У житті є речі, важливіші за футбол
13 травня 2026 р.
|
Головний тренер «Шахтаря» Арда Туран дав коментар щодо перемоги в матчі УПЛ з «Оболонню» (3:1)
– Перше запитання стосується гола Алаа Грама. Чи може він бути голом туру й узагалі чи очікували ви від нього такого удару?
– Передусім я радий професійному росту Алаа Грама. Не сказав, що це було неочікувано, адже він раніше подібним чином відзначався на тренуваннях. Можливо, мене дещо застало зненацька те, що він наважився пробити так у офіційному матчі. Та це навіть краще для нас, бо гравці на полі, особливо атакувального спрямування, повинні забивати й віддавати асисти, і сьогодні Алаа Грам став чудовим прикладом для партнерів. Я беззаперечно переконаний у його зростанні і тому, що так триватиме на майбутнє.
– Ще трохи по персоналіях. У вас уже турнірний спокій, можете експериментувати, пробувати щось. Баглай – у воротах, він сьогодні круто засейвив наприкінці матчу, Назарина знову в центрі захисту, ну і Швед виходить утретє в сезоні УПЛ і забиває. Можете трохи сказати щось про них?
– Насамперед я надзвичайно радий за Ростислава Баглая, можу лише нескінченно дякувати нашому воротарському цеху, який достойно його підготував до дебюту на професійному рівні. Єгор Назарина – гравець, який завжди націлений на чужі ворота і, незалежно від своєї позиції на полі, постійно орієнтований на те, щоб просувати мʼяч, опинятися якнайближче до чужих воріт. Це недооцінена риса в сучасному футболі, але надзвичайно важлива й фундаментальна, на моє переконання. Крім того, у нього дуже добре поставлений удар здалеку, тому комбінація цих навичок дуже корисна в командній побудові. Щодо Марʼяна Шведа, то я також безмежно радий за нього: він є тим футболістом, який не отримував багато ігрового часу цього сезону, водночас надзвичайно вражав мене своїм професійним ставленням, повагою до тренувального процесу. Він завжди зберігав позитив, жодним чином не псував атмосфери в команді, у роздягальні, а постійно допомагав гравцям поруч із ним почуватися на висоті, тож я безмірно вдячний йому за це і можу лише поаплодувати й висловити повагу за його старання.
– Цього сезону, здається, вам уперше доводиться виводити команду на поле чотири рази через повітряну тривогу. Яким для вас як тренера є цей досвід, наскільки це складно?
– Звісно, надзвичайно сумні обставини для проведення футбольного матчу, і, певен, це умови, близькі до неможливих. Насправді, у якийсь момент нас було проінформовано, що гру буде перенесено на завтра: хтось із наших гравців уже встиг повечеряти, хтось – сходити в душ, тому конкретно в цьому протистоянні ми робили все, щоб не бути атакованими війною. І за подібних епізодів життя, я переконаний, перемога, нічия чи поразка вже не мають такого значення. У житті є речі, важливіші за футбол. У нас дуже різноманітний, інтернаціональний склад: бразильці, українці, представники інших націй, і про всіх ми мали попіклуватися. Багатьом з наших молодих гравців доводиться вперше в житті стикатися з чимось подібним, тому обставини, які це супроводжують, жахливі. І я повинен вкотре наголосити, що результат за таких обставин не грає ролі, найважливіше – зберегти людські життя. Дуже радий, що нам таки вдалося перемогти в матчі, разом із тим дуже сумно, що наші діти, у цілому люди в Україні мусять переживати це. Подібні епізоди можуть вплинути на будь-який, найбільш неочікуваний момент життя. Тож це дуже тяжко, і, на жаль, немає якоїсь позитивної сторони обговорення в цьому питанні. Щиро сподіваюся, ці жахіття війни закінчаться якнайшвидше.
– Передусім я радий професійному росту Алаа Грама. Не сказав, що це було неочікувано, адже він раніше подібним чином відзначався на тренуваннях. Можливо, мене дещо застало зненацька те, що він наважився пробити так у офіційному матчі. Та це навіть краще для нас, бо гравці на полі, особливо атакувального спрямування, повинні забивати й віддавати асисти, і сьогодні Алаа Грам став чудовим прикладом для партнерів. Я беззаперечно переконаний у його зростанні і тому, що так триватиме на майбутнє.
– Ще трохи по персоналіях. У вас уже турнірний спокій, можете експериментувати, пробувати щось. Баглай – у воротах, він сьогодні круто засейвив наприкінці матчу, Назарина знову в центрі захисту, ну і Швед виходить утретє в сезоні УПЛ і забиває. Можете трохи сказати щось про них?
– Насамперед я надзвичайно радий за Ростислава Баглая, можу лише нескінченно дякувати нашому воротарському цеху, який достойно його підготував до дебюту на професійному рівні. Єгор Назарина – гравець, який завжди націлений на чужі ворота і, незалежно від своєї позиції на полі, постійно орієнтований на те, щоб просувати мʼяч, опинятися якнайближче до чужих воріт. Це недооцінена риса в сучасному футболі, але надзвичайно важлива й фундаментальна, на моє переконання. Крім того, у нього дуже добре поставлений удар здалеку, тому комбінація цих навичок дуже корисна в командній побудові. Щодо Марʼяна Шведа, то я також безмежно радий за нього: він є тим футболістом, який не отримував багато ігрового часу цього сезону, водночас надзвичайно вражав мене своїм професійним ставленням, повагою до тренувального процесу. Він завжди зберігав позитив, жодним чином не псував атмосфери в команді, у роздягальні, а постійно допомагав гравцям поруч із ним почуватися на висоті, тож я безмірно вдячний йому за це і можу лише поаплодувати й висловити повагу за його старання.
– Цього сезону, здається, вам уперше доводиться виводити команду на поле чотири рази через повітряну тривогу. Яким для вас як тренера є цей досвід, наскільки це складно?
– Звісно, надзвичайно сумні обставини для проведення футбольного матчу, і, певен, це умови, близькі до неможливих. Насправді, у якийсь момент нас було проінформовано, що гру буде перенесено на завтра: хтось із наших гравців уже встиг повечеряти, хтось – сходити в душ, тому конкретно в цьому протистоянні ми робили все, щоб не бути атакованими війною. І за подібних епізодів життя, я переконаний, перемога, нічия чи поразка вже не мають такого значення. У житті є речі, важливіші за футбол. У нас дуже різноманітний, інтернаціональний склад: бразильці, українці, представники інших націй, і про всіх ми мали попіклуватися. Багатьом з наших молодих гравців доводиться вперше в житті стикатися з чимось подібним, тому обставини, які це супроводжують, жахливі. І я повинен вкотре наголосити, що результат за таких обставин не грає ролі, найважливіше – зберегти людські життя. Дуже радий, що нам таки вдалося перемогти в матчі, разом із тим дуже сумно, що наші діти, у цілому люди в Україні мусять переживати це. Подібні епізоди можуть вплинути на будь-який, найбільш неочікуваний момент життя. Тож це дуже тяжко, і, на жаль, немає якоїсь позитивної сторони обговорення в цьому питанні. Щиро сподіваюся, ці жахіття війни закінчаться якнайшвидше.