Шахтар – це сімʼя, за якою дуже сумуватиму

– Даниле, щойно відбулася твоя остання зустріч як гравця «Шахтаря» з командою. Що відчуваєш зараз?
– Та розгубленість і біль… Йти з такого дружного колективу. Ця команда – велика частина мого життя, з якою я провів, мабуть, найкращі свої футбольні роки. Я зустрів тут і друзів, і товаришів по команді, які тут були й так само йшли, як настала і моя черга. І це дуже важко, але це футбол, це частина життя, через яку ми проходимо. Якщо не робити ці кроки вперед, то дуже важко – ти залишаєшся на місці, а потрібно рости й прогресувати, з чимось розставатися, щось відпустити, так би мовити. Хоча це буде дуже важко зробити.

– Чого тобі найбільше бракуватиме?
– Людей. Людей, які завжди мене підтримували, з якими я завжди спілкувався і з якими мені було комфортно проводити час.

– Якщо сказати лише одним словом, то що для тебе значить «Шахтар»?
– Сімʼя. Сімʼя, за якою я дуже довго сумуватиму. Це любов, можна сказати, з першого погляду. Це ті люди, які завжди поруч зі мною і на яких я можу покластися.

– Невідʼємною частиною «Шахтаря» також є вболівальники. Думаю, багато з них також сумуватимуть за тобою. Тож, можливо, тобі є що їм сказати?
– Так, звичайно, уболівальники – одні з найважливіших у футболі. І я хочу їм дуже подякувати за всю ту підтримку, яку вони мені надавали, за все те, що вони мені говорили, за все, що підказували і критикували, – це все робило мене тільки сильнішим. Їм дуже велике дякую!

– Чи віриш ти в те, що колись ще зможеш вдягти футболку «Шахтаря» та зіграти за «гірників»?
– Я з радістю це зробив би, буду вірити в це та надіятися.