Суперник переважав нас за ігровою ініціативою
9 травня 2026 р.
|
Головний тренер жіночої команди «Шахтаря» Роман Заєв прокоментував поразку від «Сістерс»
– По-перше, ми перебуваємо на різних турнірних позиціях. «Сістерс» борються за єврокубкову зону, тому після втрати очок максимально налаштовуються на будь-якого суперника, тим паче вдома. По-друге, кадровий потенціал «Сістерс» переважає наш – це більш досвідчена команда. Ми це розуміли та налаштовувалися на те, що буде тиск, тому слід було дисципліновано й відповідально поставитися до наших завдань. Налаштовувалися на те, що в першому таймі не маємо пропустити, а далі вже, виходячи з цього, будувати гру в другому таймі. Віддам належне дівчатам за перший тайм, де вони були відповідальнішими та сконцентрованішими, що дало надію на другу половину зустрічі. Після перерви наголошували, що в організації гри нічого не змінюється і ми мусимо залишатися сконцентрованими. Не завжди це вдається, певні моменти інколи призводять до забитих м’ячів, а інколи – ні. «Сістерс» агресивніше розпочали другий тайм і тиснули на кожній ділянці поля. Наші дівчата не витримали, дехто випав з ігрових епізодів, що вплинуло на загальний результат. Суперник переважав нас за ігровою ініціативою, проте їхні забиті м’ячі стали результатом недостатнього контролю ситуації, що призводило до моментів поблизу наших воріт. Це стосується як розіграшу штрафного, так і прострільних передач. У жіночому футболі таке трапляється: перемагає команда, яка більше налаштована і докладає для цього необхідних зусиль.
– «Шахтар» зі старту діяв від власних воріт і загострював після контратак. Чи був напередодні матчу акцент саме на грі від оборони?
– Ми сформували другу лінію захисту, тому Сікорська й Котовець були переведені до першої лінії, яку створювали разом із Мироненко та Куксою. Ідея полягала в тому, щоб закрити центральну зону й не дати можливості «Сістерс» розігнатися, адже суперник любить швидкісний футбол. Після відбору м’яча ми намагалися користатися вільними зонами, проте в активній фазі та в завершальній стадії атаки були обмежені, оскільки Чайка дістала невелике ушкодження, тож ми вирішили її поберегти на ключовий матч із «Колосом». Готувалися з акцентом на тому, що мусимо користуватися помилками опонента й за можливості вибігати в контратаки.
– Чи зневірив команду швидкий пропущений м’яч на початку другого тайму, після якого гра фактично почала складатися не на користь «Шахтаря»?
– Є такий фактор, як психологічна стабільність та реакція на помилку або пропущений м’яч. Ми постійно говоримо про ці аспекти й наголошуємо на їхній важливості, але, на жаль, наразі вони в нас не на належному рівні. Усе залежить від того, як складається кожен окремий матч. Є команда-фаворит, а є команда, яка поступається за турнірним становищем. У ситуаціях, коли ти пропускаєш першим і не є фаворитом, з’являється зневіра в тому, що гру можна переламати. Якщо ж за рахунку 0:0 вдається забити першими, з’являється надія, яка тримає команду й результат. Коли ми починаємо пропускати, то футболістки певним чином емоційно виключаються з гри: десь втрачають віру в себе, десь – концентрацію. Наразі нам бракує лідерок, які могли б повести за собою. Потрібно шукати таких виконавиць, адже виховати подібні психологічні якості дуже складно. Для цього необхідно або вже мати команду з відповідною ментальністю, або підбирати футболісток, які володіють такими якостями.
– «Шахтар» зі старту діяв від власних воріт і загострював після контратак. Чи був напередодні матчу акцент саме на грі від оборони?
– Ми сформували другу лінію захисту, тому Сікорська й Котовець були переведені до першої лінії, яку створювали разом із Мироненко та Куксою. Ідея полягала в тому, щоб закрити центральну зону й не дати можливості «Сістерс» розігнатися, адже суперник любить швидкісний футбол. Після відбору м’яча ми намагалися користатися вільними зонами, проте в активній фазі та в завершальній стадії атаки були обмежені, оскільки Чайка дістала невелике ушкодження, тож ми вирішили її поберегти на ключовий матч із «Колосом». Готувалися з акцентом на тому, що мусимо користуватися помилками опонента й за можливості вибігати в контратаки.
– Чи зневірив команду швидкий пропущений м’яч на початку другого тайму, після якого гра фактично почала складатися не на користь «Шахтаря»?
– Є такий фактор, як психологічна стабільність та реакція на помилку або пропущений м’яч. Ми постійно говоримо про ці аспекти й наголошуємо на їхній важливості, але, на жаль, наразі вони в нас не на належному рівні. Усе залежить від того, як складається кожен окремий матч. Є команда-фаворит, а є команда, яка поступається за турнірним становищем. У ситуаціях, коли ти пропускаєш першим і не є фаворитом, з’являється зневіра в тому, що гру можна переламати. Якщо ж за рахунку 0:0 вдається забити першими, з’являється надія, яка тримає команду й результат. Коли ми починаємо пропускати, то футболістки певним чином емоційно виключаються з гри: десь втрачають віру в себе, десь – концентрацію. Наразі нам бракує лідерок, які могли б повести за собою. Потрібно шукати таких виконавиць, адже виховати подібні психологічні якості дуже складно. Для цього необхідно або вже мати команду з відповідною ментальністю, або підбирати футболісток, які володіють такими якостями.