Вилучення в суперника полегшило завдання
27 жовтня 2026 р.
|
Півзахисник «Шахтаря» Глейкер Мендоза дав оцінку перемозі в матчі Кубка України з «Динамо» (3:0)
– Як виходить, що в кожному матчі з «Динамо» тобі вдається створювати їм проблеми? Найбільшу кількість м’ячів у кар’єрі ти забив саме киянам.
– Не знаю, у чому секрет, адже я завжди намагаюся налаштовуватися дуже серйозно на кожну гру. Авжеж, матчі з «Динамо» – принципові протистояння у будь-якому турнірі. І, мабуть, мене також надихають мої рідні на трибунах: дружина із нещодавно народженим сином, які підтримують мене завжди. Це і є додатковим джерелом натхнення.
– Глейкере, трохи про твій гол. Ти виграєш верхову боротьбу, потім реагуєш на підбирання й одразу пробиваєш по воротах. Ми звикли, що ти здебільшого атакуєш з флангу, а це такий нетиповий момент для тебе?
– Найперше це підказки нашого тренерського штабу на чолі з Ардою Тураном та його асистентами, які відповідають за стандартні положення. Вони завжди дають нам якісь напрацювання для окремо взятого матчу, окремо взятого суперника. Тож я, у принципі, міг очікувати на цю ситуацію, однак тут більше зіграв інстинкт. Я побачив, що м’яч відскочив, і спробував зіграти на добиванні. На щастя для нас, це конвертувалося в гол.
– Здавалося, до червоної картки «Шахтарю» в атаці не все добре вдавалося. Наскільки вилучення в противника спростило вам завдання виграти цей матч?
– Для нас не було жодною таємницею те, наскільки сильним суперником є «Динамо». Навіть не йшлося про те, щоб зіграти якось менше, ніж на 100 відсотків наших сил. Щодо вилучення, то це було рішення арбітра, і я гадаю, він ухвалив його правильно. Цей епізод дійсно був жорстким. Тому, так, це неприємно з точки зору інтриги – на 29-й хвилині вилучати футболіста, – однак, вважаю, арбітр діяв у межах правил. Авжеж, нам було непросто, і я повинен відзначити якісний та насичений оборонний блок «Динамо» – вони захищалися дуже щільно, нам було складно знаходити м’яч поміж лініями та партнерів у вільних зонах. Звісно, я навіть не буду лукавити, червона картка в суперника дійсно полегшила завдання з реалізації наших гольових моментів.
– В історії «Шахтаря» було багато класних, якісних вінгерів, зокрема бразильців: Вілліан, Дуглас Коста та інші. Чи звертав на когось із них увагу, чи маєш когось за рольову модель?
– Буду чесним, не знаю аж так багато гравців з минулого. Знаю, що їх було дуже багато: якщо не помиляюсь, то в складі «Шахтаря» було понад 50 бразильців за всю історію. Але спілкуюся зараз із одноклубниками, і вони мені розповідають про минуле, попередній досвід. Якщо брати із дійсно ключових імен, то це Дарійо Срна, якого я зараз знаю як чудового спортивного менеджера. І, звісно, не є секретом, наскільки він був видатним футболістом як в українських змаганнях, так і на найвищому європейському рівні, як він віддавався своїй роботі. А найважливіше, мабуть, стежити не за якимись конкретними персоналіями, не стати копією когось, а продовжувати писати власну історію, надихатися прикладом людей, які зараз поруч, та йти за своєю мрією.
– Не знаю, у чому секрет, адже я завжди намагаюся налаштовуватися дуже серйозно на кожну гру. Авжеж, матчі з «Динамо» – принципові протистояння у будь-якому турнірі. І, мабуть, мене також надихають мої рідні на трибунах: дружина із нещодавно народженим сином, які підтримують мене завжди. Це і є додатковим джерелом натхнення.
– Глейкере, трохи про твій гол. Ти виграєш верхову боротьбу, потім реагуєш на підбирання й одразу пробиваєш по воротах. Ми звикли, що ти здебільшого атакуєш з флангу, а це такий нетиповий момент для тебе?
– Найперше це підказки нашого тренерського штабу на чолі з Ардою Тураном та його асистентами, які відповідають за стандартні положення. Вони завжди дають нам якісь напрацювання для окремо взятого матчу, окремо взятого суперника. Тож я, у принципі, міг очікувати на цю ситуацію, однак тут більше зіграв інстинкт. Я побачив, що м’яч відскочив, і спробував зіграти на добиванні. На щастя для нас, це конвертувалося в гол.
– Здавалося, до червоної картки «Шахтарю» в атаці не все добре вдавалося. Наскільки вилучення в противника спростило вам завдання виграти цей матч?
– Для нас не було жодною таємницею те, наскільки сильним суперником є «Динамо». Навіть не йшлося про те, щоб зіграти якось менше, ніж на 100 відсотків наших сил. Щодо вилучення, то це було рішення арбітра, і я гадаю, він ухвалив його правильно. Цей епізод дійсно був жорстким. Тому, так, це неприємно з точки зору інтриги – на 29-й хвилині вилучати футболіста, – однак, вважаю, арбітр діяв у межах правил. Авжеж, нам було непросто, і я повинен відзначити якісний та насичений оборонний блок «Динамо» – вони захищалися дуже щільно, нам було складно знаходити м’яч поміж лініями та партнерів у вільних зонах. Звісно, я навіть не буду лукавити, червона картка в суперника дійсно полегшила завдання з реалізації наших гольових моментів.
– В історії «Шахтаря» було багато класних, якісних вінгерів, зокрема бразильців: Вілліан, Дуглас Коста та інші. Чи звертав на когось із них увагу, чи маєш когось за рольову модель?
– Буду чесним, не знаю аж так багато гравців з минулого. Знаю, що їх було дуже багато: якщо не помиляюсь, то в складі «Шахтаря» було понад 50 бразильців за всю історію. Але спілкуюся зараз із одноклубниками, і вони мені розповідають про минуле, попередній досвід. Якщо брати із дійсно ключових імен, то це Дарійо Срна, якого я зараз знаю як чудового спортивного менеджера. І, звісно, не є секретом, наскільки він був видатним футболістом як в українських змаганнях, так і на найвищому європейському рівні, як він віддавався своїй роботі. А найважливіше, мабуть, стежити не за якимись конкретними персоналіями, не стати копією когось, а продовжувати писати власну історію, надихатися прикладом людей, які зараз поруч, та йти за своєю мрією.