Хороший урок на майбутнє
1 травня 2026 р.
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після першого матчу Ліги конференцій УЄФА з «Крістал Пелес»
– Насамперед я хотів би подякувати своїм футболістам, адже сьогодні ми грали перед 30 тисячами вболівальників, тоді як раніше, коли починали з єврокваліфікації, виступали перед 2–3 тисячами. Саме мої гравці досягли цього, тому їм – подяка. Щодо матчу хочу сказати, що ми багато працювали над довгими передачами та захистом структури 4+1 проти них. На жаль, обидві наші «шістки» пішли на один і той самий верховий м’яч, і ми пропустили через порушення найпростішого принципу футболу – недостатню компактність. Водночас я доволі задоволений рівнем нашої гри. У нас були свої рішення, але ми мали швидше переводити м’яч, не розігруючи через зайві передачі. Ми робили це повільно, а «Крістал Пелес» звик грати проти таких команд – навіть проти колективів значно вищого рівня, як «Манчестер Сіті», «Манчестер Юнайтед» чи «Арсенал». Вони знають, як діяти в таких ситуаціях. Отже, перше рішення – змінювати фланг і темп, але ми робили це повільно. Також важливими мали бути дії наших центральних захисників під час пресингу суперника та ривки інших гравців за спини супернику, де мобільність була ключовою. На жаль, коли ми залишалися статичними, то полегшували життя супернику з п’ятьма футболістами в обороні. Попри це у нас було багато гольових моментів. Ми довели гру до хорошого рівня, але вони забили в той момент, коли могли забити ми. Як уже сказав, я задоволений прогресом і тим, на який рівень ми вивели нашу гру, але я незадоволений деталями. Будемо над цим працювати й боротися. Це хороший урок для нас на майбутнє. На сьогодні – вітаю «Крістал Пелес». Але в нас у руках є шанс увійти в історію. Ми не здамося, це не в моєму характері і не в характері «Шахтаря». Ми не здамося і, як я казав учора, гратимемо у свій футбол і побачимо, що станеться наступного тижня.
– «Шахтар» пропустив найшвидший гол в історії Ліги конференцій. Як він уплинув на команду та чого вам не вистачало?
– Усе вирішують деталі. «Крістал Пелес» ефективно виконує вкидання. Я завжди казав своїм гравцям: перший м’яч після вкидання не може призводити до гола. Потрібно звертати увагу на боротьбу за другий м’яч. У штрафному майданчику потрібно переходити від зонного захисту до персональної опіки. У цьому компоненті ми припустилися помилок. Довгі передачі, другі м’ячі – усе це ми обговорювали, це не було чимось новим для нас. Те, що нас тішить, – ми розуміємо, де саме припустилися помилок. Я також знаю, де мої помилки як тренера. Це дає нам надію на майбутнє. Потрібно визнати, що в них є сильні гравці, які досягли високого рівня і виступають за свої національні збірні. Ми ж команда молодих футболістів, які ще розвиваються і мають світле майбутнє. Якщо будемо уважнішими до таких деталей, у майбутньому діятимемо краще. Це стосується і мене у протистоянні з тренером, який досяг високого рівня. Я – молодий тренер, який ще розвивається і вчиться. На жаль, сьогодні суперник нас переграв.
– Сьогодні ми знову побачили президента. Що це означає для команди?
– Можу сказати від щирого серця, що в нас фантастичний президент. Це надзвичайна людина – для гравців, для країни, для людей загалом. Він виконує свою роботу на найвищому рівні. Ми не знаємо, що буде в майбутньому: я можу пробути тут 20 років або 3 дні – це футбол, це професійний світ. Але те, що Ахметов зробив для цієї країни, його роль як людини, яка є опорою для родини «Шахтаря», його готовність іти на жертви – це дуже важливо. Я добре знаю, що він робить для країни, для військових. Ми всі знаємо про його бачення, і я хотів би подякувати йому за підтримку сьогодні. Його слова в роздягальні нас дуже зворушили. Сподіваюся, життя віддячить йому всією тією красою, яка є в його серці.
