях в українському чемпіонаті протистоянням «Епіцентру» і сьогодні з цим суперником завершили 2025 рік в УПЛ. Які системні й тактичні зміни ви вже встигли помітити у грі своєї команди?
– Важливо наголосити, що «Шахтар» до мого приходу мав багатьох неймовірних тренерів: це і Маріно Пушич, і інші фахівці, які працювали до мого приходу в команду. «Шахтар» уже славився своєю футбольною культурою на всіх рівнях – це і президент клубу Рінат Ахметов, і також та робота, яку виконує генеральний директор Сергій Палкін, теж можу відзначити роботу, яку виконує Дарійо Срна. Це система, побудована не за один рік і яка дає результати вже дуже-дуже багато сезонів поспіль. Я зі свого боку повинен зберігати цю культуру й примножити ті деталі, що формують загальний успіх команди. Якщо розглядати конкретно, то це – посилити нашу оборону, щоб пропускати ще менше голів, та забивати ще більше мʼячів, коли ми атакуємо. Аналізуючи ті шість місяців моєї праці, які я провів в Україні, я вважаю, що нам справді вдалося виконати доволі непогану роботу над покращенням деталей. Безумовно, ще багато роботи попереду, проте я вже дуже задоволений тим, як прогресували деякі виконавці. Попри всі непрості обставини, що нас оточували, попри виснажливі подорожі, попри тривалий сезон як з фізичної, так і з ментальної точки зору, я радий, що мої гравці не зламалися, а, навпаки, прийняли з правильною реакцією подібні виклики.
– Сьогодні оголосили про трансфер, до вас приєднався Проспер Обах з ЛНЗ. Як оцінюєте цього гравця, на які сильні сторони звертали увагу, беручи його? І чи можна це вважати таким собі послабленням головного конкурента?
– Перш за все хочу відзначити, що Проспер Обах – дуже сильний технічно й також чудовий спринтер. І що дуже важливо – його вміння гарно обороняти мʼяч, колективно вступати саме в захисні дії. Ми стежили за ним від початку сезону, тож це жодним чином не було повʼязано з нашою особистою зустріччю. І ми оголосили про трансфер офіційно сьогодні, проте конкретні розмови про цей перехід розпочалися ще місяць тому. Я не вважаю, що таким чином ми намагалися послабити нашого основного наразі конкурента, оскільки коли три місяці тому ми продавали Судакова, то ніхто нас не запитував, чи послабили вони команду «Шахтаря». І, знову ж таки, якщо розглядати логіку подій, то два місяці тому нашими основними конкурентами вважалися «Полісся» та «Динамо». Тому, так, безумовно, мені дуже подобається той бійцівський дух, характер, який проявило ЛНЗ загалом як команда і Проспер Обах у тому матчі проти нас, але я в тій же мірі вважаю це питання проявом неповаги по відношенню до самого футболіста.
– Вітаю! Я – журналістка дитячого телевізійного проєкту «Подружки». Дякую за гру і маю таке запитання: футболісти й тренери – це не просто склад, це команда, з якою проходиш різні етапи під час сезону, тож чи доводилося вам як наставнику в складні моменти добирати саме ті слова, які були потрібні кожному гравцю для підтримки та мотивації?
– Насамперед вітаю тебе тут і дякую за те, що ти знайшла час відвідати нас. Ти дуже елегантно вбираєшся і загалом дуже мила. Я щиро бажаю тобі, щоб твоє життя було кольоровим та яскравим як твоє вбрання. Повертаючись до твого запитання, я знаю ціну слів, тому намагаюся ніколи ними не розкидатися. І за свою карʼєру як гравця, так і тренера я сьогодні сказав, мабуть, найбільш щирі побажання. Якими можуть бути слова, залежить від окремо взятої ситуації. У нашому колективі я завжди наголошую всім футболістам, що вони – мої друзі й брати. І навіть якщо я можу бути агресивним та дуже емоційним на лаві запасних, то це ніколи не переноситься на наше особисте спілкування. І завжди після матчів, коли є така можливість, можу з ними повечеряти, поснідати, пообідати або просто поспілкуватися на якісь теми. Бо я вважаю, що футбольна карʼєра одного дня закінчиться, але добрі приємні відносини мають залишатися з усіма тими, з ким ти ділиш свій шлях. Щодо особистих прикладів, то я досі продовжую спілкуватися із Неймаром, своїм партнером по «Барселоні». І таких прикладів безліч. Тому я завжди наголошую гравцям, що навіть коли я десь злий, то це лише з метою передати їм свою емоцію та зарядити на гру. У першу чергу вони – мої друзі та брати.
