українськаБоротьба за чемпіонство є ключовим фактором
30 березня 2025 р.
|
Наставник юнацької команди «Шахтаря» Олексій Бєлік – про перемогу над «Оболонню» U19 та очікування від вирішальної частини сезону
– «Шахтар» U19 у напруженому матчі переміг «Оболонь» U19. Яким буде резюме цієї гри?
– Складна зустріч. Зрозуміло, що «Динамо» U19 є історично принциповим суперником, тоді як з «Оболонню» U19, наскільки пам’ятаю, ми зустрічалися п’ять разів. В одному з матчів нам вдалося їх перемогти: ми володіли м’ячем 80% часу, створили багато нагод і відзначилися з пенальті. У першому колі поточного розіграшу за такого ж сценарію ми не реалізували пенальті й не змогли здобути перемогу. У товариському матчі теж мали достатньо моментів, аби виграти з розгромним рахунком, але завершили 1:1. Це справді непростий суперник для нас, який уміє налаштуватися і дати бій – сьогоднішня зустріч не стала винятком. Вдячний хлопцям за активний початок та швидкі забиті м’ячі. Але, як кажуть, біда не приходить одна. Трифаненко, який довго відновлювався після травми й, здавалося, уже набрав форму, знову отримав ушкодження. Він був активним на правому фланзі, і завдяки його діям та взаємодії з партнерами ми відкрили рахунок. Одразу після цього пропустили неочікуваний м’яч, і замість того, щоб спокійно довести перший тайм до кінця, ще й втратили важливого гравця. Іноді через велике бажання зробити якнайкраще футболісти припускаються помилок і не завжди ухвалюють правильні рішення. Проти таких фізично сильних команд, як «Оболонь» U19, ми починаємо грати в перегони, хоча в цей момент слід спокійніше контролювати м’яч і доводити атаки до завершення. Ми створили багато гольових нагод, але не вистачало реалізації. Майже весь наш тренувальний процес побудований з акцентом на атаці, хоча ми не забуваємо і про оборону. Ми – «Шахтар» U19, і хочемо здобувати перевагу й перемагати саме за рахунок атакувальної гри. Близько 90% тренувального процесу присвячено відпрацюванню атакувальних дій, взаємодії та завершення атак. Хочеться спокійніше завершувати матчі. Коли наша перевага мінімальна, супернику вже немає чого втрачати – він змушений іти вперед, а ми в цей момент маємо або дотискати його, використовуючи помилки, або ризикуємо втратити перевагу, як це сталося в попередній грі з «Карпатами» U19.
– Наскільки серйозним є ушкодження Богдана Трифаненка?
– У нього, напевно, така специфіка організму. У першому колі він набрав чудову форму, але згодом потягнув задній м’яз, через що пропустив понад місяць. Можливо, під час зборів він повернувся до занять занадто рано після ушкодження. Це зрозуміло, адже футболіст прагнув якнайшвидше відновитися та повернутися до тренувального процесу. Проте на навчально-тренувальних зборах він знову травмувався. Після зборів зробив довшу паузу, повернувся, але знову зазнав ушкодження. Утім, за його словами, цього разу біль був не таким відчутним, як раніше. Сподіваюся, він пропустить не більше ніж 10–14 днів. Трифаненко має швидкість і дриблінг. Сьогодні, провівши на полі лише 30 хвилин, він створював небезпечні моменти біля воріт суперника.
– Ярослав Милокост удруге поспіль потрапляє до стартового складу. Наскільки відчутним є його прогрес?
– У нас дійсно багато молодих захисників, таких як Костюк, Милокост, Данковський, Оніщук і Гарабажій. Ми розуміємо, що це талановиті виконавці, які, граючи в чемпіонаті ДЮФЛУ за молодші вікові команди Академії, звикли завжди контролювати м’яч, діяти без належного тиску та жорсткої боротьби. Навіть якщо боротьба присутня, варто враховувати, що, коли команда перемагає суперника з великим рахунком, її мінімум, і можна спокійно доводити матч до перемоги. Звідси випливає проблема: ми маємо технічно сильних захисників, які чудово працюють із м’ячем, проте їм бракує агресії та впевненості в єдиноборствах. Ми дотримуємося принципу, що футболіст, який виграє конкуренцію в тренувальному процесі та демонструє результат у матчах, отримає місце в стартовому складі. На сьогодні Милокост на позиції правого центрального захисника є найкращим в аспекті боротьби. Усі молоді виконавці якісно грають із м’ячем, але з точки зору єдиноборств і спортивної злості він зараз перевершує інших. Саме тому він заслуговує на місце в основі. Як буде в майбутньому – невідомо, адже конкуренція між хлопцями присутня.
– Попереду вирішальна частина сезону. Які цілі й очікування на маєте?
– У період міжсезоння ми випереджали київське «Динамо» U19 на п’ять балів, але потім оступилися в матчах із «Лівим Берегом» U19 та «Кривбасом» U19 – поєдинках, у яких не мали цього робити. Водночас ми не відбивалися, а навіть у меншості виглядали краще за суперника, проте не реалізували свої моменти, і фортуна трохи відвернулася від нас. Звісно, до гри з «Динамо» U19 ми хотіли підійти в статусі лідерів чемпіонату, маючи певний гандикап. Наразі відстаємо від опонента на один бал, але я не той тренер, який попри все відмовиться від боротьби за чемпіонство, поки на нього залишаються математичні шанси. Я розумію, що перебуваю на цій посаді передусім для розвитку футболістів, але боротьба за чемпіонство є ключовим фактором, який допомагає гравцям швидше прогресувати. Саме тому я ніколи не відмовлюся від цієї боротьби.