– Чи можемо ще раз зупинитися на помилках «Шахтаря» в цьому матчі? Що команді слід виправити перед другим поєдинком?
– Мені варто було краще попередити своїх футболістів. Як я вже казав, «Крістал Пелес» не почувається настільки комфортно, коли грає так проти «Манчестер Сіті» чи «Арсенала». У них досвідчені виконавці й тренер, вони знають, як діяти в таких моментах на цьому рівні. Нас захопили емоції гри. Ми робили занадто багато завершальних передач, намагаючись швидше завершити атаки. Я казав гравцям перед матчем, що ми будемо більше володіти м’ячем, однак це не повинно вводити нас в оману. Але ми могли сьогодні перемогти. Я знав, що ми могли виграти цей матч. Саме тому ми виграємо в майбутньому. Сьогодні наші футболісти поступилися. Так само виглядало і після «Панатінаїкоса». Та всі бачать, що вони виграють у майбутньому. Суть у контролі м’яча та гри. Я завжди був прихильником Луїса Енріке і Хосепа Гвардіоли. Я вірю в той футбол, у який грають їхні команди, і продовжую дотримуватися цієї філософії. Я прагну контролювати гру через володіння м’ячем. Слабкі сторони такого стилю – це протистояння фізично сильним командам у боротьбі за другі м’ячі, а також у перехідних фазах. Ми працюватимемо над цими аспектами. І також над концентрацією.
– Чи вистачить «Шахтарю» сили на матч-відповідь, враховуючи неймовірний графік та важку логістику?
– Що тут сказати? Я вже говорив про це. Люди після нічних обстрілів ведуть дітей до школи, потім ідуть на роботу. Вони продовжують жити, ходять у кафе. Тож чи можемо ми шукати виправдання у футболі? Так, це складно. Дуже складно виступати на професійному рівні та грати в єврокубках. Але ми не ховаємося за такими виправданнями. Якщо подивитися на гру, ми могли сьогодні перемогти. Тепер у нас попереду 15-годинна поїздка потягом. У неділю – дербі. Потім ще 15 годин потягом і переліт до Лондона. Я навіть не говорю про пересадки чи паспортний контроль. Що я можу сказати своїм гравцям, яким 18–19 років? Чи можу я сказати їм, що ми втомилися, або шукати виправдання? Ні, ми маємо боротися. Якщо люди можуть продовжувати своє життя, то ми можемо грати у футбол.
– В одному з питань ви вже згадували Ріната Ахметова. Чи встигли побачитися з ним після гри? Якщо так, то якою вийшла розмова?
– Наш президент зайшов у роздягальню. Він привітав кожного футболіста окремо. Він також усвідомлює, що саме наші гравці привели сюди 30 тисяч уболівальників, тоді як раніше нас підтримували лише 2 тисячі. Тож він розуміє, що в нас попереду велике майбутнє. Він сказав, що ми будемо разом і в перемогах, і в поразках. І цим він показав, що є опорою для цієї родини.
– «Шахтар» пропустив найшвидший гол в історії Ліги конференцій. Як він уплинув на команду та чого вам не вистачало?
– Усе вирішують деталі. «Крістал Пелес» ефективно виконує вкидання. Я завжди казав своїм гравцям: перший м’яч після вкидання не може призводити до гола. Потрібно звертати увагу на боротьбу за другий м’яч. У штрафному майданчику потрібно переходити від зонного захисту до персональної опіки. У цьому компоненті ми припустилися помилок. Довгі передачі, другі м’ячі – усе це ми обговорювали, це не було чимось новим для нас. Те, що нас тішить, – ми розуміємо, де саме припустилися помилок. Я також знаю, де мої помилки як тренера. Це дає нам надію на майбутнє. Потрібно визнати, що в них є сильні гравці, які досягли високого рівня і виступають за свої національні збірні. Ми ж команда молодих футболістів, які ще розвиваються і мають світле майбутнє. Якщо будемо уважнішими до таких деталей, у майбутньому діятимемо краще. Це стосується і мене у протистоянні з тренером, який досяг високого рівня. Я – молодий тренер, який ще розвивається і вчиться. На жаль, сьогодні суперник нас переграв.
