Пишаюся своїми гравцями та нашим європейським шляхом
8 травня 2026 р.
|
Пресконференція головного тренера «Шахтаря» Арди Турана після матчу-відповіді 1/2 фіналу Ліги конференцій УЄФА з «Крістал Пелес»
– Передусім вітаю «Крістал Пелес» та їхнього тренера. Вони виконали чудову роботу і досягли того, чого хотіли. Якщо команда перемагає тебе і виходить у фінал єврокубків, це, ймовірно, означає, що вони ухвалили більше правильних рішень і діяли краще, тож вітаю нашого суперника. Щодо нас, ми дуже засмучені. Я не можу прийняти виліт. Я не хочу приймати це на стадії півфіналу. Тому що сьогодні, на мою думку, ми грали на рівні, достатньому, щоб пройти далі в цьому раунді, і ми були ближчими до цього, ніж може здаватися. Але це частина життя, частина цієї гри, іноді так буває. Будемо вчитися і винесемо з цього раунду корисні уроки. І ніколи не відступимо. Я пишаюся своїми гравцями та нашим європейським шляхом і вважаю, що ми віддали максимум, аби дати людям надію цього сезону й у цих 20 єврокубкових матчах. Саме тому я пишаюся гравцями, і ми рухатимемося далі.
– Чи могли б ви виділити улюблений момент цього сезону? Можливо, це перемога над «Бешикташем» на самому початку або неймовірний гол Ізакі у ворота «АЗ Алкмар» і перемога 3:0? Може, один конкретний момент або матч, який ви могли б назвати улюбленим.
– Мій улюблений момент – це зараз, коли ми у півфіналі. Найкращий і найщасливіший момент для мене – це завжди найвищий рівень, якого я досягаю, і зараз це саме він. Звичайно, я дуже засмучений і винесу з цього сезону як найсумніші, так і найщасливіші уроки. Саме це я й намагатимуся зробити. І саме те, що я отримую від вас таку вдячність, можу відповідати на ваше запитання і давати людям надію, вважаю, робить цей момент найкращим для мене цього сезону.
– У вас дуже молода команда. Чи важко було з такими молодими футболістами протистояти досвідченим опонентам «Крістал Пелес»?
– З точки зору рівня та стилю обидві сторони грали так, як і хотіли, саме тому ми повинні поважати обидві команди. Щодо гравців, то я вже казав: ми на багатьох позиціях рівні з ними, а на деяких, вважаю, навіть сильніші за якістю. Так буде і в майбутньому. Якщо говорити про тренерів, на мою думку, у них більш досвідчений і сильніший тренер.
– Що сказали гравцям у перерві? І друге запитання: чи правдиві розмови про інтерес до вас з боку «Галатасарая»?
– Щодо того, що я сказав своїм футболістам у перерві: я сказав, що вони грають правильно і повинні продовжувати так само, лише попросив їх більше звертати увагу на певні деталі. Наприклад, Піно пресингував зліва, і я сказав півзахисникам заходити в трикутники й відкриватися під передачу. Також я попросив не грати передчасно через центральну зону поля. Я сказав їм просто звернути увагу на такі деталі, тому що вони діяли чудово і зробили все можливе в цьому матчі з огляду на тактику. Їм потрібно було лише краще грати в певних епізодах. Щодо другого запитання, це те, що мені не зовсім комфортно обговорювати, адже я є вихованцем «Галатасарая» і зараз у них чудовий тренер – тренер, який увійшов в історію. Я та мої близькі завжди його підтримуємо, у наших думках ніколи не було нічого подібного. Вважаю, він – найкращий варіант для «Галатасарая» наразі. Зі свого боку «Шахтар» дав мені цю можливість після роботи в «Еюпспорі». Я не та людина, яка думає про гроші й ухвалює рішення, виходячи з цього. Ніколи в житті. Зараз я віддаю себе «Шахтарю» всім серцем і розумом. Я виявляю повагу до футболки «Шахтаря», а також до Ріната Ахметова, Сергія Палкіна і Дарійо Срни, які дали мені шанс тренувати цю команду. У професійному житті ніколи не знаєш, як усе складеться. Але ми рухаємося разом, завжди ухвалюємо рішення спільно, і я поважаю те, як ми працюємо. Я люблю цей клуб, маю великі мрії щодо його майбутнього. І якщо мені дали цей шанс, я ніколи в житті не повернуся спиною.
– Чи могли б ви виділити улюблений момент цього сезону? Можливо, це перемога над «Бешикташем» на самому початку або неймовірний гол Ізакі у ворота «АЗ Алкмар» і перемога 3:0? Може, один конкретний момент або матч, який ви могли б назвати улюбленим.
– Мій улюблений момент – це зараз, коли ми у півфіналі. Найкращий і найщасливіший момент для мене – це завжди найвищий рівень, якого я досягаю, і зараз це саме він. Звичайно, я дуже засмучений і винесу з цього сезону як найсумніші, так і найщасливіші уроки. Саме це я й намагатимуся зробити. І саме те, що я отримую від вас таку вдячність, можу відповідати на ваше запитання і давати людям надію, вважаю, робить цей момент найкращим для мене цього сезону.
– У вас дуже молода команда. Чи важко було з такими молодими футболістами протистояти досвідченим опонентам «Крістал Пелес»?
– З точки зору рівня та стилю обидві сторони грали так, як і хотіли, саме тому ми повинні поважати обидві команди. Щодо гравців, то я вже казав: ми на багатьох позиціях рівні з ними, а на деяких, вважаю, навіть сильніші за якістю. Так буде і в майбутньому. Якщо говорити про тренерів, на мою думку, у них більш досвідчений і сильніший тренер.
– Що сказали гравцям у перерві? І друге запитання: чи правдиві розмови про інтерес до вас з боку «Галатасарая»?
– Щодо того, що я сказав своїм футболістам у перерві: я сказав, що вони грають правильно і повинні продовжувати так само, лише попросив їх більше звертати увагу на певні деталі. Наприклад, Піно пресингував зліва, і я сказав півзахисникам заходити в трикутники й відкриватися під передачу. Також я попросив не грати передчасно через центральну зону поля. Я сказав їм просто звернути увагу на такі деталі, тому що вони діяли чудово і зробили все можливе в цьому матчі з огляду на тактику. Їм потрібно було лише краще грати в певних епізодах. Щодо другого запитання, це те, що мені не зовсім комфортно обговорювати, адже я є вихованцем «Галатасарая» і зараз у них чудовий тренер – тренер, який увійшов в історію. Я та мої близькі завжди його підтримуємо, у наших думках ніколи не було нічого подібного. Вважаю, він – найкращий варіант для «Галатасарая» наразі. Зі свого боку «Шахтар» дав мені цю можливість після роботи в «Еюпспорі». Я не та людина, яка думає про гроші й ухвалює рішення, виходячи з цього. Ніколи в житті. Зараз я віддаю себе «Шахтарю» всім серцем і розумом. Я виявляю повагу до футболки «Шахтаря», а також до Ріната Ахметова, Сергія Палкіна і Дарійо Срни, які дали мені шанс тренувати цю команду. У професійному житті ніколи не знаєш, як усе складеться. Але ми рухаємося разом, завжди ухвалюємо рішення спільно, і я поважаю те, як ми працюємо. Я люблю цей клуб, маю великі мрії щодо його майбутнього. І якщо мені дали цей шанс, я ніколи в житті не повернуся спиною.