За підсумками сезону ми здобули цінний досвід
23 травня 2025 р.
|
Захисниця жіночої команди «Шахтаря» Інга Мостова – про підсумки сезону, конкуренцію в чемпіонаті та адаптацію після зміни позиції
– Інго, сезон-2024/25 позаду. Поділися враженнями від нього та оціни виступ команди в цілому?
– Вважаю, провели гарний сезон, попри те, що завершили його на 5-й сходинці турнірної таблиці. Звісно, хотілося б трішки вище, утім усе попереду, адже ми молода команда і прогресуємо. За підсумками сезону ми здобули цінний досвід, і з огляду на те, що до складу долучилося багато нових гравчинь, 5-те місце – цілком гідний результат.
– Чи ти мала індивідуальні цілі на цей сезон? Якщо так, то чи вдалося їх реалізувати?
– Індивідуальні цілі не обговорювалися, та, звісно, кожна футболістка прагне давати користь команді: забивати й асистувати. Сподіваюся, наступного сезону вдасться покращити ці показники.
– Як на командну взаємодію вплинуло значне оновлення складу, чи зуміли ви належним чином зігратися?
– Безперечно, команді потрібен час, аби належним чином зігратися та краще відчувати одна одну. У другій частині сезону вдалося знайти свій малюнок гри, ми почали перемагати й ділити очки із сильними суперниками. Вважаю, це лише питання часу. Як я зазначила, ми молода команда – усе попереду.
– Уже вдруге чемпіонат проходить із поділом на підгрупи. Чи подобається тобі цей формат і як матчі із найсильнішими впливають на персональний і командний прогрес?
– Формат змагань чудовий, адже в першій частині сезону кожна команда має завдання-мінімум – потрапити до шістки найкращих, щоб надалі змагатися із найсильнішими. Дуже корисно грати з такими командами, як «Ворскла» чи «Металіст 1925», склади яких сформовані переважно з гравчинь національної збірної. Коли виходиш проти таких суперників, насамперед оцінюєш, чого ми варті на їхньому тлі. Матчі під постійним тиском сприяють розвитку як окремих футболісток, так і команди загалом.
– Як би ти охарактеризувала рівень конкуренції у Вищій лізі цього року? Чи відчувається його зростання?
– Однозначно! Наприклад, минулого сезону «Ворскла» за кілька турів до завершення вже гарантувала собі чемпіонство, тоді був великий розрив між першим і другим місцем, а цьогоріч боротьба за золоті нагороди тривала до останнього туру. Вважаю, рівень конкуренції та майстерності футболісток зріс, тож рухаємося вперед і, сподіваюся, вийдемо на рівень європейського футболу.
– У минулому ти грала на голкіперській позиції, згодом перейшла в захист. Розкажи про адаптацію у новій ролі.
– Як на мене, голкіперка має розуміти, як слід діяти на кожній позиції, адже є останньою виконавицею на полі та бачить його повністю. Тому важливо вміти правильно розставляти партнерок у певних епізодах і підказувати їм. Адаптації як такої не було, потрібно було лише згадати, як це – бути польовою гравчинею, підтягнути фізичну форму. Дівчата мене підтримували, тож усе пройшло чудово.
– Яка подія протягом сезону тобі запам’яталася найбільше?
– Мабуть, найбільш пам’ятною стала перемога над «ЕМС-Поділлям» у Вінниці. Початок сезону був непростим, до тієї гри ми здобули лише одну перемогу – над «Кривбасом». Здавалося, суперник цілком на наші зуби, але гра чомусь не складалася так, як хотілося. Пам’ятаю, як Наталія Чендей вийшла на поле в останні хвилини й ударом головою вивела команду вперед. Після того виграшу справи пішли вгору, ми видали серію перемог, тож саме цей матч запам’ятався найбільше.
– Вважаю, провели гарний сезон, попри те, що завершили його на 5-й сходинці турнірної таблиці. Звісно, хотілося б трішки вище, утім усе попереду, адже ми молода команда і прогресуємо. За підсумками сезону ми здобули цінний досвід, і з огляду на те, що до складу долучилося багато нових гравчинь, 5-те місце – цілком гідний результат.
– Чи ти мала індивідуальні цілі на цей сезон? Якщо так, то чи вдалося їх реалізувати?
– Індивідуальні цілі не обговорювалися, та, звісно, кожна футболістка прагне давати користь команді: забивати й асистувати. Сподіваюся, наступного сезону вдасться покращити ці показники.
– Як на командну взаємодію вплинуло значне оновлення складу, чи зуміли ви належним чином зігратися?
– Безперечно, команді потрібен час, аби належним чином зігратися та краще відчувати одна одну. У другій частині сезону вдалося знайти свій малюнок гри, ми почали перемагати й ділити очки із сильними суперниками. Вважаю, це лише питання часу. Як я зазначила, ми молода команда – усе попереду.
– Уже вдруге чемпіонат проходить із поділом на підгрупи. Чи подобається тобі цей формат і як матчі із найсильнішими впливають на персональний і командний прогрес?
– Формат змагань чудовий, адже в першій частині сезону кожна команда має завдання-мінімум – потрапити до шістки найкращих, щоб надалі змагатися із найсильнішими. Дуже корисно грати з такими командами, як «Ворскла» чи «Металіст 1925», склади яких сформовані переважно з гравчинь національної збірної. Коли виходиш проти таких суперників, насамперед оцінюєш, чого ми варті на їхньому тлі. Матчі під постійним тиском сприяють розвитку як окремих футболісток, так і команди загалом.
– Як би ти охарактеризувала рівень конкуренції у Вищій лізі цього року? Чи відчувається його зростання?
– Однозначно! Наприклад, минулого сезону «Ворскла» за кілька турів до завершення вже гарантувала собі чемпіонство, тоді був великий розрив між першим і другим місцем, а цьогоріч боротьба за золоті нагороди тривала до останнього туру. Вважаю, рівень конкуренції та майстерності футболісток зріс, тож рухаємося вперед і, сподіваюся, вийдемо на рівень європейського футболу.
– У минулому ти грала на голкіперській позиції, згодом перейшла в захист. Розкажи про адаптацію у новій ролі.
– Як на мене, голкіперка має розуміти, як слід діяти на кожній позиції, адже є останньою виконавицею на полі та бачить його повністю. Тому важливо вміти правильно розставляти партнерок у певних епізодах і підказувати їм. Адаптації як такої не було, потрібно було лише згадати, як це – бути польовою гравчинею, підтягнути фізичну форму. Дівчата мене підтримували, тож усе пройшло чудово.
– Яка подія протягом сезону тобі запам’яталася найбільше?
– Мабуть, найбільш пам’ятною стала перемога над «ЕМС-Поділлям» у Вінниці. Початок сезону був непростим, до тієї гри ми здобули лише одну перемогу – над «Кривбасом». Здавалося, суперник цілком на наші зуби, але гра чомусь не складалася так, як хотілося. Пам’ятаю, як Наталія Чендей вийшла на поле в останні хвилини й ударом головою вивела команду вперед. Після того виграшу справи пішли вгору, ми видали серію перемог, тож саме цей матч запам’ятався найбільше.