Ми не були готовими на 100 відсотків
29 серпня 2026 р.
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після матчу УПЛ з «Поліссям»
– Передусім хотів би привітати свого візаві Руслана Ротаня із заслуженою перемогою. Якщо команда в очному протистоянні здобуває впевнену перемогу, це означає, що в будь-якому разі вона зуміла підготуватися краще й підготувати певний ряд речей краще. Про сьогоднішній матч можу сказати, що іноді план на гру може спрацювати, однак і це не гарантує, що він зуміє конвертуватися у фінальний успіх – рахунок на табло. У цілому ми виступили згідно з тим планом, який я пропагував перед матчем, однак нам забракло кількох певних епізодів: моментами ми були недостатньо сильними в боротьбі, також наше просування мʼяча першим дотиком та швидкими передачами було не таким інтенсивним, яким я хотів би його бачити. Тож, найперше, це моя помилка – щодо як загалом вибору складу, так і функціональної готовності команди. Сьогодні ми не були готовими на 100 відсотків, тому я беру відповідальність за цю поразку на себе. Ми з моїм тренерським штабом продовжимо готуватися та аналізувати, які саме помилки спричинили сьогоднішній невдалий результат. Попереду повернення у єврокубковий ритм, матчі кожні три дні. На нас чекає дуже щільний графік, доведеться працювати надзвичайно інтенсивно, тож спробуємо зробити висновки з цієї гри й продовжувати рухатися далі.
– Ви вже другий сезон в УПЛ, тож чи можна сьогоднішній матч охарактеризувати як один з найважчих для вас в чемпіонаті? І попереду у вас поєдинок із лідером – «Карпатами». Як підготувати команду за такий короткий проміжок часу до такого важливого поєдинку?
– Минулого сезону було багато складних протистоянь – той же матч із ЛНЗ, в якому ми поступилися, усі поєдинки з «Динамо» (Київ). Але кожна гра, якщо розглядати її окремо, є складною і має свій контекст. Як я наголосив, сьогодні нам бракувало правильності в першому дотику, також ми були недостатньо точними в передачах. Проте, на моє переконання, ми не були настільки погані, попри ті окремі нюанси, які склали картину гри не на нашу користь. Однак я вважаю, що конкретно саме ті епізоди вирішили долю протистояння. На моє переконання, еволюція команди у футболі полягає не лише в поразках і перемогах: якщо ви здобули перемогу, то це не означає, що ви покращилися, так само і поразка не означає, що ви стали гіршими. Тож можу вас запевнити в тому, що на протистояння із львівськими «Карпатами» ми вийдемо в найбільш готовій версії себе. Ми продовжимо робити висновки із невдач та ставати сильнішими від матчу до матчу.
– Попри поразку хочу привітати всіх донеччан та команду з Днем шахтаря. Запитання таке: що не вдалося сьогодні команді й на скільки процентів «Шахтар» готовий до єврокубків?
– Стосовно Ліги чемпіонів, на жаль, ми ще повністю не готові, і мушу бути чесним – авжеж, я не задоволений цим фактом. Іноді у футболі таке трапляється, коли ви виходите на певний рівень підготовки, й опісля може статися певний процес застрягання. Для нас важливо якомога швидше переступити цей етап та продовжити рухатися далі – назустріч зростанню та покращенню. Як уже наголосив, конкретно сьогодні нас підвела реалізація моментів, таких як перший дотик до м’яча і точність передач, і певною мірою це нормально, адже в нашій команді багато молодих виконавців – доведеться над цим працювати. Попереду чимало подорожей, перетинів кордонів і, насправді, на моє переконання, у футболі найважливішою перевагою, особливо у футболі такого високого рівня, як Ліга чемпіонів, є наявність власного домашнього поля. На жаль, з відомих обставин ми зараз позбавлені свого рідного дому, тому, вважаю, наш шлях у Лізі чемпіонів можна з такої ретроспективи вважати найтяжчим з тієї причини, що, на відміну від інших 35 команд у межах турніру, ми єдині, хто не має змоги приймати суперників на дійсно домашньому полі. Як я раніше казав, нам слід брати позитив із поразок, навіть коли вони такі болючі, як сьогодні. Гра з «Поліссям» не була настільки поганою за своєю реалізацією, однак іноді бракувало того, аби зіграти в більш реалістичний футбол, і це неприпустимо в таких тяжких та насичених матчах, як сьогоднішнє дербі.
– Спостерігаючи за вами як тренером під час матчу, неможливо стримати захоплення, адже помітно, як ви проживаєте кожну гру з підопічними. Що складніше: виходити на поле під величезним тиском чи стояти й розуміти, що доля поєдинку залежить від людей, якими керуєш?
