Іноді перемоги потрібно вигризати

– Найперше маю сказати, що, справді, з кожним туром змагання стає дедалі складнішим. Ми мали змогу спостерігати це сьогодні на футбольному полі. І я хотів би привітати «Верес» та їхнього головного тренера з тією роботою, яку вони виконали, – це дійсно дуже високий рівень підготовки, сьогодні вони ускладнили нам вечір. Ми розпочали матч повільно: у таких випадках ви можете отримати певні проблеми, якщо не розпочинаєте гру активно. І ми свідомо вирішили змінити центр поля, надали можливість повернутися в стартовий склад на позиції правого вінгера Аліссону, а також Криськіву – гравцям, які були тривалий час травмовані й потребували цього шансу, аби знову «відчути поле», як то кажуть. Очеретько мав невелике ушкодження в період зимових зборів, і тому теж дуже важливо було сьогодні дати йому знову шанс опинитися в стартовому складі. Робили це, передусім, з турботою про наших гравців, адже на нас очікує дуже багато подорожей: виїзд до Олександрії, матч Ліги конференцій, а потім повертаємося сюди, аби приймати «Металіст 1925». Безумовно, усі мої футболісти надзвичайно важливі для мене, я розраховую на кожного з них. Щодо гри, то перший тайм був неідеальним у нашому виконанні, значно більше мені сподобалася друга половина матчу. Ізакі, який вийшов на заміну, дуже добре нас підсилив, також ми реалізовували ситуації один в один, грали за допомогою трикутників, атакували напівфланги, тому цими аспектами я значно більше задоволений. І стосовно Траоре: сьогодні він знову вийшов на заміну, і я можу сказати, що в останні два тижні він просто наш Гаррі Поттер. Пізніше ми також випустили Назарину – він є нашою незмінною зброєю в тому, що стосується стандартів. Те, як він реалізує стандартні положення, наскільки він додає нам якості під час кутових, штрафних ударів та інших стандартних ситуацій, – це помітно неозброєним оком. І, підсумовуючи події цього вечора, можу сказати, що в нас попереду направду непростий шлях, іноді перемоги можуть здобуватися таким чином, іноді їх потрібно вигризати, але так здобувається чемпіонство. І я хочу привітати своїх гравців, тренерську команду, усіх причетних до цієї звитяги. Так, дуже хочеться перемагати з рахунком 3:0, 4:0, але іноді це не є можливим, тож потрібно прийняти цей факт та подекуди задовольнятися такими скромними перемогами.

– Проспер Обах дебютує сьогодні ліворуч, хоча ми звикли бачити його праворуч. Як ви загалом оціните його гру на цій позиції?
– Щодо виступу Проспера: я повністю задоволений тим, як він себе проявив у дебютному матчі за «Шахтар». Мені дуже сподобалася його робота на мʼячі, мова тіла й у цілому його позиціонування на футбольному полі. Переконаний, коли ти вперше виходиш за такий великий клуб, як донецький «Шахтар», то перебуваєш під великим тиском, а він дуже гарно себе виявив і додав нам якості. Можу пригадати власний приклад. Дуже багато речей я залишив позаду, щойно «повісив бутси на цвях», але добре памʼятаю свій період у «Барселоні»: коли вперше опинився в системі активної взаємодії гравців у рамках трикутників, то дійсно страждав спочатку. І я розумію, що кожному гравцю, який приходить в нову систему, слід дати час, аби звикнути до цих вимог. У когось це може забрати кілька днів, комусь потрібно три місяці – це індивідуальний процес. Але я переконаний, що з усіма тими якостями, які в нього є, він ідеально впишеться в загальну картину нашого футболу.