– «Шахтар» іде на зимову паузу на другому місці в чемпіонаті, попереду ще важливий матч з «Рієкою». Дайте оцінку за ці півроку українському чемпіонату – яким він для вас є? І оцініть єврокубковий шлях «Шахтаря».
– Як і раніше я наголошував, українці – справді фантастичні фахівці на тренерському містку. Не хочеться знову повертатися до теми ЛНЗ, але я не можу не відзначити їхнього фантастичного перформансу в поточному сезоні. І дуже велика заслуга в цьому головного тренера. Учора я переглядав матч ЛНЗ і справді дивувався з того, наскільки вони були заряджені на боротьбу та досягнення результату. Тому безпосередньо вони та інші команди заслуговують на велику мою повагу. Я це можу також застосувати до головних тренерів «Полісся», «Динамо» та інших українських фахівців. І загалом аналізуючи чемпіонат, я дійсно радий знаходитися тут та щиро сподіваюся, що з часом українські стадіони знову зможуть заповнюватися і збирати тисячі вболівальників на своїх матчах, оскільки це те, на що справді заслуговують український чемпіонат та український народ. І також я дуже ціную ті старання та зусилля, які докладають люди в Україні й безпосередньо залучені до спортивних змагань, які намагаються створити найкращі умови для матчів. Куди б ми не поїхали, нас усюди оточують якісні поля. І в цілому я ціную те, як люди намагаються організувати всі навколофутбольні моменти. Щодо нашого європейського шляху, то, можливо, він не відповідав поставленим цілям чи нашим очікуванням, проте я схильний до того, що потрібно будувати європейську кампанію сходинка за сходинкою, за принципом, що не треба занадто поспішати за якимись своїми бажаннями. Треба рухатися крок за кроком.
– Ви починали свій шлях в українському чемпіонаті протистоянням «Епіцентру» і сьогодні з цим суперником завершили 2025 рік в УПЛ. Які системні й тактичні зміни ви вже встигли помітити у грі своєї команди?
– Важливо наголосити, що «Шахтар» до мого приходу мав багатьох неймовірних тренерів: це і Маріно Пушич, і інші фахівці, які працювали до мого приходу в команду. «Шахтар» уже славився своєю футбольною культурою на всіх рівнях – це і президент клубу Рінат Ахметов, і також та робота, яку виконує генеральний директор Сергій Палкін, теж можу відзначити роботу, яку виконує Дарійо Срна. Це система, побудована не за один рік і яка дає результати вже дуже-дуже багато сезонів поспіль. Я зі свого боку повинен зберігати цю культуру й примножити ті деталі, що формують загальний успіх команди. Якщо розглядати конкретно, то це – посилити нашу оборону, щоб пропускати ще менше голів, та забивати ще більше мʼячів, коли ми атакуємо. Аналізуючи ті шість місяців моєї праці, які я провів в Україні, я вважаю, що нам справді вдалося виконати доволі непогану роботу над покращенням деталей. Безумовно, ще багато роботи попереду, проте я вже дуже задоволений тим, як прогресували деякі виконавці. Попри всі непрості обставини, що нас оточували, попри виснажливі подорожі, попри тривалий сезон як з фізичної, так і з ментальної точки зору, я радий, що мої гравці не зламалися, а, навпаки, прийняли з правильною реакцією подібні виклики.
– Сьогодні оголосили про трансфер, до вас приєднався Проспер Обах з ЛНЗ. Як оцінюєте цього гравця, на які сильні сторони звертали увагу, беручи його? І чи можна це вважати таким собі послабленням головного конкурента?