– Складна зустріч. Зрозуміло, що «Динамо» U19 є історично принциповим суперником, тоді як з «Оболонню» U19, наскільки пам’ятаю, ми зустрічалися п’ять разів. В одному з матчів нам вдалося їх перемогти: ми володіли м’ячем 80% часу, створили багато нагод і відзначилися з пенальті. У першому колі поточного розіграшу за такого ж сценарію ми не реалізували пенальті й не змогли здобути перемогу. У товариському матчі теж мали достатньо моментів, аби виграти з розгромним рахунком, але завершили 1:1. Це справді непростий суперник для нас, який уміє налаштуватися і дати бій – сьогоднішня зустріч не стала винятком. Вдячний хлопцям за активний початок та швидкі забиті м’ячі. Але, як кажуть, біда не приходить одна. Трифаненко, який довго відновлювався після травми й, здавалося, уже набрав форму, знову отримав ушкодження. Він був активним на правому фланзі, і завдяки його діям та взаємодії з партнерами ми відкрили рахунок. Одразу після цього пропустили неочікуваний м’яч, і замість того, щоб спокійно довести перший тайм до кінця, ще й втратили важливого гравця. Іноді через велике бажання зробити якнайкраще футболісти припускаються помилок і не завжди ухвалюють правильні рішення. Проти таких фізично сильних команд, як «Оболонь» U19, ми починаємо грати в перегони, хоча в цей момент слід спокійніше контролювати м’яч і доводити атаки до завершення. Ми створили багато гольових нагод, але не вистачало реалізації. Майже весь наш тренувальний процес побудований з акцентом на атаці, хоча ми не забуваємо і про оборону. Ми – «Шахтар» U19, і хочемо здобувати перевагу й перемагати саме за рахунок атакувальної гри. Близько 90% тренувального процесу присвячено відпрацюванню атакувальних дій, взаємодії та завершення атак. Хочеться спокійніше завершувати матчі. Коли наша перевага мінімальна, супернику вже немає чого втрачати – він змушений іти вперед, а ми в цей момент маємо або дотискати його, використовуючи помилки, або ризикуємо втратити перевагу, як це сталося в попередній грі з «Карпатами» U19.
– Наскільки серйозним є ушкодження Богдана Трифаненка?
– У нього, напевно, така специфіка організму. У першому колі він набрав чудову форму, але згодом потягнув задній м’яз, через що пропустив понад місяць. Можливо, під час зборів він повернувся до занять занадто рано після ушкодження. Це зрозуміло, адже футболіст прагнув якнайшвидше відновитися та повернутися до тренувального процесу. Проте на навчально-тренувальних зборах він знову травмувався. Після зборів зробив довшу паузу, повернувся, але знову зазнав ушкодження. Утім, за його словами, цього разу біль був не таким відчутним, як раніше. Сподіваюся, він пропустить не більше ніж 10–14 днів. Трифаненко має швидкість і дриблінг. Сьогодні, провівши на полі лише 30 хвилин, він створював небезпечні моменти біля воріт суперника.
– Ярослав Милокост удруге поспіль потрапляє до стартового складу. Наскільки відчутним є його прогрес?
– У нас дійсно багато молодих захисників, таких як Костюк, Милокост, Данковський, Оніщук і Гарабажій. Ми розуміємо, що це талановиті виконавці, які, граючи в чемпіонаті ДЮФЛУ за молодші вікові команди Академії, звикли завжди контролювати м’яч, діяти без належного тиску та жорсткої боротьби. Навіть якщо боротьба присутня, варто враховувати, що, коли команда перемагає суперника з великим рахунком, її мінімум, і можна спокійно доводити матч до перемоги. Звідси випливає проблема: ми маємо технічно сильних захисників, які чудово працюють із м’ячем, проте їм бракує агресії та впевненості в єдиноборствах. Ми дотримуємося принципу, що футболіст, який виграє конкуренцію в тренувальному процесі та демонструє результат у матчах, отримає місце в стартовому складі. На сьогодні Милокост на позиції правого центрального захисника є найкращим в аспекті боротьби. Усі молоді виконавці якісно грають із м’ячем, але з точки зору єдиноборств і спортивної злості він зараз перевершує інших. Саме тому він заслуговує на місце в основі. Як буде в майбутньому – невідомо, адже конкуренція між хлопцями присутня.
– Попереду вирішальна частина сезону. Які цілі й очікування на маєте?
– У період міжсезоння ми випереджали київське «Динамо» U19 на п’ять балів, але потім оступилися в матчах із «Лівим Берегом» U19 та «Кривбасом» U19 – поєдинках, у яких не мали цього робити. Водночас ми не відбивалися, а навіть у меншості виглядали краще за суперника, проте не реалізували свої моменти, і фортуна трохи відвернулася від нас. Звісно, до гри з «Динамо» U19 ми хотіли підійти в статусі лідерів чемпіонату, маючи певний гандикап. Наразі відстаємо від опонента на один бал, але я не той тренер, який попри все відмовиться від боротьби за чемпіонство, поки на нього залишаються математичні шанси. Я розумію, що перебуваю на цій посаді передусім для розвитку футболістів, але боротьба за чемпіонство є ключовим фактором, який допомагає гравцям швидше прогресувати. Саме тому я ніколи не відмовлюся від цієї боротьби.