– Сьогодні ми знову побачили президента. Що це означає для команди?
– Можу сказати від щирого серця, що в нас фантастичний президент. Це надзвичайна людина – для гравців, для країни, для людей загалом. Він виконує свою роботу на найвищому рівні. Ми не знаємо, що буде в майбутньому: я можу пробути тут 20 років або 3 дні – це футбол, це професійний світ. Але те, що Ахметов зробив для цієї країни, його роль як людини, яка є опорою для родини «Шахтаря», його готовність іти на жертви – це дуже важливо. Я добре знаю, що він робить для країни, для військових. Ми всі знаємо про його бачення, і я хотів би подякувати йому за підтримку сьогодні. Його слова в роздягальні нас дуже зворушили. Сподіваюся, життя віддячить йому всією тією красою, яка є в його серці.
– Чи можемо ще раз зупинитися на помилках «Шахтаря» в цьому матчі? Що команді слід виправити перед другим поєдинком?
– Мені варто було краще попередити своїх футболістів. Як я вже казав, «Крістал Пелес» не почувається настільки комфортно, коли грає так проти «Манчестер Сіті» чи «Арсенала». У них досвідчені виконавці й тренер, вони знають, як діяти в таких моментах на цьому рівні. Нас захопили емоції гри. Ми робили занадто багато завершальних передач, намагаючись швидше завершити атаки. Я казав гравцям перед матчем, що ми будемо більше володіти м’ячем, однак це не повинно вводити нас в оману. Але ми могли сьогодні перемогти. Я знав, що ми могли виграти цей матч. Саме тому ми виграємо в майбутньому. Сьогодні наші футболісти поступилися. Так само виглядало і після «Панатінаїкоса». Та всі бачать, що вони виграють у майбутньому. Суть у контролі м’яча та гри. Я завжди був прихильником Луїса Енріке і Хосепа Гвардіоли. Я вірю в той футбол, у який грають їхні команди, і продовжую дотримуватися цієї філософії. Я прагну контролювати гру через володіння м’ячем. Слабкі сторони такого стилю – це протистояння фізично сильним командам у боротьбі за другі м’ячі, а також у перехідних фазах. Ми працюватимемо над цими аспектами. І також над концентрацією.
– Чи вистачить «Шахтарю» сили на матч-відповідь, враховуючи неймовірний графік та важку логістику?
– Що тут сказати? Я вже говорив про це. Люди після нічних обстрілів ведуть дітей до школи, потім ідуть на роботу. Вони продовжують жити, ходять у кафе. Тож чи можемо ми шукати виправдання у футболі? Так, це складно. Дуже складно виступати на професійному рівні та грати в єврокубках. Але ми не ховаємося за такими виправданнями. Якщо подивитися на гру, ми могли сьогодні перемогти. Тепер у нас попереду 15-годинна поїздка потягом. У неділю – дербі. Потім ще 15 годин потягом і переліт до Лондона. Я навіть не говорю про пересадки чи паспортний контроль. Що я можу сказати своїм гравцям, яким 18–19 років? Чи можу я сказати їм, що ми втомилися, або шукати виправдання? Ні, ми маємо боротися. Якщо люди можуть продовжувати своє життя, то ми можемо грати у футбол.
– В одному з питань ви вже згадували Ріната Ахметова. Чи встигли побачитися з ним після гри? Якщо так, то якою вийшла розмова?
– Наш президент зайшов у роздягальню. Він привітав кожного футболіста окремо. Він також усвідомлює, що саме наші гравці привели сюди 30 тисяч уболівальників, тоді як раніше нас підтримували лише 2 тисячі. Тож він розуміє, що в нас попереду велике майбутнє. Він сказав, що ми будемо разом і в перемогах, і в поразках. І цим він показав, що є опорою для цієї родини.