Задоволений більшістю аспектів гри

– Насамперед, користуючись нагодою, хотів би надіслати найбільш щирі вітання з нагоди дня народження моєї матері. Вона була тією людиною, яка не побоялася відправити мене сюди і, більше того, була переконана, що це чудовий вибір. Можу запевнити, що зараз вона є найбільшим фанатом «Шахтаря», тому я дуже сильно її люблю та надсилаю щиросердні вітання і побажання.

Також хотів би висловити щирі співчуття з приводу того, що Україна не зуміла кваліфікуватися до основного етапу чемпіонату світу. Постійно наголошую, що дуже люблю Україну, тому також переживаю через цей невихід. Моє серце тут. Разом з тим переконаний у світлому майбутньому збірної України під керівництвом поточного тренера Сергія Реброва й загалом у потенціалі команди. А ще хотів би привітати свою рідну національну збірну з тим, що вона змогла кваліфікуватися на історичний для себе чемпіонат світу. Надсилаю найбільш щирі вітання всім, починаючи від голови федерації, завершуючи тренерами, гравцями та всіма, хто долучився до цього великого здобутку. Вони мої друзі, кров, серце, і я безмежно їх люблю та вітаю.

Стосовно сьогоднішньої гри, то я переконаний, що ми виступили добре. «Рух» – сильна команда, яка створює чимало труднощів будь-якій команді чемпіонату. Також вони є одними з тих, хто фолить найбільше, що впливає на темп і ритм гри. Ми намагалися пресингувати високо, вони теж намагалися це робити. За результатами гри я задоволений більшістю аспектів. Звісно, можна було краще використовувати ситуації один в один на вістрі, які створювали наші вінгери. Але загалом дуже задоволений тим ігровим балансом, який ми зуміли створити, комбінуючи різних футболістів, які є в нашій обоймі. Також дуже радію поверненню Бондаренка на футбольне поле – він додав дуже багато зв’язувальної гри та відповідав за організованість атакувальних й оборонних ліній. Максимально радий за його перформанс, бо він є одним із тих виконавців, яких я найбільше потребую. Коли кожен із них сяє на полі, то це, безумовно, і мої здобутки.

– У квітні на «Шахтар» чекає складний календар: матч із «АЗ Алкмар» у Польщі, далі один з головних поєдинків у Черкасах, після – гра в Нідерландах, знову зустріч у Львові – з «Поліссям». Чи готова команда до такого календаря фізично і морально з огляду на протистояння в єврокубках та гру в чемпіонаті, що може вирішити долю чемпіонства? Також що відомо про травму Марлона Гомеса і терміни його повернення?
– Почну із запитання про Марлона Гомеса й також Проспера Обаха. Я завжди наголошую, що всі рішення про здоров’я того чи іншого виконавця – це компетенція медичного штабу, поки не можу сказати, на який час вони вибули. Це надзвичайно важливі гравці, тож я очікуватиму якнайшвидшого їх повернення. Щодо першої частини запитання, то для мене складною є не стільки підготовка до матчів, як сам факт організації тих подорожей, які нас спіткають. За кордоном дуже часто сприйняття в людей таке, що вони починають адаптуватися до того факту, що в Україні відбувається війна, і відчуття війни як такої втрачається. Люди забувають про те, що тут щодня падають бомби, літають ворожі ракети, це відчуття просто притуплюється та стирається з часом. Наша основна місія – нагадувати світу про всі жахи, які відбуваються в Україні з дня на день, на жаль. Стосовно організаційних моментів, якщо чесно, немає чого додати. Ви дуже добре наголосили, що зараз на нас очікує виїзд до Польщі на матч Ліги конференцій, після цього пряме повернення на зустріч із ЛНЗ, далі вирушаємо до Нідерландів, де зіграємо з «АЗ Алкмар» у 1/4 фіналу Ліги конференцій, і опісля прийматимемо у Львові «Полісся». Дійсно, це дуже складно не стільки фізично, як морально та ментально, проте якщо є хоча б один відсоток шансу боротися за мрію українських людей, то ми битимемося за цей шанс і віддамо себе повністю. Можу вас запевнити, зараз ми витрачаємо більше часу не стільки на тактичні чи аналітичні відео, скільки на зустрічі, аби організувати весь процес і зробити його менш виснажливим для гравців. Чесно, якщо одного дня я завершу кар’єру тренера, переконаний, зможу стати туристичним агентом та відкрити власну агенцію.

– Повернімося до теми єврокубків. Весь другий матч із «Лехом» було незрозуміло, що сталося із «Шахтарем». Ви для себе проаналізували, що насправді тоді відбулося та що слід зробити, аби цього не повторилося в матчах із «АЗ Алкмар»?
– Як я раніше наголошував, неможливо кожен матч щораз проводити ідеально і на найвищому рівні. Іноді ми можемо провести поєдинок не найвищого ґатунку й повинні прийняти це. Так, я розумію момент, коли гра пішла не за нашим сценарієм: до перерви рахунок став 0:2 на користь нашого суперника, звісно ж, ми запанікували. Проте, для вашого розуміння, двоє наших футболістів – Ізакі та Мейрелліш – вирушили до збірної Бразилії U20, також у нас безліч молодих гравців, як-от Кауан Еліас, Аліссон, Невертон, Егіналду, більшість із них не виступали на подібному рівні, це їхній перший досвід. Я пам’ятаю період своїх виступів за «Атлетіко» (Мадрид), коли ми могли зіграти далеко не найкращий за якістю поєдинок, однак здобути перемогу – й іноді це дуже важливо з огляду на ментальне зростання. І я повинен наголосити, що насправді дуже пишаюся своїми футболістами: попри те, що їх спіткав такий тяжкий удар на такому високому рівні, вони зуміли відреагувати й вигризти для нас вихід до чвертьфіналу. До того ж, наприклад, можемо торкнутися теми Алаа Грама, який перед тим матчем устиг провести лише одне повноцінне тренування. Звісно, я не хочу шукати виправдання нашій невдачі у тій конкретній грі, але це просто для розуміння контексту. Ще ви можете пригадати епізод, коли вже у доданий час Ізакі спробував виконати фінт «веселкою» чи як тому ж Феррейрі іноді бракує розуміння, як правильно завершувати ситуації біля чужих воріт.