– Перш за все хочу відзначити, що Проспер Обах – дуже сильний технічно й також чудовий спринтер. І що дуже важливо – його вміння гарно обороняти мʼяч, колективно вступати саме в захисні дії. Ми стежили за ним від початку сезону, тож це жодним чином не було повʼязано з нашою особистою зустріччю. І ми оголосили про трансфер офіційно сьогодні, проте конкретні розмови про цей перехід розпочалися ще місяць тому. Я не вважаю, що таким чином ми намагалися послабити нашого основного наразі конкурента, оскільки коли три місяці тому ми продавали Судакова, то ніхто нас не запитував, чи послабили вони команду «Шахтаря». І, знову ж таки, якщо розглядати логіку подій, то два місяці тому нашими основними конкурентами вважалися «Полісся» та «Динамо». Тому, так, безумовно, мені дуже подобається той бійцівський дух, характер, який проявило ЛНЗ загалом як команда і Проспер Обах у тому матчі проти нас, але я в тій же мірі вважаю це питання проявом неповаги по відношенню до самого футболіста.
– Вітаю! Я – журналістка дитячого телевізійного проєкту «Подружки». Дякую за гру і маю таке запитання: футболісти й тренери – це не просто склад, це команда, з якою проходиш різні етапи під час сезону, тож чи доводилося вам як наставнику в складні моменти добирати саме ті слова, які були потрібні кожному гравцю для підтримки та мотивації?
– Насамперед вітаю тебе тут і дякую за те, що ти знайшла час відвідати нас. Ти дуже елегантно вбираєшся і загалом дуже мила. Я щиро бажаю тобі, щоб твоє життя було кольоровим та яскравим як твоє вбрання. Повертаючись до твого запитання, я знаю ціну слів, тому намагаюся ніколи ними не розкидатися. І за свою карʼєру як гравця, так і тренера я сьогодні сказав, мабуть, найбільш щирі побажання. Якими можуть бути слова, залежить від окремо взятої ситуації. У нашому колективі я завжди наголошую всім футболістам, що вони – мої друзі й брати. І навіть якщо я можу бути агресивним та дуже емоційним на лаві запасних, то це ніколи не переноситься на наше особисте спілкування. І завжди після матчів, коли є така можливість, можу з ними повечеряти, поснідати, пообідати або просто поспілкуватися на якісь теми. Бо я вважаю, що футбольна карʼєра одного дня закінчиться, але добрі приємні відносини мають залишатися з усіма тими, з ким ти ділиш свій шлях. Щодо особистих прикладів, то я досі продовжую спілкуватися із Неймаром, своїм партнером по «Барселоні». І таких прикладів безліч. Тому я завжди наголошую гравцям, що навіть коли я десь злий, то це лише з метою передати їм свою емоцію та зарядити на гру. У першу чергу вони – мої друзі та брати.
– «Шахтар» іде на зимову паузу на другому місці в чемпіонаті, попереду ще важливий матч з «Рієкою». Дайте оцінку за ці півроку українському чемпіонату – яким він для вас є? І оцініть єврокубковий шлях «Шахтаря».
– Як і раніше я наголошував, українці – справді фантастичні фахівці на тренерському містку. Не хочеться знову повертатися до теми ЛНЗ, але я не можу не відзначити їхнього фантастичного перформансу в поточному сезоні. І дуже велика заслуга в цьому головного тренера. Учора я переглядав матч ЛНЗ і справді дивувався з того, наскільки вони були заряджені на боротьбу та досягнення результату. Тому безпосередньо вони та інші команди заслуговують на велику мою повагу. Я це можу також застосувати до головних тренерів «Полісся», «Динамо» та інших українських фахівців. І загалом аналізуючи чемпіонат, я дійсно радий знаходитися тут та щиро сподіваюся, що з часом українські стадіони знову зможуть заповнюватися і збирати тисячі вболівальників на своїх матчах, оскільки це те, на що справді заслуговують український чемпіонат та український народ. І також я дуже ціную ті старання та зусилля, які докладають люди в Україні й безпосередньо залучені до спортивних змагань, які намагаються створити найкращі умови для матчів. Куди б ми не поїхали, нас усюди оточують якісні поля. І в цілому я ціную те, як люди намагаються організувати всі навколофутбольні моменти. Щодо нашого європейського шляху, то, можливо, він не відповідав поставленим цілям чи нашим очікуванням, проте я схильний до того, що потрібно будувати європейську кампанію сходинка за сходинкою, за принципом, що не треба занадто поспішати за якимись своїми бажаннями. Треба рухатися крок за кроком.