– Чесно скажу, я не дуже люблю порівняння в такому контексті з особистого життя своїх підопічних, однак, відповідаючи на запитання відверто, я не був таким обдарованим гравцем, як багато хто з моїх вихованців. Я, натомість, компенсував це рівнем футбольного інтелекту та читанням гри. Мабуть, це можна поділити на два види: коли ти є гравцем безпосередньо, то найбільше втомлюєшся фізично, а коли є тренером – авжеж, це більше виснажує ментально. На такій відповідальній посаді ти мусиш, найперше, довіряти своїм близьким, якими вважаю своїх гравців, і постійно наголошую на тому, що ми одна родина, і для них я просто старший брат, а не головний тренер. Тому в такі непрості миті, як сьогодні, моєю головною відповідальністю є почати вірити в них навіть більше. І я обов’язково докладу всіх зусиль, аби це гідно втілити в життя.
– Ви вже другий сезон в УПЛ, тож чи можна сьогоднішній матч охарактеризувати як один з найважчих для вас в чемпіонаті? І попереду у вас поєдинок із лідером – «Карпатами». Як підготувати команду за такий короткий проміжок часу до такого важливого поєдинку?
– Минулого сезону було багато складних протистоянь – той же матч із ЛНЗ, в якому ми поступилися, усі поєдинки з «Динамо» (Київ). Але кожна гра, якщо розглядати її окремо, є складною і має свій контекст. Як я наголосив, сьогодні нам бракувало правильності в першому дотику, також ми були недостатньо точними в передачах. Проте, на моє переконання, ми не були настільки погані, попри ті окремі нюанси, які склали картину гри не на нашу користь. Однак я вважаю, що конкретно саме ті епізоди вирішили долю протистояння. На моє переконання, еволюція команди у футболі полягає не лише в поразках і перемогах: якщо ви здобули перемогу, то це не означає, що ви покращилися, так само і поразка не означає, що ви стали гіршими. Тож можу вас запевнити в тому, що на протистояння із львівськими «Карпатами» ми вийдемо в найбільш готовій версії себе. Ми продовжимо робити висновки із невдач та ставати сильнішими від матчу до матчу.
– Попри поразку хочу привітати всіх донеччан та команду з Днем шахтаря. Запитання таке: що не вдалося сьогодні команді й на скільки процентів «Шахтар» готовий до єврокубків?
– Стосовно Ліги чемпіонів, на жаль, ми ще повністю не готові, і мушу бути чесним – авжеж, я не задоволений цим фактом. Іноді у футболі таке трапляється, коли ви виходите на певний рівень підготовки, й опісля може статися певний процес застрягання. Для нас важливо якомога швидше переступити цей етап та продовжити рухатися далі – назустріч зростанню та покращенню. Як уже наголосив, конкретно сьогодні нас підвела реалізація моментів, таких як перший дотик до м’яча і точність передач, і певною мірою це нормально, адже в нашій команді багато молодих виконавців – доведеться над цим працювати. Попереду чимало подорожей, перетинів кордонів і, насправді, на моє переконання, у футболі найважливішою перевагою, особливо у футболі такого високого рівня, як Ліга чемпіонів, є наявність власного домашнього поля. На жаль, з відомих обставин ми зараз позбавлені свого рідного дому, тому, вважаю, наш шлях у Лізі чемпіонів можна з такої ретроспективи вважати найтяжчим з тієї причини, що, на відміну від інших 35 команд у межах турніру, ми єдині, хто не має змоги приймати суперників на дійсно домашньому полі. Як я раніше казав, нам слід брати позитив із поразок, навіть коли вони такі болючі, як сьогодні. Гра з «Поліссям» не була настільки поганою за своєю реалізацією, однак іноді бракувало того, аби зіграти в більш реалістичний футбол, і це неприпустимо в таких тяжких та насичених матчах, як сьогоднішнє дербі.
– Спостерігаючи за вами як тренером під час матчу, неможливо стримати захоплення, адже помітно, як ви проживаєте кожну гру з підопічними. Що складніше: виходити на поле під величезним тиском чи стояти й розуміти, що доля поєдинку залежить від людей, якими керуєш?
– Чесно скажу, я не дуже люблю порівняння в такому контексті з особистого життя своїх підопічних, однак, відповідаючи на запитання відверто, я не був таким обдарованим гравцем, як багато хто з моїх вихованців. Я, натомість, компенсував це рівнем футбольного інтелекту та читанням гри. Мабуть, це можна поділити на два види: коли ти є гравцем безпосередньо, то найбільше втомлюєшся фізично, а коли є тренером – авжеж, це більше виснажує ментально. На такій відповідальній посаді ти мусиш, найперше, довіряти своїм близьким, якими вважаю своїх гравців, і постійно наголошую на тому, що ми одна родина, і для них я просто старший брат, а не головний тренер. Тому в такі непрості миті, як сьогодні, моєю головною відповідальністю є почати вірити в них навіть більше. І я обов’язково докладу всіх зусиль, аби це гідно втілити в життя.