Знаєте, я дуже поважаю містера Луческу, він є одним із найвеличніших тренерів в історії світового футболу, проте, для порівняння, я зараз не маю у своїй обоймі шістьох гравців національної збірної Бразилії. Я мрію і сподіваюся, що одного дня у моїй карʼєрі буде змога тренувати футболістів національної команди рівня Бразилії, проте наразі не можу цим похвалитися. Однак, знову ж таки, я не користуюся цим як виправданням, я прекрасно розумів, коли приходив до цього клубу, кого мені доведеться тренувати і що мені доведеться дуже багато працювати з молоддю, тому я приймаю цей факт і відповідаю за результати команди. Тож я справді пишаюся тією грою, бо, попри ті локальні невдачі, що нас спіткали, найважливіше – це те, що ми зуміли вийти до наступного раунду. І, авжеж, ми аналізуємо ті епізоди, які були недостатньо якісними в нашому виконанні, проте я повністю пишаюся тим прогресом і тією самовіддачею, яку демонструють мої футболісти від гри до гри.

– Як тренер, ви формуєте не тільки тактику, а й ментальність команди. Скажіть, наскільки важливо для вас працювати не лише над результатом, але й над довгостроковою ідентичністю команди?
– Я переконаний, що це – все у футболі. І жоден тактичний аналіз, жодна підготовка до конкретного суперника не може перевершити щиру емоцію, той заряд, який ви видаєте, коли виходите на поле як одна команда. Бо футбол – гра емоцій. Є багато видів спорту, які можуть похвалитися тактичною витримкою, дисципліною: теніс, волейбол, баскетбол, проте, на моє щире переконання, у жодному виді спорту немає такої різкої зміни емоцій, як у футболі. Ви можете дуже швидко змінити все на свою користь і так само швидко втратити, тому футбол надзвичайно швидко змінюється, і я переконаний, що це дійсно найбільш приваблива його частина.

– Ви вже згадували сьогодні, що у вашій команді виступають здебільшого молоді футболісти. У мене запитання щодо гравця юнацької команди «Шахтаря» Мохамаду Канте. У матчі з «Рухом» U19, наприклад, він відзначився дублем, загалом на його рахунку 23 голи. Чи можемо ми очікувати на його дебют у найближчих матчах, враховуючи складний календар «Шахтаря»?
– Поки що, на жаль, не можемо. Буквально все впирається в той, як ви наголосили, надзвичайно насичений календар і те, наскільки великою є ціна кожного протистояння. Стосовно Мохамаду Канте, то в нього є ще аспекти, які він міг би вдосконалити, але я не буду розкривати їх для медіа. Безумовно, він дуже талановитий гравець, і я бачу його у майбутньому в нашій команді, як і Віктора Цуканова, Дениса Сметану. Більше того, я запросив їх сюди – вони тренуватимуться та увесь час знаходитимуться з нами, аби відчути атмосферу змагань найвищого ґатунку і тиск, який відчувається на цій стадії сезону, коли ціна помилки надзвичайно велика. Тому я розраховую на них усіх і можу сказати, що та робота, яку виконують у команді U19, дійсно неймовірна. У нас дуже багато молодих талановитих проспектів, на яких я розраховую. Але поки що, на жаль, це не надто вдалий час, аби інтегрувати їх саме зараз, однак я не маю сумнівів у їхньому потенціалі й у тому, що вони здатні дати велику користь «Шахтарю» на багато років уперед.

– Чи має «Рух» гравців, які вас зацікавили у певних аспектах гри і яких ви би хотіли бачити в «Шахтарі»?
– Передусім хочу наголосити, що я цілковито задоволений тією обоймою футболістів, яких маю у розпорядженні, – у нас неймовірні виконавці. Водночас з-поміж гравців «Руха» я би виділив Кітелу. Він додає дуже багато динаміки й створює чимало небезпеки. Також мені відомо, що цього сезону вони обмінялися дуже багатьма гравцями з «Карпатами», тож це, безперечно, непросто – перелаштуватися з одного стилю футболу на інший, і зробити це дуже швидко та давати результат. Тому я надзвичайно поважаю всіх гравців, вони сьогодні виступили на високому рівні, але я повністю задоволений тими виконавцями, яких маю зараз.

І наостанок хотів би наголосити. Я нещодавно довідався про те, що містер Луческу, на жаль, перебуває в не найкращому стані здоровʼя, тому я щиро бажаю йому швидкого одужання та буду радий знову бачити його на тренерському містку.