Щасливий забити й допомогти команді виграти
28 листопада 2025 р.
|
Півзахисник «Шахтаря» Єгор Назарина поділився враженнями від перемоги над «Шемроком» (2:1)
– Як ти оцінюєш гру та результат матчу?
– Найголовніше, що ми перемогли. Досягли позитивного результату й здобули три залікові бали на виїзді – це головне. Але, гадаю, ми проаналізуємо цю гру, тому що були помилки: могли вигравати 3:0 чи 4:0, проте пропустили – 2:1 й така нервозність наприкінці матчу. Але найважливіше, що виграли.
– «Шемрок» показав дуже силовий та бойовий футбол. Як відчувався цей опонент там, на полі?
– Мені, якщо чесно, була схожа гра на матч з «Абердіном», коли ми грали на виїзді. Така сама бойова команда, грають лонгболи, підбори – ну все, що ми очікували від них.
– Розкажи про забитий тобою гол. Що стало ключовим у тому епізоді?
– Дуже щасливий, що вдалося забити й допомогти команді виграти. Пробив, як завжди, зі штрафного, там рикошет трошки допоміг – мʼяч залетів. Ще раз повторюся, дуже щасливий допомогти команді перемогти.
– У «Шахтаря» був ще один забитий гол, який, на жаль, скасували. Як оцінюєш це рішення?
– Я стояв якраз на лінії й гадаю теж, що там був офсайд, на жаль. Але забили б третій гол – і все, гру закінчено. Було б 3:0, гра повністю під нашим контролем, та гол не зарахували, й суперник був десь на підйомі після цього рішення, як результат трохи нас придавили і забили.
– Саме цей епізод, можливо, і повпливав на те, що «Шемроку» вдалося забити «Шахтарю»?
– Гадаю, так. Але й наші помилки призвели до цього гола. І я вважаю, що ми не повинні припускатися таких помилок – маємо контролювати гру, закінчувати її 2:0 й залишати ворота сухими.
– Але «Шахтар» наблизився до основної мети – увійти до вісімки найкращих…
– Так, це наша мета, і ми будемо все для цього робити. У нас ще два матчі, маємо ціль перемогти, тому робитимемо все можливе, щоб попасти до першої вісімки.
– Величезна кількість українських уболівальників була на трибунах. Як відчувалася їхня підтримка? Що ти хочеш їм сказати?
– Ви сказали «вболівальники» – й у мене мурахи по шкірі. Дійсно, було дуже багато наших людей на трибунах, приємно бачити їх завжди. Я памʼятаю, ми грали в Шотландії, і тоді теж було багато наших уболівальників на трибунах. Тут, мабуть, пів стадіону було українців. Дуже приємно бачити наших людей і дякуємо за підтримку – завдяки їм ми перемогли.
– Найголовніше, що ми перемогли. Досягли позитивного результату й здобули три залікові бали на виїзді – це головне. Але, гадаю, ми проаналізуємо цю гру, тому що були помилки: могли вигравати 3:0 чи 4:0, проте пропустили – 2:1 й така нервозність наприкінці матчу. Але найважливіше, що виграли.
– «Шемрок» показав дуже силовий та бойовий футбол. Як відчувався цей опонент там, на полі?
– Мені, якщо чесно, була схожа гра на матч з «Абердіном», коли ми грали на виїзді. Така сама бойова команда, грають лонгболи, підбори – ну все, що ми очікували від них.
– Розкажи про забитий тобою гол. Що стало ключовим у тому епізоді?
– Дуже щасливий, що вдалося забити й допомогти команді виграти. Пробив, як завжди, зі штрафного, там рикошет трошки допоміг – мʼяч залетів. Ще раз повторюся, дуже щасливий допомогти команді перемогти.
– У «Шахтаря» був ще один забитий гол, який, на жаль, скасували. Як оцінюєш це рішення?
– Я стояв якраз на лінії й гадаю теж, що там був офсайд, на жаль. Але забили б третій гол – і все, гру закінчено. Було б 3:0, гра повністю під нашим контролем, та гол не зарахували, й суперник був десь на підйомі після цього рішення, як результат трохи нас придавили і забили.
– Саме цей епізод, можливо, і повпливав на те, що «Шемроку» вдалося забити «Шахтарю»?
– Гадаю, так. Але й наші помилки призвели до цього гола. І я вважаю, що ми не повинні припускатися таких помилок – маємо контролювати гру, закінчувати її 2:0 й залишати ворота сухими.
– Але «Шахтар» наблизився до основної мети – увійти до вісімки найкращих…
– Так, це наша мета, і ми будемо все для цього робити. У нас ще два матчі, маємо ціль перемогти, тому робитимемо все можливе, щоб попасти до першої вісімки.
– Величезна кількість українських уболівальників була на трибунах. Як відчувалася їхня підтримка? Що ти хочеш їм сказати?
– Ви сказали «вболівальники» – й у мене мурахи по шкірі. Дійсно, було дуже багато наших людей на трибунах, приємно бачити їх завжди. Я памʼятаю, ми грали в Шотландії, і тоді теж було багато наших уболівальників на трибунах. Тут, мабуть, пів стадіону було українців. Дуже приємно бачити наших людей і дякуємо за підтримку – завдяки їм ми перемогли.