Дуже радий, що зміг забити

– Антоне, гол у ворота «Оболоні» став для тебе дебютним у складі «Шахтаря». Розкажи, які емоції відчув у той момент і що цей м’яч означає для тебе?
– Відчував утому, якщо чесно, і про гол навіть не думав. Дуже довго чекав на офіційну гру, скучив за матчами. Знав, що, коли вийду, зможу забити, тож це не стало для мене несподіванкою. Дуже радий, що нам вдалося перемогти в такому важкому поєдинку.

– Коли виходив на поле, уявляв собі, що невдовзі зможеш забити?
– Чесно кажучи, я знав, що заб’ю, і просто чекав на свій момент.

– Згадаймо епізод від самого початку, від асисту Кевіна.
– Здається, була довга передача, Кевін чудово обіграв опонента, і я побачив вільний простір, а також те, що він помітив мене. Розумів, що він віддаватиме передачу, тому налаштовувався на удар. Дуже радий, що зміг забити.

– Кому присвячуєш свій дебютний гол?
– Напевно, в першу чергу, собі, адже це дуже складно – не грати й спостерігати, як інші виходять на поле. Це вимагає великої витримки й терпіння. Також присвячую цей гол своїй родині, дівчині та вболівальникам.

– Якщо загалом проаналізувати матч з «Оболонню», то яким він був для «Шахтаря»?
– Напруженим, особливо в другій половині. Не можу точно сказати, чому так сталося. Ми трохи підсіли, були моменти, коли суперник відчув упевненість. За таких умов важко переламати хід, але добре, що нам вдалося забити другий гол і завершити матч перемогою.

– Попереду на «Шахтар» чекає кубкова зустріч із «Олександрією». Які цілі ставитимете перед собою?
– Перемога і тільки перемога.