– Містере, минулого разу ви казали, що в перерві попросили команду більше грати у вуличний футбол. Сьогодні було те ж саме?
– Насправді не дуже люблю ділитися подібними епізодами з роздягальні, але трохи занурюсь, на ваше прохання. Можу виділити ту різницю, що після першого тайму попереднього матчу я був дуже агресивний у роздягальні, сьогодні я був спокійним і розповів команді про моменти, які мене турбували. Так, я розумію, що в деяких епізодах гра може проходити дещо в іншому ритмі, особливо з огляду на той факт, що в нас на полі було одразу кілька гравців, які щойно повернулися після ушкоджень, тому десь їм могло бракувати оптимальних фізичних кондицій. Тож, якщо порівнювати, тоді я був значно емоційнішим. Але я завжди наголошую, що ми брати, ми друзі, я не лише їхній тренер, тому, якщо їм потрібна допомога, вони завжди можуть розраховувати на мене. Я хочу, щоб не було позиціонування лише у форматі «гравець – тренер». З іншого боку, іноді я теж повинен дати ці емоції, підштовхнути у найважливішу й найвідповідальнішу мить. Дійсно, задумуючись перед цим протистоянням, важко уявити, як ти, головний тренер, не можеш поставити на вістрі атаки форварда, який відзначився трьома голами в попередньому матчі. Це здається чимось нелогічним. Проте ми поспілкувалися з самим Траоре про майбутні переїзди (а в нас дуже багато виїздів попереду, бо кожен матч цього сезону зараз набуває статусу вирішального), і я не міг собі суто технічно дозволити втратити його і залишитися лише з одним форвардом на вістрі. Отже, це був свідомий вибір, ми поговорили, і він спокійно це сприйняв. Я дуже радий, що він потім зʼявився на футбольному полі й зробив свій внесок у нашу перемогу.

– Як ви оціните сьогодні гру в атаці: дуже багато моментів і лише один гол? Це запитання до футболістів атаки чи справа в голкіпері «Вереса»? Тому що здалося, ніби він грає матч життя.
– Уже казав, але хочу знову привітати нашого суперника та головного тренера з чудовою роботою, яку вони сьогодні виконали, з дуже якісною підготовкою до цього протистояння. Надто багато факторів впливають на неідеальну реалізацію, включно з неідеальним станом газону, на чому я наголошував після останнього матчу. Тому іноді подібні епізоди можуть трапитися. У будь-якому разі, погоджусь з вами, не хочеться здобувати досвід й аналізувати помилки, втрачаючи очки. Тому дуже радий, що в цих двох матчах нам вдалося взяти максимум. Водночас можемо зробити корисні висновки, і запевняю вас, що після останнього протистояння з «Карпатами» на моїх гравців очікував 50-хвилинний аналіз та розбір польотів щодо тих помилок, яких ми припустилися у матчі з нашим минулим суперником. Мабуть, це можна підсумувати таким чином: ми доволі легко входимо в останню третину поля, дістаємось штрафного майданчика суперника, але разом із тим доволі легко втрачаємо подібні епізоди, не витискаючи з них максимум. Тож, так, я цілковито погоджуюся з вами, мусимо попрацювати над покращенням реалізації. Також упевнений, наскільки зростатиме загальний рівень підготовки наших гравців, їхні характеристики, настільки зростатимуть пропорції реалізації моментів.

– Який найголовніший сигнал цей матч дає вашій команді перед наступним етапом сезону?
– Насправді ця гра дає нам сигнал, який мені вже був відомий раніше, але це також чудова нагода продемонструвати його моїм підопічним: це те, що іноді в боротьбі за найвищі цілі та найвищі трофеї доводиться страждати. Легкого шляху до трофеїв не існує ніколи, тому ми маємо бути готовими до того, що іноді нам буде потрібно вигризати перемоги, як це сталося сьогодні.

– Минулого разу ви питали мене про Олімпійські ігри. На матчі був присутній український олімпієць Владислав Гераскевич. Чи знаєте ви його історію на Олімпіаді? Також сьогодні святкує день народження Валерій Бондар. Він забив переможний гол і зробив собі такий подарунок?
– Так, безумовно, мені відома історія Гераскевича, і я упевнений: коли в тебе є можливість відстояти честь своєї країни, ти завжди повинен це зробити, що він і втілив у життя. Тому, беззаперечно, він є великим джерелом натхнення і гордості, і я можу лише поаплодувати його вчинку.

Стосовно дня народження Валерія Бондаря і того, що він зумів відзначитися сьогодні, то я завжди наголошую своїм захисникам, не лише фланговим, але й центральним, що оборонці також відзначаються забитими мʼячами, що вони повинні намагатися шукати нагоди у, здавалося б, неочевидних ситуаціях. Власне, учора я спілкувався з ним на цю тему й трохи жартома сказав, що було б чудово, якби він зробив нам і собі такий подарунок з нагоди дня народження. Певною мірою досі шокований, що це справдилося.

І на завершення також хотів би наголосити, що сьогодні – річниця мого шлюбу. Моя кохана дружина – це друга половинка мого життя, я надзвичайно вдячний, що вона є в моєму житті, вона – мати моїх дітей, і я назавжди її кохаю.